- Категорія
- Фінанси
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Спекулянтам закрутили гайки. Навіщо банки підняли обмінний курс валют за картковими операціями
У середу, 6 липня, Приватбанк, а вслід за ним і “віртуальний” Monobank, підняли картковий курс валют до ринкового рівня. Хоча раніше в системах онлайн-банкінгу цих фінустанов він був відчутно нижчим. Банки встановили єдині курси валют для оплати картками та купівлі-продажу готівкової валюти у своїх відділеннях з огляду на ринкову ситуацію. Тобто, на рівні близько 35 грн/$ та 37 грн/€. До цього курс у банках був на 2-3 грн нижчим.
Наприклад, вже в четвер у Monobank курс склав 34,8-34,9 грн/$ та 34,9-35 грн/€, а в Приватбанку – 35,4-36 грн/$ та 35,9-37,2 грн/€. Підвищив курс конвертації і державний Ощадбанк. В Ощадбанку наразі курс становить 35,55-36,05 грн/$ та 35,9-36,9 грн/€. Також почали переглядати карткові курси й банки "другого" ешелону – Акордбанк, банк "Альянс", банк "“Форвард" та інші.
За єдиний курс та проти “карткових туристів"
У розмові з delo.ua прессекретар ПриватБанку Олег Серга пояснює, що такі зміни пов’язані передусім з необхідністю уніфікації курсу. "Тут немає жодних підводних каменів. Банки робили це поступово, щоб курс був однаковим. Це зробили усі крупні установи, у яких найширша клієнтська база. Ринок йшов до цього ще з травня. Нацбанк дав банкам вдосталь часу", – запевняє Олег Серга.
Як додає директор департаменту казначейства Юнекс Банку Анна Золотько, з точки зору режиму кількох курсів, що фактично існував у банківській системі останні місяці, це, мабуть, правильний крок.
Справа в тому, що різниця між картковим курсом та готівковим залишала невеличке поле для маневру з боку так званих "карткових туристів". Вони знімали з гривневих рахунків валюту за кордоном за трохи нижчим курсом, а потім завозили готівкову іноземну валюту в Україну, де її можна було продати дорожче. Така спекуляція дозволяла непогано заробити.
"Наскільки розповсюдженою є така практика з огляду на більш жорсткі ліміти, які не так давно встановив НБУ, сказати важко. Але очевидно, що вона існує. Відмова ж від режиму двох курсів – готівкового та карткового – позбавляє сенсу такі операції", – каже Золотько.
Але зазначимо, що такі "туристи" – явище не нове і не обов’язково стосується закордоння. У бесіді з нами фінансовий аналітик Андрій Львов нагадує, що українська банківська система стикнулась зі схожою тенденцією під час фінансової кризи 2008-2009 років, коли ринковий курс зростав, а банки не встигали його міняти. Деякі винахідливі громадяни користувалися такими “паузами”, та знімав валюту з гривневої картки.
"Люди елементарно приходили до каси і знімали певну суму. Конвертація проходила по курсу, який банк встановив ще зранку. А після обіду курс вже відрізнявся на півгривні. Банки просто не встигали за девальвацією, і багато хто цим користувався", – каже Львов.
Ще один варіант виграти від різниці на обмінному курсі до початку липня був, наприклад, таким. Клієнт міг підв’язати свою картку до сервісу обміну криптовалют на біржі Binance, купити "крипту", а потім продати її, отримавши валюту на свій валютний рахунок.
“Списання на рахунок йшло за курсом, скажімо, у 31 грн/$. Потім клієнт мав можливість валюту зняти і піти до каси банку, щоб обміняти її по курсу в 35 грн/$. Так що, люди завжди знаходять купу лазівок", – пояснює Львов.
Занижений картковий курс – збитки у банків
Очевидно, що від усіх таких схем банки несли збитки, конвертуючи гривню у валюту клієнтам за кордоном за нижчим курсом, а в готівку в Україні – за вищим. Цю валюту банки закуповують у НБУ за фіксованим курсом у 29,25 грн/$, яку регулятор продає зі своїх резервів.
Знищення різниці між картковим і готівковим курсом скоротить збитки банків, а відтак – їхню потребу у купівлі валюти у регулятора. НБУ, у свою чергу, допоможе уповільнити скорочення резервів, питання економії яких, як відомо, останнім часом стоїть особливо гостро.
Наприклад, протягом червня золотовалютні резерви НБУ зменшились майже на $4 млрд, а у травні – на $3,4 млрд. Зокрема, Нацбанк витрачав гроші на підтримку ліквідності банків, а також на стримування курсових коливань. Тепер, з огляду на зміну карткових курсів з боку багатьох банків, тиск на ЗВР повинен зменшитись.
Переселенці обурюються. Банки їх заспокоюють
У цього кроку є й інша сторона. Адже за кордоном гривню з карток витрачають й звичайні українці, які не є спекулянтами. Для них таке рішення з боку банків, звичайно, є не дуже приємним. Тому що при конвертації гривні у місцеву валюту (у той же євро) власник картки через підвищення курсу втрачає десь 1-1,5% суми.
Але Олег Серга вважає, що розмови про удар по гаманцях українських біженців за кордоном дещо перебільшені. Цю практику взяли на озброєння далеко не всі банки. Більшість лише приглядається до реакції клієнтів. А для тих банків, які збережуть нижчий рівень курсу, лояльні умови конвертації можуть стати конкурентною перевагою.
Втім, спрогнозувати, яка з цих двох стратегій зрештою переможе, наразі неможливо. "Загалом очевидно, що режим кількох курсів не є нормою і це питання потребує системного вирішення. Найбільш релевантний спосіб – відмова від фіксованого курсу НБУ. Але це надзвичайно непросте питання", – пояснює Анна Золотько. Тим більше, що Нацбанк нещодавно чітко заявив: він не буде зменшувати свій вплив на курс, доки валютний ринок не стабілізується.