“Ті, хто зараз інвестує в українські цінні папери, робить купівлю "на дні", тобто за найбільш привабливими цінами”, — голова НКЦПФР Руслан Магомедов

Про нерезидентів та російський слід 

– НКЦПФР має намір проаналізувати присутність резидентів та компаній з РФ на вітчизняних ринках капіталу, щоб зменшити їх вплив та мінімізувати загрози для фінансових ринків України. Якщо ж російських власників в компаніях знайдуть, на які події слід чекати?

Руслан Магомедов: Це питання пов’язане з економічною безпекою країни. Маю на увазі не лише можливість представників країни-агресора заробляти на українських ринках, а й впливати на дії учасників ринків, у тому числі стримуючи або обвалюючи ринки.

Комісія вживає необхідних заходів щодо виявлення такого "сліду" та співпрацюватиме з іншими органами державної влади щодо аналізу отриманих даних, оскільки будь-який ринок має специфіку.  А приймати фінальні рішення щодо подальших дій будуть компетентні органи з відповідними повноваженнями.

– У той же час ви заявляли, що іноземці матимуть зиск від інвестицій в українські цінні папери, адже після війни "український перспективний ринок стрімко розвиватиметься". З чим пов'язаний ваш оптимізм?

– Ті, хто зараз інвестує в українські цінні папери, робить купівлю "на дні", тобто за найбільш привабливими цінами.

Наразі економіка України просто фізично не може демонструвати високі фінансові показники через те, що на нашій землі йдуть бойові дії і левова частка грошей витрачається на потреби війни.

Після того, як ми переможемо, усі кошти будуть спрямовані на розбудову нашої країни. Я певен, що увесь світ буде нам допомагати в тому, щоб відбудова України пройшла якнайшвидше. Тому очікую, що показники української фінансової системи стрімко зростатимуть після закінчення війни.

– Коли і як можна буде збільшити обсяг інвестицій нерезидентів на українському фондовому ринку? 

– Для залучення іноземного капіталу саме на український ринок потрібно спростити ряд процедурних моментів допуску, а саме механізм відкриття рахунків у цінних паперах та валютний контроль.

Наразі ці процедури дуже зарегульовані і тому відлякують іноземного інвестора. Комісія працює над спрощенням регулювання, і ми вже маємо гарні результати в цьому напрямку. Також потрібно врахувати ментальні та економічні зв’язки певної країни з Україною.

Наприклад, наші компанії мають позитивний досвід з публічного розміщення на Варшавській біржі. Крім цього, варто врахувати сприйняття відповідним фінансовим центром тих галузей, у яких працює потенційний емітент.  

На сьогодні Комісія співпрацює з багатьма міжнародними фінансовими центрами. З одного боку, ємність таких ринків не є постійною, а з іншого— необхідно відповідати стандартам більшості фінансових майданчиків. Зокрема щодо прозорості структури власності та якості системи корпоративного управління.

– Попит на акції яких наших компаній і секторів, на вашу думку, серед іноземців буде найбільшим?

– На мою думку, це будуть емітенти галузей реального сектору економіки, оскільки саме ці галузі продемонструють найбільше зростання. Щодо конкретних емітентів, то я маю утриматись від назв компаній. При цьому хочу наголосити, що ми працюємо над якісним зростанням ринків капіталу та готові надавати методологічну допомогу вітчизняним компаніям щодо розміщень на міжнародних ринках капіталу.

Про вихід на зовнішні ринки капіталу

– Стосовно того, як спростити вихід наших компаній на світовий ринок капіталу. Україна, зокрема, розглядає можливість виходу на ринки капіталу Великобританії (Лондонська фондова біржа). Як швидко це станеться в умовах війни? Чи треба чекати перемоги?

– Від початку війни НКЦПФР постійно проводить перемовини зі своїми міжнародними колегами, зокрема регуляторами різних країн світу, щодо допуску українських цінних паперів на ринки Європи та інші розвинені фінансові ринки. У кожного ринку є свої правила, і через це терміни можуть бути різними. Але комісія докладає максимум зусиль, щоб це відбулося якнайшвидше.

Важливою складовою цього процесу є встановлення кореспондентських відносин між українськими та іноземними центральними депозитаріями. Налагодження таких відносин дозволить вільно розміщуватись вітчизняним цінним паперам за кордоном і іноземним цінним паперам в Україні.

Про ІСІ, НПФ та кошти на відновлення

– Представники НКЦПФР вже заявляли про необхідність направлення капіталу інститутів спільного інвестування (ІСІ) та недержавних пенсійних фондів (НПФ) на відновлення країни. Яким чином це відбуватиметься?

– Наразі досить актуальним є питання економічної безпеки країни. Ми тісно співпрацюємо з цього приводу з іншими органами державної влади задля досягнення результату. Метою таких процесів має бути не просто направлення капіталу на відновлення України, а й ефективне та доцільне його використання. Коли ряд нагальних питань будуть вирішені, то почнуть вживатися всі необхідні заходи для пожвавлення функціонування ринків капіталу України. Ми всі в цьому дуже зацікавлені.

– Але куди передовсім інвестуватимуть кошти ІСІ та НПФ, аби вони достатньо окупились, щоб повернути їх інвесторам? В пенсійні фонди вкладають гроші передовсім фізособи, а гіркий досвід з солідарною пенсійною системою відомий.

– Напрямки інвестування зазначені в інвестиційній декларації ІСІ та НПФ з урахуванням обмежень, передбачених чинним законодавством. Ефективність інвестицій, безумовно, визначається економічними умовами, а також досвідом компанії з управління активами, яка є професійним учасником на ринках капіталу.

Я вважаю, що визначальними факторами обрання галузі для інвестицій будуть: наявність виробничих фондів та кваліфікованого персоналу, податкові пільги, споживчий попит на продукцію відповідної галузі та інше. Безпосередньо галузі я не можу назвати, оскільки це може бути сприйматись ринком як інвестиційна порада.

Передовсім, будь-який фінансовий ринок має пристосуватися до нових умов ведення бізнесу та, можливо, провести реінжиніринг окремих процесів. Зазначені дії вимагають часу та, зокрема, виваженості і з боку професійних учасників ринків капіталу, і з боку самого регулятора.

Важливо, що на сьогоднішній день на ринках капіталу зупинено проведення не всіх операцій. Так, наприклад, не існує обмежень щодо інвестування коштів у військові облігації. Також регулятор приймає локальні рішення для відновлення діяльності компаній, постійні рішення щодо зручності та ефективності роботи учасників ринку під час воєнного стану.

Чинні зараз заборони на ринку будуть поступово послаблюватися паралельно зі стабілізацією ситуації в країні, аж до їх повного скасування.

Про нові інвестиційні інструменти

– Чи розглядають у Нацкомісії нові інвестиційні інструменти для населення і компаній (за прикладом тих же військових ОВДП для фінансування армії)?

– Так, ми постійно знаходимось у пошуку нових фінансових інструментів та механізмів, що дадуть змогу забезпечити відновлення та сталий розвиток вітчизняної економіки. Наприклад, нещодавно з колегами обговорювали перспективи залучення коштів через муніципальні та інфраструктурні облігації. 

– Тобто йдеться про те, що такі міста, як Харків, Маріуполь та інші, що постраждали від війни, зможуть випускати цільові облігації для залучення коштів на відбудову?  

— Так. І не тільки ці міста, а й інші, де буде прийняте рішення про випуск.

Також досить часто до нас звертаються учасники ринку з пропозиціями адаптувати фінансові інструменти, які мають позитивний міжнародний досвід використання. Всі ці пропозиції ми враховуємо та опрацьовуємо. Впевнений, що згодом зможемо запропонувати інвесторам надійні фінансові інструменти для вкладення коштів.