Фонд держмайна як виклик: чим запам'ятався Дмитро Сенниченко на посаді голови ФДМУ

Ми зібрали ключові епізоди та обіцянки, з якими виступав Сенниченко, та проаналізували їх, щоб відповісти на питання: чи справді ФДМУ, приватизація і ще багато речей змінилися на краще за останні 2 роки.

Рекорди по приватизації та оренді

Фонд держмайна — орган з багатою «інституційною пам'яттю», сповненої корупційних справ і провалів, конкурувати з яким може лише Державне управління справами (легендарна «ДУСя»).

Хронічно низькі надходження від приватизації за попередні роки не з'явилися на порожньому місці. Одна з ключових проблем — механізм аукціонів, де інформація про умови та стан об'єктів поширювалась «строго між своїми». 

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

Перехід торгів на Prozorro.Продажі та відкритий доступ до даних про об'єкти  на сайтах privatization.gov.ua і orenda.gov.ua — чи не найвідоміша новація. Однак наразі система Prozorro.Продажі поширюється виключно на малу приватизацію.

В підсумку, показники надходжень від Фонду зросли: до 2,2 млрд грн у 2020 році та 5,1 млрд грн — у 2021. Те ж стосується й оренди, що принесла у 2021 році 1,62 млрд грн — найбільше за час незалежності.

Та попри покладені сподівання та рекордні надходження, приватизаційний план на 2021 рік Фонд держмайна виконав лише на 40%. І на це є низка причин.

Запуск Великої приватизації

Продаж у жовтні 2021 року АТ «Перший київський машинобудівний завод» («Більшовик») за 1,42 млрд грн поки залишається першою і єдиною великою приватизацією в Україні з 2005 року. Отримана сума перевищує надходження від приватизації за 2018 і 2019 роки разом узяті.

Та продаж кількох знакових об'єктів великої приватизації — АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та ПрАТ «Президент-Готель» — так і не відбувся ані в 2020, ані в 2021 році. 

Багато в чому, причина цього криється в березні 2020 року, коли Верховна Рада тимчасово заблокувала велику приватизацію “до стабілізації ситуації на фінансових ринках”. Обмеження тривало до квітня 2021 року, тож понад рік ФДМУ не мав ані прав, ані повноважень проводити такі аукціони.

Серед об'єктів окремо слід виділити АТ «ОГХК», який минулого року намагалися продати аж тричі. Втім, жодного разу аукціон не проводили — спочатку через короткий термін подачі документів, потім — через “високі інвестиційні ризики для учасників”.

Радник з приватизації «BDO Corporate Finance», а також низка експертів ринку переконані: ОГХК — дуже цікавий об’єкт, однак за наявного інвестиційного клімату та без чітких урядових гарантій реалізувати його буде неможливо. Це ж стосується і великої приватизації загалом.

Тричі особисто ловив хабарників  

Держпідприємства в цілому досі залишаються основним джерелом корупції. Але чи можна сказати те ж саме про колишнього очільника ФДМУ?

За час своєї каденції Сенниченко всіляко підкреслював свою непідкупність. І навіть брав участь у операціях з викриття мільйонних хабарів. Саме за його заявою у січні 2020 року НАБУ викрило хабарників, що пропонували 5 млн доларів за посаду на Одеському припортовому заводі.

Пізніше Сенниченко ще двічі «ловив на гарячому» хабарників разом з правоохоронцями. Таку активність чиновника відзначив у своєму нещодавньому виступі й Держсекретар США Ентоні Блінкен. 

Підконтрольний очільник Фонду держмайна — це запорука отримати виграшний білет на приватизацію особливо цінного державного майна для владних еліт. Та за 2 роки Сенниченку вдалось витримати рівновіддаленість від центрів прийняття рішень.

Збирав непрофільне майно

За даними Фонду держмайна, загальна кількість державних підприємств в Україні становить 3600 (в Польщі — 50), а сам державний сектор складає понад 50% від національної економіки. 

Ефективність роботи ДП в Україні є нижчою ніж у приватного сектору, багато в чому — через можливість заробляти «на стороні». Так, площа приміщень державних об'єктів, що ймовірно використовують для тіньової оренди, складає до 28 млн м². 

Та найбільшою проблемою у роботі такого масштабу є менеджмент непрофільного майна: мова йде про 96 державних установ, що управляють об'єктами. Стан багатьох з них — безнадійний, але єдиної бази даних про це не існує.

Під час одного з політичних ток-шоу Дмитро Сенниченко прийшов з кошиком гнилих яблук — саме з ними він порівняв занедбані активи та державні підприємства, з якими доводиться мати справу ФДМУ.

Для визначення об'єктів, які ще здатні приносити користь (умовно «живих») Фонд держмайна, разом із Міністерством економіки, запустили тріаж — розподіл об'єктів на ті, що підлягають ліквідації або ж подальшій роботі (від фінансового оздоровлення до продажу).

Штурм «Центренерго» з автоматниками

Ситуація навколо ПАТ «Центренерго» — яскравий приклад нерозривного зв’язку між олігархами та схемами на державних підприємствах. Довгий час ключовим бенефіціаром цієї державної компанії був Ігор Коломойський.

Через афілійований менеджмент бізнесмен фактично контролював роботу цього ДП та отримував зиск від торгівлі вугіллям. Фонду держмайна довелося тричі змінювати менеджмент компанії для того, щоб очистити її від корупційних зв’язків.

Під час однієї з цих змін, наприкінці лютого 2021 року, Сенниченко буквально штурмував головний офіс ПАТ «Центренерго» (який бенефіціари перенесли в Козин під Києвом), та разом з поліцією й спецназом проривався крізь воєнізовану охорону.

Боротьба з олігархами 

Один з найвпливовіших олігархів часів Віктора Януковича, а нині мешканець Відня Дмитро Фірташ — бенефіціар кількох важливих об’єктів приватизації й один з головних недругів Фонду держмайна та особисто Дмитра Сенниченка.

З компаніями Фірташа пов’язані відразу три великі об’єкти під управлінням ФДМУ: Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК), Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК) та Одеський припортовий завод (ОПЗ). 

За всіма напрямками між ФДМУ та компаніями олігарха точаться судові баталії. Так, у червні 2021 року Верховний Суд відмовив компанії Ostchem у стягненні 300 млн доларів боргу з ОПЗ. Другим ударом стало рішення Держгеонадра скасувати ліцензію компанії Фірташа на розробку Селищанського титанового родовища на Житомирщині.

У листопаді 2021 року надійшла ще одна новина — Центральний апеляційний господарський суд підтвердив рішення повернути 49% акцій АТ «ЗТМК» державі. Поки в цьому протистоянні держава перемагає колишнього інвестора.

Ліквідація «майданчиків Яценка»

Окреме оцінювання вартості об'єкта нерухомості та земельного майданчика під ним — справа для українців настільки звична, що не всі розуміють її абсурдність. 

Так звана «фракційна оцінка» багато років обтяжувалася роботою посередників, які брали плату виключно за доступ до бази даних («майданчиків Яценка»). 

За ініціативою тоді нового очільника ФДМУ, у грудні 2019 року Верховна Рада ліквідувала роботу посередників, що дозволило зекономити держбюджету близько 2,1 млрд грн, запевняють у Фонді. 

Ще однією новацією стало запровадження електронної — і безплатної — системи оцінки вартості майна як альтернативи платній, що проводиться на сайті evaluation.gov.ua.

Втім, до скасування самої ж фракційної оцінки за час каденції Сенниченка на посаді голови ФДМУ справа так і не дійшла. 

Попри те, що законопроєкт з відповідною пропозицією зареєстрований у Верховній Раді, його ухвалення і впровадження, як і міжнародних стандартів оцінки, стане справою вже нового очільника Фонду державного майна.

Запуск з Мін’юстом Великої приватизацї в'язниць

Разом з Міністерством юстиції України, минулого року ФДМУ запустив кампанію Великої приватизації в'язниць — продаж колишніх виправних закладів в рамках реформи пенітенціарної системи.

Після продажу об'єктів, 70% отриманих коштів повертається Мін'юсту на зведення сучасних приміщень для утримання в'язнів чи ремонт вже наявних. 

Першою вдалою спробою кампанії стала приватизація улітку 2021 року колишньої Львівської колонії №48, що принесла 377,5 млн грн. Наразі відбувся лише один успішний аукціон: майно Південної виправної колонії №51 арештували через розкрадання колишнього керівництва за добу до торгів.

Можливість реалізувати непрофільне майно держвідомств на прозорих аукціонах — адекватна альтернатива простою і витратам на їхнє утримання і охорону. 

Однак не тільки перемогами. Закидали Дмитрові Сенниченку і невдачі. Наприклад, в ЗМІ дорікали йому за невдалу приватизацію "Більшовика", а на Банковій були невдоволені надходженнями від приватизації

Через 2 роки після вступу на посаду, у листопаді 2021 року Дмитро Сенниченко написав заяву про звільнення з посади голови Фонду державного майна України. 

Попри відставку, Дмитро Сенниченко заявив, що своє завдання на посаді голови ФДМУ — розбудову процесів та інституційний розвиток — він виконав.  

Втім, реформа приватизації потребує змін. І одним з перших завдань наступного керівника Фонду держмайна стане ухвалення нового закону про приватизацію для посилення можливостей і повноважень Фонду.