Верховна Рада ухвалила закон про криптовалюти. Що не сподобалося Зеленському у попередній версії?

За законопроєкт із пропозиціями президент проголосувало 272 народні депутати.

Закон визначає поняття та правовий статус "віртуального активу", а також питання прав власності та здійснення угод із подібними активами в Україні. Зокрема, після підписання гарантом цього документа юридичний статус матимуть криптовалюти, а учасники ринку зможуть у суді захищати свої права на них. Крім того, в Україні зможуть працювати міжнародні біржі, хоча для цього їм доведеться пройти державну реєстрацію в Україні та подавати звіти щодо своєї діяльності.

Завдяки закону власники криптовалют в Україні зможуть легально обмінювати, наприклад, біткоїни, вносити їх до податкових декларацій, а також запускати блокчейн-бізнес. Іноземні криптовалютні біржі в свою чергу вперше зможуть працювати в нашій країні повністю офіційно.

Спочатку автори ініціативи запропонували зробити регулятором ринку віртуальних активів Міністерство цифрової трансформації. В окремих випадках повноваження хотіли надати НБУ та Національна комісія з цінних паперів. При цьому передбачалося створення нового регулятора — Національної служби з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА). Саме їй хотіли надати права на видачу криптокомпаніям дозволів на роботу в Україні.

Заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков раніше зазначав, що після ухвалення закону у власники криптовалют матимуть низку переваг — вони, як мінімум, зможуть захистити свій стан у віртуальних активах, якщо щось трапиться. Також криптоентузіасти зможуть легально обміняти свої активи та навіть задекларувати їх. Борняков підкреслив: влада очікує, що з'явиться повноцінний ринок посередницьких послуг для оплати товарів криптоактивами, їх зберігання та обміну.

Безпосередньо перед першим голосуванням за друге читання цього законопроєкту у Комітеті Верховної Ради з питань антикорупційної політики заявили, що обсяг транзакцій в Україні з віртуальними активами становить близько $ 150-200 млн на день, а капіталізація віртуальних активів – понад $ 2 млрд.

Проте після того, як 21 вересня закон відправили на підпис президентові, Зеленський ветував його та 5 жовтня повернув зі своїми пропозиціями.

"Закон пропонує здійснювати регулювання ринку віртуальних активів різними державними органами залежно від виду віртуальних активів. У той самий час світовий досвід свідчить, що регулювання діяльності з торгівлі, обміну та збереженню віртуальних активів здійснюється регуляторами фінансових ринків. Зокрема, у публічних звітах Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) зазначається, що певні види віртуальних активів за своєю економічною сутністю містять ознаки, характерні для фінансових інструментів", — йдеться у його зверненні до народних депутатів.

Що ж не сподобалося в законі президенту? По-перше, за його словами, закон не створює "завершених правових механізмів, необхідних для його реалізації". Норма не забезпечують "зрозумілих та прозорих умов для учасників ринку віртуальних активів та інвесторів", а це не дозволить у необхідний спосіб забезпечити їх права.

По-друге, створення нового центрального органу виконавчої влади, яке передбачається у законі, потребуватиме значних видатків з Державного бюджету України, а їх джерела покриття не визначені. Саме тому ключовим регулятором ринку віртуальних активів гарант запропонував зробити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФ) , а також НБУ.

У Головному науково-експертному управлінні парламенту деякі виправлення Зеленського розкритикували. Там зазначають, що одна з його пропозицій звучить так: " У встановлених НКЦПФ випадках та порядку учасники ринків капіталу мають право на здійснення відповідного виду діяльності постачальника послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, без отримання дозволів". Експерти ВР переконані, що цю частину можна зрозуміти як встановлення Нацкомісією загального порядку, а й як можливість встановлювати виняткові умови для певних учасників ринків капіталу. А це створює потенційний корупційний ризик.

Також Зеленський пропонує встановити, що "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України зобов'язані співпрацювати відповідно до положень закону". Але в законі "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" вже міститься така норма. При цьому чинна норма та запропонована президентом суттєво відрізняються.

"У зв'язку з цим виникає питання, положеннями якого закону потрібно буде керуватися цими органами співпраці та координації діяльності у сфері обігу віртуальних активів у разі ухвалення закону", — резюмують ДНЕУ.

Нагадаємо, внесений рік тому на розгляд парламенту законопроєкт "Про віртуальні активи" було затверджено 8 вересня 2021 року. Надання криптовалютам законом №3637 правового статусу в Україні, з погляду влади, дасть можливість бізнесу офіційно працювати з віртуальними активами. Користю для держави від такої діяльності мають стати додаткові податкові надходження до бюджету.

"Фактично держава пропонує бартер: правове регулювання в обмін на податкові надходження", — наголосив юрист юридичної групи LCF Ігор Бєліцький. При цьому перехідні положення ухваленого законопроєкту передбачають набуття чинності лише після ухвалення змін до правил оподаткування криптовалют — сам закон "Про віртуальні активи" є рамковим.