Грати в сапера небезпечно: скільки потрібно грошей і часу, щоб розмінувати Україну після росіян

Нова окупаційна хвиля зробила ситуацію ще гіршою. Відступаючи, російські війська мінували все підряд, включаючи приміщення, де вони мешкали. Повертаючись додому, багато українців не почуваються в безпеці — високий шанс виявити на вході в квартиру розтяжку або варварський сюрприз під ліжком.

Кореспондент Delo.ua Ілля Требор розповідає, що необхідно робити в таких випадках, як багато українських територій сьогодні є потенційно небезпечними, а також скільки на їх очищення знадобиться грошей та часу.

Небезпека "чорної" послуги

Показовими можуть стати приклади житлових комплексів в Ірпені та Бучі. Там протягом місяця мешкали російські війська. Пішли вони лише наприкінці березня, залишивши по собі безліч "подарунків" — будинкові чати та спільноти в соціальних мережах сповнені повідомлень про хитро заховані вибухонебезпечні пристрої.

Коли з'явилася можливість повернутись, жителі цих ЖК насамперед кинулися на пошуки саперів для оперативного огляду. По чатах розповзлися оголошення: "Фахівці погодилися здійснити перевірку, але вони беруться, якщо в замовленні не менше 50 квартир. Ціна за одну — 500 грн. Вартість перевірки гаража або авто може бути нижчою та обговорюється на місці".

Мешканці одного з бучанських комплексів наважилися на такий крок і, за їхніми словами, нічого небезпечного сапери не виявили. Проте у Державній службі з надзвичайних ситуацій радять такі оголошення ігнорувати. У ДСНС нам розповіли, що для розмінування квартири необхідно залишити заявку за телефоном 101 з адресою та даними власника. Після цього саперна група рятувальників огляне об'єкт.

Виконавчий директор національного оператора з протимінної діяльності Demining Solutions та член правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга каже, що до їхньої організації також зверталися українці з проханням за гроші перевірити житло. Відповідь була однакова для всіх — людям пояснювали, як цей процес має відбуватися насправді і що вся робота в цьому напрямку є чітко регламентованою та відповідає закону про протимінну діяльність.

Він наводить приклад сходу України. Там, поки не запрацювала державна система протимінної діяльності, такі "фрілансери" були дуже популярними. Особливо у вирішенні питань сільськогосподарських угідь. Фермери на Донбасі розуміли, що їм потрібно швидко засіяти площі, та наймали цих людей за готівку. А потім у перевірених ними районах траплялися вибухи.

"Я знаю про це, бо вже до нас потім зверталися і говорили: "Мені тут перевіряли, але після цього підірвався тракторист, і ніхто не хоче працювати. Ви можете мені доперевірити тут?" Такого не буває, щоб доперевірити. Якщо ми беремо територію, ми беремо її повністю. А люди, які платили гроші, ніяк не захищені. Фактично вони не можуть притягнути до відповідальності тих, хто їх обдурив. Сапер сам не може бути. Він має бути в якійсь організації", — каже представник Асоціації.

Дві проблеми гуманітарного розмінування

Державна система протимінної діяльності, про яку говорить Пістрюга, працювала в Україні до 24 лютого 2022 року — експерти, пов'язані з нею, займалися територіями Донецької та Луганської областей. Система була фундаментом гуманітарного розмінування. Так, піротехніки ДСНС та сапери ЗСУ працюють над оперативним розмінуванням — вони розчищають певні об'єкти, щоб відновити критичну інфраструктуру та пустити людей до будинків. 

Під гуманітарним розмінуванням мають на увазі суцільне очищення ділянки від вибухонебезпечних предметів та передача її кінцевому користувачу з певними гарантіями безпеки та якості.

Російська агресія 2014 року та практичний досвід, що прийшов із нею, дозволив Україні підготувати достатньо спеціалістів. Проте зараз насамперед треба говорити про операторів протимінної діяльності як юридичних осіб. Зайнятися цією роботою можна лише після спеціальної сертифікації. До початку повномасштабної війни в країні було чотири таких оператори — три іноземні та організація Тимура Пістрюги. Після 24 лютого міжнародні компанії на якийсь час покинули Україну і тільки зараз планують повертатися.

Нові юридичні особи під час війни не з'явилися. Тому у перший тиждень травня фахівці Demining Solutions приступають до гуманітарного розмінування, зокрема, нетехнічного обстеження території, що є початковим етапом. Фактично відновлення роботи державної системи протимінної діяльності та її адаптація до нових реалій є першим фактором, який допоможе ефективно провести розмінування України.

Другим, звичайно, є гроші. Їхня кількість залежить від площі замінованих територій. Тут оцінки чиновників та експертів дещо відрізняються. За словами начальника управління організації піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування ДСНС Олега Бондаря, в Україні потенційно небезпечними вважаються 300 тисяч квадратних кілометрів. Там велика кількість боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів. Нагадаємо, що загальна територія країни — 603,5 тисяч квадратних кілометри.

Асоціація саперів України веде свій підрахунок таких територій. За їхніми даними, зараз може йтися про 132 тисячі квадратних кілометрів (докладніше — нижче, на карті).

Пістрюга каже, що з досвіду роботи на Донбасі очищений та переданий кінцевому користувачу квадратний метр землі приблизно коштує $3-4. Тобто коли йдеться про всі небезпечні території в Україні, то сума становить приблизно $ 400-530 млрд.

"Нехай навіть після проведення нетехнічного огляду територій ця загальна площа скоротиться вдвічі, все одно це сотні мільярдів доларів. І тепер треба розуміти, що якщо нам необхідно, умовно, $200 млрд, то, звичайно, за рік цю суму ніхто не дасть. Навіть якщо світова громадськість виділятиме кошти на гуманітарне розмінування. Тому цей процес затягнеться на роки", — додає експерт.

За словами голови Київської обласної військової адміністрації Олександра Павлюка, до кінця квітня вони планували завершити першу чергу робіт з розмінування міст, де живуть та пересуваються люди. Проте він наголосив: у Києві та Київській області люди ще довго чутимуть вибухи. Боєприпасів дуже багато. Навряд чи у Харківській чи Чернігівській областях ситуація буде іншою.

Заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін зазначає, що щодня рятувальники знешкоджують приблизно п'ять тисяч снарядів, що не розірвалися, і авіаційних бомб. Але вибухотехніків країні не вистачає. Поки що незрозуміло, чи вирішить цю проблему ухвалений Кабміном у середині квітня план заходів щодо протимінної діяльності, але ясно одне — наодинці український бюджет таку масштабну роботу витягти не зможе. Нам для цього обов'язково знадобиться фінансова допомога міжнародних партнерів.