Суд дозволив продовжити "антимонопольну" справу FTC проти компанії Meta

Переглянута версія позову наводить ті ж аргументи з фактами, які "набагато надійніші і докладніші, ніж раніше". В результаті суддя відкинув клопотання Meta про припинення справи і дозволив продовжити її, хоча і заявив, що перед агентством "цілком може постати непросте завдання щодо доказу своїх претензій".

Протягом усієї справи FTC стверджувала, що Meta володіє незаконною монополією на персональні соціальні мережі та підтримує її, купуючи конкурентів Instagram та WhatsApp.

"На відміну від своєї попередниці, ця скарга містить конкретні твердження, які вказують на той самий висновок: Facebook зберіг домінуючу частку ринку протягом відповідного періоду часу", — йдеться у висновку.

Нова скарга доповнила це затвердження даними Comscore, що показують частку ринку Meta серед щоденних активних користувачів (DAU) та щомісячних активних користувачів (MAU) соціальних мереж, а також відносний час, проведений у цих мережах. Хоча такі цифри, ймовірно, будуть сумніватися в ході розгляду справи, вони були досить переконливими, щоб дозволити Федеральній торговій комісії подолати першу перешкоду.

"Ми впевнені, що докази розкриють фундаментальну слабкість тверджень. Наші інвестиції в Instagram і WhatsApp перетворили їх на те, чим вони є сьогодні. Вони були хороші для конкуренції, а також для людей і компаній, які вирішили використати наші продукти", — заявили в компанії Meta.

Позов FTC проти Meta — одна з кількох спроб уряду США обмежити монопольну владу великих технологічних компаній, зокрема, позов Міністерства юстиції проти Google, порушений главою антимонопольного законодавства Джонатаном Кантером.

У Верховний суд округу Аламеда штату Каліфорнія подала позов до компанії Meta також сестра федерального охоронця Дейва Патріка Андервуда, якого вбили у 2020 році. Змові вбивць нібито допомогла соціальна мережа Facebook.

В інших країнах також виникають претензії до компаній-гігантів. Так, на початку 2022 року Французька агенція з нагляду за конфіденційністю даних CNIL оштрафувала компанію Alphabet (GOOGL.O) на рекордні 150 мільйонів євро за те, що інтернет-користувачам було складно відмовлятися від онлайн-трекерів, відомих як файли cookie.