"У перші дні війни люди були дуже налякані. Ми допомогли налагодити зв'язок – і людям стало спокійніше", - Андрій Валь, технічний директор «Датагруп-Volia»

24 лютого змінило життя Киян та усіх українців назавжди. Саме із цього дня мешканці українських міст, не по своїй волі дізналися, що таке «прильоти» та де знаходяться найближчі укриття та бомбосховища. 

Із перших днів саме мешканці столиці чи не найчастіше ставали мішенями для ворожих атак і обстрілів. Не одну безсонну ніч киянам довелось провести у бомбосховищах та підвалах домів. І саме тоді виникла проблема, про яку раніше ніхто не думав. Переважна більшість укриттів не має зв’язку із зовнішнім світом. У 80% не працює мобільний зв’язок. 

Відсутність зв’язку у момент коли снаряди та ракети падають майже на усі українські міста, де знаходяться ваші рідні та близькі, які зараз у небезпеці - це велика трагедія.

Саме на цю проблему відгукнулись українські провайдери і однією із перших  була компанія Датагруп-Volia. Ми розпитали Андрія Валя, технічного  директора «Датагруп-Volia» про процес підключення бомбосховищ, про те, яка була мотивація для реалізації  цього проєкту та які труднощі та проблеми довелося долати на цьому шляху.

- Коли почали проводити інтернет в укриттях?

- Компанія Датагруп-Volia з перших днів війни почала реалізовувати програму по підключенню цивільних бомбосховищ до безкоштовного високошвидкісного інтернету. Це, як і багато іншого, наш посильний вклад у нашу майбутню перемогу. 

- Скільки сховищ підключили?

- Наразі ми підключили більше 400 об’єктів у 18 областях України. Більше 100 із них у м. Києві. Якщо казати про регіони то, у Рівному – більше 60, на Дніпропетровщині – 50, у Харкові - 20. 

Зараз ми продовжуємо підключення сховищ, а також втілюємо програму по підключенню гуманітарних центрів для внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, у м. Рівне вже підключено декілька гуртожитків, де розміщені переселенці зі сходу країни. Це дуже важливо, адже дітям треба продовжувати навчання, а дорослим підтримувати контакт із близькими, що залишились у зонах бойових дій.

- По Києву у яких районах більше підключень?

- Більше за все ми підключили сховищ у Дніпровському районі – 26. На другому місці Дарницький район. Там ми підключили 15 сховищ. Всього ми забезпечили зв’язком понад 10 000 осіб!

- Це безкоштовна послуга?

- Так – це абсолютно безкоштовно. Більше того,  ми відкрили доступ до 22 національних телеканалів. Тепер люди мають повноцінне ТБ на будь-якому цифровому пристрої завдяки нашому додатку VoliaTV. Не важливо де ви знаходитесь – у будь-якій місцевості де є інтернет ви маєте доступ до телебачення! 

- Це була ваша ініціатива чи запит від влади або клієнтів?

- Спочатку, це була наша власна ініціатива. Ми комунікували з представниками ОСББ, ЖЕКами та ініціативними мешканцями для підключення сховищ. Згодом ми активно співпрацювали із державними органами, наприклад із КМДА та регіональними адміністраціями. Зокрема у Києві ми активно співпрацювали із платформо «Київ цифровий» де кожен охочий міг легко залишити запит щодо  підключення сховища. Ми одразу опрацьовували таку заявку та розпочинали роботи з підключення. 

- З якими труднощами стикалися на початку? Як вдалося їх вирішити?

- Основні складнощі виникали через те, що більшість підвалів та бомбосховищ весь час зачинені. Людина, яка звернулася з проханням підключити, часто не знає де від них ключі. Найчастіше вирішувалася ця проблема зверненням до ЖЕКу або просто доводилось стукати у кожні двері і питати у кого ключ від підвалу. Тут нам дуже допомогли колеги з КМДА – вони надали контакти координатора з питання доступів у сховища, завдяки чому ми дуже швидко вирішували цы проблеми.

Ще однією перепоною була настороженість людей до невідомих (хоч і у формі провайдера) людей, які відкривають підвал і проводять там якісь роботи. Декілька разів, навіть викликали поліцію, але все швидко вирішувалось. Деякі люди через страх не брали слухавку, не відповідали на дзвінки з незнайомих номерів. У такому випадку ми зверталися до координаторів КМДА з проханням перетелефонувати особі, щоб вона відповіла на наш дзвінок.

- Як відрізняється сам процес підключення у сховищі від роботи в будинках і квартирах?

- Звичайно, підключити бомбосховище до інтернету набагато важче. Підключити квартиру – завести кабель від точки доступу на поверсі до квартири абонента, підключити та налаштувати.

Для того щоб підключити бомбосховище або укриття – необхідно знайти точку підключення (звідки тягнути кабель), знайти місце для розміщення точки доступу (щоб сигнал був у будь-якій точці притулку), знайти розетку(яку іноді монтували на місці), до якої підключити обладнання. Іноді необхідно встановлювати декілька маршрутизаторів для покриття всього притулку.

Так із лютого ми проклали більше 2 500 метрів кабелю для підключення бомбосховищ.

- Може був якийсь випадок, що особливо запам’ятався.

- Одного дня нам написали власники кафе і попросили підключити їм інтернет. Ми спочатку трохи здивувались але все ж приїхали на об’єкт. І виявилось не даремно. Власники кафе прямо на очах перебудовували свій заклад, що знаходився на цокольному поверсі у сховище для мешканців сусідніх будинків. У цьому ж закладі вони годували людей безкоштовними обідами. Ми одразу пройнялись такою самовідданістю та швидко підключили їх до безкоштовного зв’язку. 

- А який був найскладніший випадок.

- Найскладнішого випадку, як  такого немає. Кожне підключене сховище це «квест» - десь протягнути 100 м кабелю, десь знайти ключі від сховища, десь – провести перемовини з мешканцями та переконати їх у тому, що ми дійсно «Воля», та що ми насправді проводимо їм безкоштовний інтернет у сховище.

- Які є фідбеки від людей?

- У перші дні війни люди були дуже налякані. Коли сидиш у бомбосховищі, без зв'язку і думаєш лише про одне – аби все було добре і закінчилася тривога. Ми допомогли налагодити зв'язок – і людям стало спокійніше. У деяких сховищах діти були на заняттях у Zoom, а волонтери, через інтернет координували допомогу іншим людям. Загалом, люди активно користувались інтернетом за що ми і отримали величезну кількість подяк! 

- Наразі ще продовжуєте підключати сховища?

- Так, звичайно, програма по підключенню бомбосховищ триває, нажаль, як і війна. Тож, якщо у вашому прихистку ще не має інтернету, зверніться за електронною поштою [email protected]. Наші спеціалісти приїдуть до вас, як тільки це дозволить ситуація у вашому районі.

- Чи є якісь обмеження по швидкості?

- Ми не обмежували швидкість та надавали максимальну доступну. Але точка доступу «ділить» швидкість на всіх, хто підключився. Тобто, якщо під час обстрілу, до сховища спустились 50 або 100 людей і усі підключились до одного Wi-Fi, то швидкість кожного зменшиться. Саме тому у великих сховищах ми заздалегідь встановлювали маршрутизатори «просунутих моделей», задля кращого сигналу та підвищеної пропускної здатності.  

- Як загалом повномасштабне вторгнення вплинуло на якість надання послуг?

- Ми збудували розгалужену мережу магістральних ліній по всій країні, тому саме на якість надання послуг війна вплинула, але не суттєво. Якщо сталася аварія на ліній «Львів-Київ», ми просто перемикаємо трафік на іншу лінію. У цей час працівники виїжджають для налагодження роботи мережі. Так, з початку війни ми закрили понад 20 000 заявок, щодо аварій та пошкоджень на мережі. 45% із цих заявок, пов’язані із пошкодженнями у наслідок бойових дій. Наші техніки працюють 24\7 та, іноді ризикуючи життям, проводять ремонтні роботи на місцях. 

- Чи перебувають зараз люди у сховищах?

- Так, але ця кількість зменшилася з початку війни. Наразі, в сховища спускається лише 5-10% від кількості людей, що користувалися сховищами на початку війни.

- Що можете порадити киянам та усім українцям у такі важкі часи?

- Дорогі співвітчизники, закликаємо вас! Зараз кожен з нас робить усе щоб наблизити перемогу. Будь-ласка, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги. Це може врятувати ваше життя. Спускайтесь у бомбосховища та підвали. А компанія Датагруп-Volia зробить все можливе, щоб навіть там ви залишались на зв’язку.