- Категорія
- Агро
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Блокада західного кордону: чому польська заборона імпорту української агропродукції не тільки політичне рішення
Єврокомісія досягла домовленості з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо імпорту української агроппродукції. Однак під забороною залишається насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Чому заборона імпорту української агропродукції, зокрема до Польщі, це не тільки політичне рішення та які наслідки будуть для України, розповідає Delo.ua.
2 травня 2023 року Європейська комісія (ЄК) прийняла тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту обмеженої кількості товарів з України. В заяві ЄК зазначається, що ці заходи "є необхідними з огляду на виняткові обставини серйозних логістичних вузьких місць у п’яти державах-членах" - Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.
Заходи стосуються лише чотирьох сільськогосподарських продуктів українського походження – пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Заборона діятиме з 2 травня по 5 червня 2023 року. Однак ЄК готова повторно запровадити запобіжні заходи після закінчення чинного Регламенту про автономні торговельні заходи.
Транзит чотирьох сільськогосподарських продуктів з України через п'ять держав далі до ЄС чи інших країн за його межами зберігається. Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику та будь-якої іншої продукції, що надходить з України.
Як відомо, з 15 квітня 2023 року низка країн ЄС ввела заборону на ввезення дуже широкого переліку сільськогосподарської продукції з України. Однак Єврокомісія досягла принципової домовленості з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо експорту української агроппродукції. Для вирішення зернової кризи, Єврокомісія фінансово підтримає фермерів цих країн: виділено пакет підтримки на 100 млн євро, з яких польські фермери отримають майже 40 млн євро.
Також Єврокомісія проведе розслідування щодо молока, мʼяса птиці та яєць з України, заборону на імпорт яких просуває Польща. У разі, якщо буде виявлено порушення, то буде введено ввізні мита.
Заборона з боку Польщі - це не тільки політичне рішення
Деякі експерти допускають, що заборона імпорту з України в Польщу пов’язана з виборами, які пройдуть цього року. За словами генерального директора "ІМК" Алекса Ліссітси, сільське господарство Польщі структуровано дрібними господарствами, а розмір агро підприємства на сьогодні складає 11 га землі. Також, згідно з польською статистикою, близько 17% робочих місць залежать від аграрного сектору Польщі.
Польща є доволі серйозним гравцем на ринку ЄС не лише в рослинництві, а й твариництві, в першу чергу це м’ясо птиці та свинина. Очевидно, що вибори, які пройдуть восени в Польщі також впливають на ситуацію, яку ми бачимо по відношеню до українського імпорту. Але це не лише вибори. Вибори - це одна з проблем тому, що 17% робочих місць це великий електрат. Популісти з аграрної партії грають серйозну роль в Польщі і намагаються знайти винних у тому, що ціни на зерно впали.
Він додав, що рішення поляків це предвиборчий популізм, але є й інші проблеми, наприклад, в структурі виробництва Польщі.
Станом на 2021 рік виробництво зернових в Польщі складає десь 33 млн тонн. З них Польща експортує до інших країн близько 23 млн тонн, а 10 млн тонн вони залишали на внутрішньому ринку. При цьому Польща імпортувала 5 млн тонн збіжжя, а основна маса йшла саме з України. Це збіжжя вони використовували для годівлі тварин, а з імпортованого ріпаку робили біопаливо.
Велика кількість агрокультури була завезена з України до Польщі і розміщена на складах. При цьому у Польщі потужностей для зберігання збіжжя є лише для 17 млн тонн, що в два рази менше, ніж виробляють в країні. Тому у Польщі немає потужностей для зберігання зерна у великих обсягах через інфраструктурні проблеми.
Відповідно, коли українське зерно заїхало до Польщі великими обсягами, пройшло процедуру розмитнення і таким чином Україна, по суті, забрала в них можливість зберігання зерна. Польський експорт зерна завжди йшов на Німеччину, а порти зерном не займались. Припортові елеватори, зберігання в порту - цього немає.
Тому українське зерно, яке доставили до Польщі залізницею чи фурами, не просто далі з Польщі вивезти. Наприклад, найбільший польський порт Гданськ має можливість перевалити більш ніж 30 млн тонн. Однак здебільшого з порту відправлялась інша продукція, як металургія, деревина, вугілля та інша продукція, яка не пов'язана з сільським господарством. Польща експортує свою агропродукцію залізничним шляхом або автотранспортом.
В Єврокомісії визнали, що зростання трафіку на кордоні між Україною та ЄС вплинуло на витрати на логістику та створило вузькі місця. Це призвело до перенасичення складських потужностей і логістичних ланцюжків, а такі обставини впливають на економічну життєздатність місцевих виробників у цих державах-членах.
Раніше п'ятірка країн ЄС, які в односторонньому порядку прийняли рішення заборонити імпорт української агропродукції, заявляли, що ембарго впроваджується через те, що дешеве українське зерно обвалило світові ціни. Однак ЄК в своєму релізі таких причин не називає.
Країни ЄС не конкурентоздатні
Експерти вважають, що проблеми з блокадою західних кордонів не закінчаться навіть після виборів в Польщі. Це пов'язано з тим, що країни ЄС не конкурентноздатні з такою аграрною країною, як Україна. Адже всі країни ЄС розуміють, що 30 га української аграрної землі створять конкуренцію іншим країнам.
Наразі такі впровадження не призводять до катастрофічних наслідків як могло бути на початку сезону. Однак такі рішення є катастрофічними наслідками війни. І зараз ЄС робить теж саме, що зробила Росія, а саме перекрила експортні шляхи. Це призведе до збільшення цін на логістику. Також це удар по дохідності і прибутковості аграрного сектору і що далі робити українським фермерам та як планувати подальшу діяльність - велике питання.
Біля $9 млрд збитків в українському аграрному секторі через війну, а це близько 30%. Економічні втрати нараховують більше $30 млрд, а це близько 80% всього сектору, якщо порівнювати з 2021 роком.
Нів’євський підкреслив, що ситуація з експортом рухаеється по песимістичному сценарію. За його словами, якщо цього року буде просідання на 10%, то це доволі песимістичний сценарій для аграрного сектору в Україні.
Перехідні проблеми України
В Україні на сьогоднішній день є залишки зернових для експорту - близько 12 млн тонн. Україна експортувала в перші 1-2 місяці в цьому році приблизно 6 млн тонн, з них 3 млн тонн йде через Одеський порт, близько 2 млн тонн через Дунай та 1 млн тонн через західний кордон.
Якби без перешкод працював морський коридор та Дунай, то Україна змогла вивезти ці обсяги зерна за 2,5 місяці.
На сьогоднійшній день можливості українського експорту пока не зрозумілі. Водночас Росія почала виставляти нові вимоги стосовно роботи "зернового коридору", тому зараз важко прогнозувати чи буде продовжена "зернова угода" після 18 травня. Таким чином наразі ситуація для українських аграріїв ускладнилась ще й через невизначенність.
Якщо не буде працювати Одеський порт і західний кордон, а залишиться лише Дунай, то залишки в обсязі 12 млн тонн фермери будуть вивозити 6 місяців. За цей час Україна перейде в новий сезон, в результаті якого аграрії зберуть новий врожай і буде накопичуватись нове зерно.
Також є проблема з ріпаком, якого Україна посіяла цього року більше 1 млн га. До цього часу площі під ріпаком постійно зменшувались, а минулого року фермери зробили висновки, що на нього стабільно висока ціна і його відправляли до Польщі для виробництва біопалива. Відповідно, українські фермери почали більше сіяти ріпаку, а теперь його нікуди дівати тому, що ріпак також підпадає під заборону. При цьому у України немає можливостей його переробляти.
Інтереси України треба відстоювати
Президент Україны Володимир Зеленський в ході телефонної розмови з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем закликав до пошуку збалансованого рішення та вирішення ситуації у конструктивний і партнерський спосіб з урахуванням законодавства ЄС, угоди про асоціацію та інтересів усіх сторін.
Найкращим рішенням стало б продовження безмитної торгівлі на необмежений термін. Таке рішення є вигідним як для України, так і для низки сусідніх держав – членів ЄС, які вже мають суттєві конкурентні переваги від збільшення українського експорту, а їх населення отримує доступ до дешевої та якісної української продукції.
В свою чергу експерти вважають, що питання заборони імпорту української агропродукції навряд вдасься вирішити до осені. Для вирішення проблеми заборони імпорту агропродукції з України потрібно вести переговори з представниками Євросоюзу, щоб українські фермери не збанкрутували до кінця року.
Нів’євський додає, що наразі є великий пласт роботи, яку наша держава повинна провести на дипломатичному рівні з європейськими країнами. Також в Брюсселі повинен бути аграрний представник від України, який буде відстоювати інтереси держави та фермерів під час інтеграції країни до ЄС.
Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, в минулому році Україна отримала виторгу від експорту агропродукції на понад $23 млрд, де понад 50% від всього експорту відправлялась саме агропродукція. Вже цього року частка агро експорту зросла - понад 60% валютного виторгу.
За його словами, зараз агропродукція експортується з затримками, однак Єврокомісія повинна ратифікувати нові домовленності, щоб повноцінний експорт відновився.