Гречка в Україні дешевшає: чому так відбувається та скільки протримається цей тренд

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Згідно з даними Держстату, в серпні 2023 року середні споживчі ціни на гречані крупи зменшилися до 45,6 грн/кг, тоді як рік тому вона коштувала майже вдвічі дорожче - 96 грн/кг. Розв'язана росіянами війна спричинила ажіотажне зростання цін на гречку, яке тривало до вересня 2022 року. Надходження нового врожаю в сховища призвело до поступового зниження цін, яке продовжилось в 2023 році і має перспективу на 2024 рік.

Ріст і зниження середніх споживчих цін на крупу гречану виглядають наступним чином: 

Подібні стрибки цін не пов'язані з зміною собівартості вирощування цієї культури, несприятливими погодними умовами чи скороченням посівних площ. Опитані виданням експерти називають дві основні причини зміни цін на цю соціально важливу крупу: експансія дешевої російської гречки та небажання українських торгових мереж продавати собі у збиток товар, закуплений раніше по більш високій ціні.  

Російська експансія робить українську гречку нерентабельною  

Україна не формує внутрішні ціни на гречану крупу протягом останніх 7-8 років, це робить країна-агресор РФ. Весь цей час на ринок України проводилась масштабна інтервенція дешевої російської гречки, яка вирощується там зі значними державними дотаціями, пояснює гендиректор Сквирського комбінату хлібопродуктів Віктор Дорошенко. Ця експансія приводила до зникнення економічної доцільності вирощувати гречку в Україні, стримувала ріст галузі і завдавала збитків місцевим виробникам та переробникам. 

Розв'язана країною-агресором повномасштабна війна зупинила торгівлю між двома країнами, і з лютого по грудень 2022 року на українському ринку не було російської продукції. Завдяки цьому зросла маржинальність вирощування гречки в Україні, внаслідок чого посівні площі під культурою на 2023 рік зросли на чверть - до 140-150 тис. га.  

Однак, з кінця минулого року на український ринок знову почала завозитись вироблена в Росії гречана крупа, розфасована в Казахстані. В лютому 2023 року балтійські трейдери завезли на ринки країн Євросоюзу велику партію такої російсько-казахської гречки, через що ціни на європейському ринку обвалилися одразу на третину. В таких умовах український виробник втратив можливість збуту свого товару в ЄС, а ціни в Україні продовжили падіння через перевиробництво цього продовольчого товару.

Він додає, що межа рентабельності для вирощування гречки в Україні складає 17-18 тис. грн за тонну в закупці, інакше для фермерів немає сенсу займатись цією культурою.

До нового року закупівельні ціни стабілізуються на рівні 15 тис. грн/тонна, зазначає виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки (МАГ) Сергій Громовий. 

Згідно з даними електронної біржі GrainTrade, актуальні закупівельні ціни на гречку у фермерів ще нижчі - в вересні вони коливаються в діапазоні 11-15 тис. грн/тонна, тоді як ще в липні-червні за тонну пропонували 30-40 тис. грн.   

Ціни на гречку у фермера і в магазині - дві різні речі

Закупівельні ціни на гречку і ціни на гречану крупу в магазині є двома різними речами, не пов'язаними між собою, і ці два показники не змінюються синхронно, уточнив Сергій Громовий. За його словами, продуктовий ритейл виступає додатковою ланкою між виробником і споживачем, і компенсує свої витрати за крупу, закуплену раніше за більш високою вартістю. 

Таким чином, споживач вимушений купувати дорогу гречану крупу, що приводить до поступового скорочення її споживання населенням і спричиняє затоварювання ринку - надлишки товару не розпродаються, хоча вже доступна гречка нового врожаю.

Сукупність цих факторів створює тенденцію до подальшого повільного зниження цін на крупу, констатує представник асоціації. 

На подальше зниження цін на гречку вплине і її рекордний врожай в цьому році, викликаний сприятливими погодними умовами і збільшеними посівними площами,  пояснює головний спеціаліст відділу рослинництва Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики України Наталія Войтюк. Цьогоріч посівні площі під гречкою в Україні досягли 141 тис. га, тому врожай оцінюється в 191 тис. тонн при внутрішній потребі в 130 тис. тонн.

Україна створює кластер для виробників, переробників і селекціонерів

В вересні представники галузі прийняли рішення створити "гречаний кластер" - об'єднання виробників і переробників гречки, куди також входять науковці, селекціонери, виробники насіння, фермери та виробників супутніх продуктів та товарів. Об'єднання включає виробників гречаної крупи, гречаних пластівців, сухариків, макаронів чи борошна, а також унікальних виробництв - наприклад, подушок та матраців з гречаного лушпиння.

Створення кластерної структури галузі дозволить поєднати інтереси і можливості науковців, виробників, переробників, торговельників і влади в спільному відстоюванні своїх інтересів та недопущенні російської продукції на вітчизняний ринок, пояснює директор Білоцерківського КХП Іван Шилов. 

Спільна робота галузі дозволить прогнозувати необхідні посівні площі під гречкою, тим самим впливаючи на її вартість, це дозволить уникнути стрибків цін, подібних ситуації в 2022-2023 роках. Враховуючи, що річна науково обґрунтована норма споживання гречаної крупи становить 6,8 кг на пересічного українця, можна вирахувати, скільки реально треба виробляти для внутрішнього споживання, а які залишки можна експортувати. А головне, гречка як культура перестане сіятися за залишковим принципом, уточнює директор КХП. 

Крім того, організований кластер займатиметься просуванням українського експорту, що стикається з складнощами на фоні російської експансії, пояснює Сергій Громовий. Хоча в країнах Азії і Африки і незначне споживання гречки, український бізнес хоче організувати поставки в Індію, де є досить розвинений ринок гречки.

Також кластеризація зможе "подружити" виробництво і галузеву науку. Спільна робота дозволить замовляти у селекційних установ виведення сортів гречки з конкретними властивостями, наприклад, з врожайністю 2 тонни/га, конкретною плівчастістю, структурою насіння та ін. Таким чином, наукові установи не працюватимуть "вхолосту", а виконуватимуть необхідне для бізнеса замовлення.