Рада прийняла закон про гарантії повернення валютної виручки при експорті зерна

Документ встановлює, що на період воєнного чи надзвичайного стану Кабінет міністрів має право запроваджувати режим експортного забезпечення щодо операцій з експорту пшениці, ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, насiння свирiпи або рiпак, насіння соняшнику, соняшникової олії та макухи. Експорт можуть здійснювати виключно платники податку на додану вартість, чия реєстрація не є призупиненою.

Умовою експорту таких товарів є наявність позитивної історії щодо повернення валютної виручки за результатом попередніх шести місяців (показник ΣЛіміт та відсутність порушень валютного законодавства).

У випадку перевищення цього показника умовою вивезення цих товарів є реєстрація податкової накладної в реєстрі за ставкою, визначеною для операцій з постачання таких товарів на митній території України.

В такому разі право на бюджетне відшкодування за експортними операціями з зазначеними товарами експортер отримає виключно за умови завершення українським банком, що обслуговує такого платника податку, валютного нагляду за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з експорту.

Проект закону був внесений наприкінці листопада головою комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та членами цього комітету Олегом Марусяком та Олександром Совою.

Як зазначають автори у пояснювальній записці, документ спрямований на вирішення існуючої проблеми порушення платниками податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження виручки за операціями з експорту товарів, простіше кажучи - проблеми неповернення валютної виручки.

"Враховуючи надзвичайно актуальну, особливо в умовах воєнного стану, проблему для забезпечення функціонування економіки України – повернення валютної виручки в державу, існує об’єктивна потреба у створенні механізмів, що сприятимуть своєчасному надходженню валютної виручки у повному обсязі та запобігатимуть необґрунтованому витоку капіталу з держави", - вказують вони.

Гетманцев з колегами наводять дані Національно банку України, згідно з якими станом на початок 2021 року загальна сума заборгованості нерезидентів перед українськими експортероами складала 6869 мільйонів доларів і за 2021 рік збільшилася до 7373,5 мільйона, з чого сума заборгованості за експортними операціями становила 5083,9 мільйона доларів.

За 9 місяців 2022 року загальна заборгованість збільшилася ще на 248 мільйонів доларів до 7621,5 мільйона, з якої заборгованість за експортними операціями становила 5452,9 мільйона доларів.

Зазначимо, що до цього в Раду було внесено два інших законопроекти, якими пропонувалося вирішення зазначеної проблематики. Зокрема, один з них - №8166 - було внесено самим же Гетманцевим разом з низкою інших нардепів. Ним пропонувалася концепція попередніх експортних депозитів у розмірі не менше 15% від фактурної вартості партії товару.

В свою чергу, законопроектом №8166-1 було запропоновано депонування експортером коштів на рахунку зі спецрежимом використання, відкритому в органах казначейського обслуговування бюджетних коштів, з можливістю отримання експортного овердрафту для експорту без необхідності поповнення рахунка.

Втім, співавтори прийнятого зрештою №8166-д вказують, що ті "не містили завершеного механізму правового регулювання", що й зумовило необхідність розробки доопрацьованого проекту.

Джерело фото: ua.depositphotos.com