Ставка на збільшення пропускної здатності. Чи зможе Україна експорувати зерно нового врожаю без "зернового коридору"

За словами народного депутата та члена Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитра Соломчука, за попередніми прогнозами в цьому році Україна може зібрати майже 70 млн тонн зерна та олійних. В загальному в Україні вже намолочено 18 млн тонн, а це приблизно 16-17% від загального врожаю, який буде зібраний в цьому році. 

“На деокупованих теріторіях Херсонцини, Миколаївщини, Сумщини та Харківщини жнива відбуваються найважче. Адже вихід в поле в цих регіонах дуже ризикований через мінування земель та обстріли”, - розповів Соломчук під час брифінгу в Укрінформ. 

При цьому він додав, що завдяки сприятливим погодним умовам в цьому році жнива відбуваються швидше, ніж торік. В минулому році в цей час в Західній та Центральній Україні було багато дощів, які заважали фермерам виконувати польові роботи. 

Водночас, Українська зернова Асоціація (УЗА) збільшила прогноз врожаю в 2023 році – до 76,8 млн тонн зернових та олійних. Збільшення прогнозу врожаю пов’язане зі сприятливими погодними умовами, хоча на 2,2 млн га було засіяно меньше площ, ніж торік. Для порівняння: в минулому році за оцінками УЗА врожай сягнув 73,8 млн тонн зернових та олійних. 

В УЗА вважають, що експортний потенціал може скласти майже 48 млн тонн, якщо Україна буде мати можливість експортувати збіжжя через свої чорноморські порти. Також, якщо будуть покращені альтернативні шляхи, зокрема Дунайські порти, та в умовах, якщо витрати на логістику будуть меньшими.

Проблема з експортом та складами 

Наразі робота “зернового коридору” призупинена через вихід РФ з угоди. В НБУ підрахували, що припинення роботи “зернового коридору” призведе до того, що експорт аграрної продукції з України у 2023 році буде на $2 млрд меншим, ніж міг бути. В минулому маркетинговому році виторг України від експорту зернових, олійних та олії склала близько $20 млрд. 

Водночас у НБУ зазначають, що вся продукція на експорт буде вивезена іншими шляхами до липня наступного року. 

За словами депутата Дмитра Соломчука, наразі держава працює над тим, щоб налагодити експорт, адже в умовах війни доводиться змінювати логістику. 

“Всі на своїх рівнях ведуть перемовини з європейськими країнами, щоб вони відкрили вільний транзит. На жаль, сьогодні чимось сильно похвалиться не можемо”, - каже Дмитро. 

Він підкреслив, що сьогодні головне зібрати врожай та мати склади для зберігання збіжжя. Адже росіяни знищили багато інфраструктури, тому аграріям з Харківщини, Сумщини та Херсонщини доводиться зберігати зерно під відкритим небом. Щоб вирішити цю проблему держава забезпечує фермерів рукавами для тимчасового зберігання врожаю. 

Збільшення пропускної здатності

В УЗА наголосили, що в умовах, коли РФ вже заблокувала судноплавство в Чорному морі та почала атакувати портову інфраструктуру, важливо зробити альтернативні маршрути експорту близькими до вартості логістики морем. Тому УЗА звернулася до Єврокомісії з пропозицією запровадити компенсацію європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до портів ЄС. Це дозволить залишити українським виробникам маржу, яку вони витрачають на дорогу логістику.

Генеральний директор Pro-Consulting Олександр Соколов розповів, що за оцінками гравців ринку зернових та олійних культур, морські чорноморські шляхи – це оптимальний варіант для українського експорту агрокультур.

"Навіть з урахування простоїв, що спостерігалися протягом роботи "зернового коридору", цей шлях був вигідніший, ніж залізниця та автоперевезення з подальшою логістикою через порти Дунаю", - каже Соколов. 

Транспортування такими шляхами додають до вартості зернових та олійних від $40 до $100 за тонну, що при існуючих ринкових цінах виливається в збитки аграріїв та трейдерів до $30 на тонні. 

Ситуація може змінюватись тільки за умови підвищення світових цін на зернові та олійні, до рівня, що забезпечить прибуток. Проте ціни на світовому ринку в значній мірі залежать від ситуації в Україні та наших можливостей постачати продукцію. 

"Враховуючи плани України щодо експорту агрокультур, існуючі потужності та завантаженість європейських портів, останні не зможуть забезпечити необхідний нам товарообіг. Єдиною перспективою для українських аграріїв та трейдерів виконати плани по експорту та зберегти маржу – це відкриття чорноморських портів та "зерновий коридор" без Росії", - говорить Соколов. 

Водночас аналітик УКАБ Світлана Литвин висловила іншу думку. За її словами логістичні витрати при роботі “зернового коридору” були більш оптимальні рівно до того моменту, як російська сторона розпочала штучно гальмувати його роботу. У випадку, якщо судна практично по місяцю очікували своєї черги на огляд, а затрати на фрахт суден несла українська сторона, то і логістика виростала суттєво. Литвин додала, що експорт морським шляхом ефективний в умовах вільного судноплавства. В протилежних випадках, присутні значні витрати, і сільгоспвиробники працюють на грані збитковості.

Щодо альтернативних маршрутів, в цьому випадку немає значної різниці в логістичних витратах, адже що експорт через річкові порти Дунаю, що через західні кордони передбачає дорогу логістику. Крім того, багато чого залежить від географічного місця вирощування культур. Однак наразі річкові порти демонструють більшу пропускну здатність, при цьому практично в 2 рази.

Якщо порівнювати експорт Дунаєм та через "зерновий коридор", то ці два канали демонстрували однаковий місячний результат – близько 2 млн тонн. Кожен маршрут має свої плюси та мінуси, зокрема морські порти Одеської області мають більшу пропускну здатність: в умовах вільного судноплавства - 6-7 млн тонн, в рамках “зернового коридору” –  4 млн тонн, але в даному випадку Україна була більш залежна від російської сторони, і даний канал є менш прогнозований. 

Щодо вивозу збіжжя через західні кордони, зараз спільно з європейськими партнерами розглядаються варіанти, як досягти збільшення обсягу експорту на 1-1,5 млн тонн зерна щомісяця "шляхами солідарності". 

"Чисто теоретично можливість збільшення пропускної здатності є, проте наразі важко оцінити наскільки. Одним із варіантів для зменшення черг на кордоні є перенос проведення частини перевірок не на кордоні, а в порти, звідки буде здійснюватися подальший експорт", - коментує Литвин. 

Річкові порти Дунаю мають меншу пропускну здатність, але даний канал до початку обстрілів був більш контрольований та прогнозований. Литвин підкреслила, що в ідеалі, Україні в умовах війни необхідні обидва канали для диверсифікації ризиків.

Як зазначає президент УЗА Микола Горбачов, наразі план України полягає в тому, щоб довести перевалку до 3 млн тонн на місяць через Дунайські порти. На його думку, досягти показника 3 млн тонн можна у серпні-вересні. 

У Pro-Consulting додали, що зараз впроваджуюся заходи, що призведуть до збільшення товарообігу з Україною до 3-4 млн тонн. Так, в серпні на території порту Констанца повинна запрацювати якірна стоянка для п’яти кораблів, що дозволить збільшити оборотність річкових терміналів та барж на Дунаї, у тому числі для товарів з України. 

Також у планах організація додаткових якірних стоянок в румунських територіальних водах при виході з Сулині. Для пришвидшення навігації в Румунії готують близько 30 лоцманів, що забезпечить цілодобову роботу каналу. Додатково Єврокомісія виділила гроші на навігаційне обладнання, яке поліпшить і пришвидшить навігацію по Сулині. 

Ціни на світовому ринку будуть рости

Ціна на зерно на світовому ринку не стабілізувалась. Водночас Міжнародний валютний фонд підрахував, що вихід Росії із “зернової угоди” може призвести до зростання світових цін на збіжжя на 10-15%. Також про ріст цін на зерно наголошував президент УЗА та ООН. 

За прогнозами народного депутата та члена Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитра Соломчука, в жовтні вартість зерна може піднятись на 25-30%. 

Соломчук вважає, що в листопаді країни ЄС будуть просити Україну поставити зерно тому, що Франція, Португалія, Іспанія не мають прогнозованого рівня врожаю через високі температури, які призвели до того, що в полях багато агрокультур погоріло.

“В них розвинуті всі тваринницькі комплекси, тому потрібна буде велика кількість кормів, а найдешевша продукція і логістика саме є у українських аграріїв”, - зазначає Соломчук. 

Однак, якщо надалі будуть відбуватись перешкоди експорту зерна, це ще більше поглибить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі.