Механізм мінімальних цін на експорт українського зерна запрацює не раніше серпня - МінАПК

Про це пише Reuters.

Новий механізм експортних цін поширюватиметься на поставки пшениці, кукурудзи, соняшникової олії, сої, ріпаку та деяких інших сільськогосподарських товарів.

Порушення через війну з Росією призвели до готівкових внутрішніх закупівель деяких українських сільськогосподарських продуктів та експорту за штучно заниженими цінами, щоб уникнути податків.

Уряд України розробив розрахунки щодо встановлення мінімальних експортних цін на деякі види сільськогосподарської продукції для збільшення надходжень.

Згідно з новими правилами, мінімально допустимі експортні ціни розраховуватимуться на основі даних Держмитслужби з урахуванням умов поставки за попередній місяць із застосуванням 10% дисконту.

"Я не очікую, що це станеться раніше серпня", - сказав заступник міністра сільського господарства Михайло Соколов на онлайн-зустрічі з аналітиками та трейдерами.

Український парламент у травні ухвалив зміни до закону, які вводять нові правила, і Соколов заявив, що закон набуде чинності 1 липня. Також він зазначив, що для запуску механізму мінімальних цін ще потрібно прийняти низку урядових документів, але не назвав точної дати, коли нова процедура почне діяти.

Механізм агроекспорту

Документ надає Кабміну право запустити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції. Це має забезпечити більші валютні надходження до держави та позитивно вплинути на стабільність національної валюти.

Крім того, запроваджується новий механізм, який передбачає реєстрацію податкових накладних за операціями з експорту агропродукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак, насіння соняшнику, олія, макуха тощо) виключно платниками ПДВ. Тобто неплатник не зможе вивезти агропродукцію.

Так, законопроєктом №10168-2 пропонується скасувати режим експортного забезпечення для експорту низки агропромислових товарів. Натомість встановлюється заборона за вказаними операціями "зарахування зустрічних вимог; використання рахунків резидентів, відкритих за кордоном, для отримання грошових коштів від нерезидентів; використання інших форм грошових розрахунків з нерезидентом, що не передбачають рух коштів з-за кордону на рахунки резидентів в Україні".

Також пропонується уточнити вимоги до реквізитів податкової накладної та особливості реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас законопроєкт №10169 зобов'язує експортерів вносити інформацію про реквізити відповідної податкової накладної до митної декларації, а також надає повноваження Мінагрополітики встановлювати мінімальні експортні ціни на зерно та олію.

Член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк своєю чергою повідомив, що проєкти №10168-2 та №10169-2 є комплексними і регулюють 2 блоки:

• питання вивезення агропродукції з посиленим контролем повернення валютної виручки; 
• особливості орендної ставки земель товариства 100% акцій якого належать державі.

Як повідомив Лабазюк, запроваджується механізм режиму "експортного забезпечення" .

За словами нардепа, якщо протягом строків валютного контролю (зараз 90 днів) резидент отримав валюту в Україну — реєструєш розрахунку коригування до податкової накладної з 14% на 0%.

"Таким чином, ті чорні експортери, які не повертають у державу валюту змушені будуть добре за це заплатити", пояснив Лабазюк.

Агроспільнота незадоволена змінами процедури адміністрування експорту

Нагадаємо, аграрії виступили проти законопроєктів, які ускладнюють механізм експорту агропродукції, містять очевидні недоліки та не враховують застереження і пропозиції агроспільноти. Йдеться про законопроєкти № 10168-2 - "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів", та № 10169-2 - "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів".

В УКАБ зауважили, що зазначені проєкти законів не враховують застереження і пропозиції агроспільноти та містять очевидні недоліки.