Депозитні розклади: Топ-5 банків за вкладами населення

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

За підсумками рейтингу ТопФінанс, який щорічно проводиться журналом “Топ100. Рейтинг найбільших” та діловим порталом Delo.ua номінацію “Банк з найкращими умовами депозитів” очолили ПУМБ, ПриватБанк та Сенс Банк. Банкам було за що боротися! За 2023 рік фізичні особи збільшили накопичення коштів у банках на 151 млрд грн. (+16%). На початок поточного року населення тримало у банках більше 1084 млрд грн. Зазначимо, що за перший рік великої війни (2022-ий) приріст був істотно більшим – майже 200 млрд грн.

Валютні пригоди

Левову частку (78%) минулорічного приросту забезпечили кошти у гривні, які перевищили 711 млрд грн. Разом з тим, більше, ніж на $0,5 млрд зросли банківські накопичення в інвалюті, які на початок цього року перевалили за $9,8 млрд.

Цікаво, що приріст був забезпечений за рахунок коштів (залишків) до запитання, тоді як строкові вклади навпаки скоротилися. Нагадаємо, що на валютних заощадженнях у банках вкладники майже нічого не заробляють через мізерні відсоткові ставки. Чому ж тоді вони зростають?

Справа у тому, що ще у 2022 році банки почали запроваджувати специфічні «конвертаційні» депозити. Для їх відкриття вони лімітовано продавали «фізикам» валюту за пільговим курсом. Натомість, ці гроші мали відлежатися на депозиті, мінімум, 3 місяці. Саме такі продукти тривалий час були чи не єдиним драйвером штучного зростання строкових вкладів у валюті.

Але наприкінці серпня 2023 року Нацбанк знову дозволив (хоч і з лімітом по сумі) банкам продавати валюту «фізикам» онлайн через застосунки. Це було заборонено з початку великої війни 24 лютого 2022 р. Відновлення цієї опції значно зменшила популярність «конвертаційних» депозитів. Але це ще не все!

Через місяць, на початку жовтня, НБУ відійшов від фіксованого курсу гривні. Після цього, доволі неочікувано гривня почала зміцнюватися. У деяких банків з’явилися пропозиції з продажу валюти онлайн по 37 грн/USD. Тобто, клієнти, які відкрили «конвертаційні» депозити минулого літа, програли (принаймні, локально), бо купували валюту дорожче.

Крім вищезгаданих конверт-депозитів, був ще один їх різновид, значно менш популярний, як серед банків, так і серед вкладників. Цей продукт – на 6 місяців з прив’язкою до офіційного курсу. Після згаданої валютної лібералізації, частина користувачів таких вкладів також спіймали облизня.

А що ж гривня?

Ще з кінця 2022 року Нацбанк всіляко стимулював банки до підвищення депозитних ставок за строковими вкладами, аби збільшити їх частку у портфелях. Це вдалося лише частково – строкові вклади забезпечили більшу частину минулорічного приросту гривні у банках. Проте співвідношення строкові/поточні суттєво не змінилося. На початок 2024 року частка строкових гривневих вкладів становила 34% проти 30% роком раніше.

В цілому, з урахуванням курсової динаміки, гривневі вкладники заробили значно більше за поціновувачів інвалюти. Хоча інвестиції у військові облігації (ОВДП) усе ще значно вигідніші за банківські вклади.

У кого – як

Цікавою є депозитна динаміка у розрізі конкретних банків. Незважаючи на банкрутство відразу кількох банків у 2023 році, левова частка «живих» фінустанов мали загальний приріст коштів населення. Проте доводиться констатувати зростання концентрації депозитного ринку на його лідерах.

Так, більше третини минулорічного приросту забезпечив державний Приватбанк, який збільшив портфель на 57,6 млрд грн – до 391 млрд грн!

На другому місці – також державний Ощадбанк – плюс 21,6 млрд грн. Щоправда, на тлі приросту гривневих коштів спостерігався відтік валюти.

На третьому місці за приростом коштів «фізиків» – віртуальний monobank (+15,8 млрд грн). Такий ривок дозволив необанку вийти на 3 позицію за загальним портфелем коштів фізосіб, випередивши Райффайзен.

Далі у п’ятірці лідерів за приростом – ПУМБ Ріната Ахметова (+9,5 млрд грн) та «французький» Укрсиббанк (+6,1 млрд грн). Цікаво, що французи вже давно відомі тим, що майже не платять своїм вкладникам, бо залучають кошти переважно на поточні рахунки. Минулого року ця практика зазнала змін. Строкові вклади громадян в Укрсиббанку у рази зросли як у гривні, так і у валюті. У підсумку заробітки клієнтів потроїлися – перевищивши 200 млн грн. Хоча відносно інших великих гравців депозитного ринку цей показник найменший.

У 2023 році помірно «плюсували» й інші банки з західним капіталом –польський Кредобанк (+3,8 млрд грн), французький Креді Агріколь (+3,3 млрд грн), австрійський Райффайзен (+2,7 млрд грн), німецький Прокредит (+1,6 млрд грн). Найскромніший номінальний приріст – у угорського ОТП – лише 743 млн грн.

Варто наголосити, що через офіційну девальвацію гривні за минулий рік з 36,6 до 38 грн/USD, валютна складова портфелю була переоцінена у гривневому еквіваленті, що призвело до ілюзії зростання, якого за фактом не сталося. Абсолютний ефект переоцінки у нашому випадку перевищує 10 млрд грн по системі в цілому. Тому найбільш об’єктивним є аналіз не номінальної динаміки у гривневому еквіваленті, а у розрізі валют.

Відтоку коштів фізосіб зазнали близько десятка переважно невеликих банків. Найбільше дивує присутність у цьому переліку Таскомбанку Сергія Тігіпка. Таском приріс усього на 19 млн грн, але втратив більше $10 млн.

Ризики 2024

Наприкінці липня 2023 р Нацбанк розпочав зниження облікової ставки. З тих пір цей важливий індикатор вартості грошей зменшився з 25 до 15%. Очевидно, така монетарна політика не стимулює зростання депозитних ставок, швидше, навпаки.

Депозитна динаміка цього року багато у чому залежатиме від загальної макроекономічної ситуації, яка наразі – під загрозою. Причина – можливі затримки з надходженням допомоги від закордонних партнерів.

Ще один можливий вагомий фактор – законодавство про мобілізацію до війська. Наприкінці грудня-2023 у ВР був зареєстрований законопроєкт, що передбачає блокування банківських рахунків, як одну із санкцій щодо порушників правил мобілізації.

За підсумками січня-2024 було зафіксовано істотний відтік коштів населення у банках. Тут можливий вплив фактору сезонності. Бо традиційно після значного приросту коштів у грудні, у січні маємо відплив. Однак абсолютні цифри натякають на те, що одним цим фактором не обійшлося. Так, у грудні-2022 був приток 44 млрд грн, а у січні-2023 – відтік усього 3,5 млрд грн. Для порівняння, зараз після грудневого притоку у 49 млрд грн, маємо січневий мінус аж у 27 млрд грн!

Раніше у Нацбанку доволі критично коментували можливе блокування рахунків ухилянтів. Проте президент Асоціації українських банків (АУБ, об’єднує переважно невеликі банки) Андрій Дубас, вважає, що така норма не має глобально вплинути на загальну депозитну динаміку.