- Категорія
- Банки
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Гетманцев запропонував ввести для банків новий податок. Чому за це змушені будуть заплатити клієнти?
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев з низкою колег запропонував обкласти банки додатковим податком (законопроєкт №9656, який вже надано для ознайомлення депутатам). У середовищі експертів і банкірів-практиків така ініціатива викликала різку критику.
Delo.ua розібралось, у чому суть ініціативи і як її реалізація вплине на банківських клієнтів.
У документі йдеться про введення оподаткування чистого процентного доходу (ЧПД) банків (додатково до сплати податку на прибуток підприємств) за ставкою в 5%. Спрощено кажучи, маються на увазі процентні доходи, отримані банками через надані кредити, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та депозитні сертифікати НБУ, якщо вирахувати з цього всього проценти по депозитах (витрати пов’язані із сплатою процентних зобов’язань).
Законопроєкт передбачає, що податок діятиме протягом 2024-2026 років і буде стягуватися з банків щоквартально.
Законотворці, яких, як зазначено на сайті, аж 11, аргументують необхідність рішення тим, що банки занадто вже багато таким чином заробляють.
"Як відомо, за першу половину 2023 року процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, у тому числі за рахунок операцій з державними цінними паперами – 73,5 млрд грн. Чисті процентні доходи за цей же період склали 93,6 млрд грн. Проти першої половини 2021 року вони зросли на 75%", – написав Гетманцев.
Про те ж говорить і статистика НБУ, яку наводить член ради регулятора Богдан Данилишин. У січні-липні 2023 року чистий прибуток банківської системи збільшився до 83,2 млрд грн (+15,5 млрд грн у червні), що перевищує відповідний показник за весь 2021 рік. Чисті процентні доходи банків за 7 місяців 2023 року становили 111,3 млрд грн (+40,7% рік до року).
Як каже Гетманцев, держава від нового податку лише за 2023 рік могла б отримати додатково 10 млрд грн до бюджету. При цьому він посилається на те, що подібний підхід (windfall tax) вже запроваджено в Іспанії, Чехії, Литві, Угорщині. "Тому варто придивитися уважніше до досвіду цих європейських країн", – зазначив він.
Що ж до самого законопроєкту, то в пояснювальній записці до нього двічі йдеться про потребу встановити справедливе податкове навантаження на банки. Втім, експерти й банкіри в правильності такого формулювання поголівно сумніваються.
В НБУ вже натякнули на своє ставлення до ініціативи
На момент написання цього матеріалу Нацбанк ще не надавав своєї оцінки даній законодавчій ініціативі. Цікаво, що як тільки про законопроєкт стало відомо, один із експертів фінансового ринку Євген Дубогриз на своїй сторінці у Facebook зробив критичний допис. Він процитував третю особу, не вказуючи імені, але повністю відтворюючи логіку ініціаторів цього документа.
Цей допис вподобали як голова НБУ Андрій Пишний, так і його перша заступниця Катерина Рожкова, по чому вже можна судити про ставлення до такої ініціативи з боку правління регулятора. Заступник очільника НБУ Сергій Ніколайчук у Facebook теж зазначив, що питання введення нового податку – питання непросте, тому в Нацбанку його поки що оцінюють.
З одного боку, логіка ініціаторів нового податку проста і зрозуміла: мовляв, банкам сьогодні стало набагато вигідніше і безпечніше вкладати гроші у депсертифікати (ДС) та ОВДП, ніж кредитувати реальний сектор. В результаті чого кредитний портфель банків скорочується і виключення можуть становити хіба що держпрограми по типу "5-7-9". Зрештою це призводить до того, що економічне відновлення сповільнюється, а корпоративні клієнти не мають доступу до фінансового ресурсу.
З іншого боку, тут можна побачити й неправильне сприйняття ринкової реальності, адже банки скорочують кредитування бізнесу не через переорієнтацію на прибутки від ОВДП і депсертифікати НБУ (депозит, який банки під відсотки розміщують у Нацбанку), а через надмірні ризики неповернення кредитів у країні, що воює. Тому банки й обирають активи з найменшим ризиком – депозитні сертифікати та ОВДП, адже зрештою мають зобов'язання як мінімум по депозитам населення.
"На відміну від попиту, пропозиція зараз пригнічена. Банки не хочуть ризикувати взагалі. Ризики не прораховуються. Тому банки дають кредити лише за умови повного покриття забезпеченням. Там, де це можливо (наприклад, де є повне чи часткове гарантування, чи портфельні гарантії), там кредити просто розлітаються", – говорить у коментарі нам Євген Дубогриз.
Чи отримаємо додаткові 10 млрд грн до бюджету?
Арифметика законотворців проста. Якщо за перше півріччя 2023-го ЧПД банків склали 93,6 млрд грн, то за увесь рік буде орієнтовно 200 млрд грн. А 5% податку з цієї суми за рік і будуть ті самі вирахувані ними 10 млрд грн до бюджету. Але питання в тому, чи будуть ці близько 200 млрд грн чинними й на майбутні роки. Є великий сумнів.
Євген Дубогриз акцентує на тому, що Нацбанк вже почав цикл скорочення облікової ставки, тому доходи і від ДС, і від ОВДП будуть меншими (Нацбанк нарешті скоротив облікову ставку з 25% до 22% наприкінці липня). А якщо й так, то й меншим буде ЧПД. Тому гіпотетичний показник зборів у 10 млрд грн на рік вже виглядає сумнівним.
Думку Дубогриза поділяє і фінансовий аналітик Віталій Шапран, який зауважив, що поки цей закон набере чинності, питання надвисоких доходів банків скоріш за все буде вже не актуальним через зниження рівня ставок на ринку.
"На сьогоднішній день у нас і без того на ринку кредитів та депозитів низька чутливість до зміни облікової ставки регулятора, яка за нормальних умов має бути порядком гострішою. А цим законопроєктом цю чутливість ще й бажають спотворити податком. І це не кажучи про те, що банки перекладуть тягар на споживачів", – говорить Віталій Шапран.
Критикуючи законопроєкт, експерти висувають і свої пропозиції. На їхню думку, якщо вже і вводити оподаткування, то не на весь ЧПД, а лише на дохід від тих інтрументів, які справді приносять надприбутки, наприклад, дохід від депозитних сертифікатів НБУ. Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій взагалі запропонував акциз у 0,01% на купівлю овернайт депсертифікатів.
Платити доведеться клієнтам
Віталій Шапран, як і низка опитаних нами банкірів, переконаний, що 5% податку банки просто перекладуть на позичальників, а, можливо, й на вкладників. Прикметно, що співзасновник Monobank Олег Гороховський відреагував у себе в Facebook лаконічно але гостро: "+5% до всіх кредитів. Від душі!"
"Думаю, всім знайомі пропозиції банків типу 0% по кредиту і комісією за погашення 1-3% в місяць. Таких продуктів стане більше. Тому прогноз від Гороховського, що кредити стануть дорожче, це ще оптимістичний сценарій, при якому бюджет хоч щось отримає, фактичний результат буде значно гіршим", – написав на Facebook вже Віталій Шапран.
І це не беручи до уваги, що банки наразі мають всі інструменти для скорочення показника ЧПД, чим вони неодмінно скористаються. Наприклад, штучно завищити ставки по вкладах, перенести доходи зі статті процентних доходів до комісійних, щоб уникнути податків. Або ж навіть збільшити процентні витрати для банків-нерезидентів по міжбанку.
Як переконаний Євген Дубогриз, в якомусь сенсі такий податок – це "покарання банків за ефективність", за грамотне управління активами. Втім, експерт таки знаходить один гіпотетичний "плюс": банки, можливо, частіше визнаватимуть якість активів, показуючи лише ті процентні доходи по кредитах, які насправді отримали.
Наостанок Шапран звертає увагу на те, що перше півріччя 2023-го, до підсумків якого апелюють автори законопроєкту, вісім банків із 65 завершили зі збитками. Тепер до цих збитків пропонується додати ще й витрати на податок на чистий процентний дохід. І це при тому, що за підсумками всього 2023 року збиткових банків може стати ще більше.