НБУ курс:

USD

41,24

-0,00

EUR

43,47

-0,00

Готівковий курс:

USD

41,65

41,60

EUR

44,17

44,00

В НБУ розповіли, коли планують ввести е-гривню в обіг

е-гривню
Фото: gsminfo.com.ua

Національний банк України планує цього року провести другий етап тестування е-гривні. Процес буде відкритим, тому приєднатись до нього зможуть банки, небанківські фінансові установи та їх клієнти.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

В НБУ анонсували тест е-гривні

Як розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін, перше тестування е-гривні регулятор провів у 2018 році.

"Воно відбувалось у закритому середовищі і передбачало впровадження платформи "Електронна гривня", випуск в обіг обмеженої кількості цифрової гривні та тестування операцій з е-гривнею виключно працівниками НБУ та кількома компаніями – учасницями проєкту", - зазначив Поддєрьогін.

За його словами, другий етап, який має стартувати у другій половині цього року, буде відкритим. Це означає, що в ньому зможуть взяти участь банки, небанківські фінансові установи та їх клієнти, які бажають протестувати функціональність е-гривні. 

"Усі платіжні операції з е-гривнею під час тестування відбуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде Національний банк. Наразі ми здійснюємо пошук розробника технологічного рішення для реалізації пілотного проєкту", - підкреслив Поддєрьогін.

Він додав, що під час тестування регулятор планує дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе прийняти зважене рішення про доцільність широкомасштабного її випуску в Україні. 

Поддєрьогін повідомив, що запрошувати користувачів на тестування планується через банки – учасників пілотного проєкту. Наразі НБУ опрацьовує остаточні деталі.

Водночас рішення про доцільність широкомасштабного випуску е-гривні в Україні Національний банк ухвалюватиме за результатами дослідження й підходитиме до цього питання зважено, враховуючи, зокрема, потенційний вплив від її запровадження на фінансову систему держави.

Поддєрьогін підкреслив, що в будь-якому разі е-гривня не стане заміною готівкової чи безготівкової форм гривні, а буде їх доповненням. Користувачі матимуть змогу без обмежень обирати, якою формою гривні (готівковою або безготівковою, у тому числі е-гривнею) здійснювати розрахунки.

Цифрові гроші

Перший експеримент із застосування "е-гривні" НБУ провів у 2018 році, ставши одним із перших центральних банків у світі, які почали тестувати використання цифрових грошей. В межах першого пілотного проєкту Нацбанк випустив 5443 "е-гривні", якими користувалися лише працівники регулятора.

Загалом, тоді було здійснено  208 операцій переказу між електронними гаманцями, 82 операції поповнення цих гаманців, 42 операції обміну "е-гривень" на безготівкові гроші, 40 операцій переказів для потреб бійців, які воювали на Донбасі та 19 операцій поповнення мобільного рахунку.

Криптовалюта в Україні: рішення влади

Ще у 2017 році НБУ, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і Нацкомісія з регулювання у сфері ринків фінансових послуг, опублікували спільну заяву, в якій зазначили, що "складна правова природа криптовалют" не дозволяє визнати їх грошовими коштами, валютою, платіжним засобом іншої країни, валютною цінністю, електронними грошима, цінними паперами чи грошовим сурогатом.

У лютому 2022-го Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про віртуальні активи". Передбачалося, що він дозволить запустити легальний ринок таких активів, але запрацює після того, як парламент підтримає ще один проєкт – про оподаткування операцій із криптовалютою.

Проте пізніше член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Юрій Бойко пояснював в інтервʼю Delo.ua, що робоча група, яка мала напрацювати зміни до Податкового кодексу, не змогла виписати необхідні норми, оскільки в законі "Про віртуальні активи" існують правові невизначеності. 

Тому було вирішено, що закон потрібно допрацювати та імплементувати в цей документ норми MiCa – європейського документа, який передбачає регулювання віртуальних активів у ЄС.

Водночас у Національній стратегії доходів, яку опублікував уряд, вказано, що протягом 2024 року планується проаналізувати різні варіанти оподаткування віртуальних активів, можливих в українському контексті.