"Ворог не спить і шукає наші слабкі місця". Інтерв'ю з головою правління Ощадбанку (відео)

Delo.ua поспілкувалось з головою правління Ощадбанку про стан установи з початку війни, плани керівництва щодо зміни депозитних та кредитних ставок, опір цифровій агресії ворога, відкриття нових відділень на деокупованих територіях, торгівлю дорогоцінними металами тощо.

- Ви нещодавно повернулися з конференції в Лугано. Про що, з ким говорили і з чим приїхали назад? Що там було цікавого, особливо в контексті Ощадбанку?

- Ми себе розглядаємо не тільки як банк, звичайний банк, який фінансує [клієнтів], надає послуги. Зараз, під час війни, ми розглядаємо себе як такий собі хаб, який хоче, щоб наші клієнти отримали не лише фінансування від Ощадбанку. Щоб ми були як вікно, яке об’єднує іноземних партнерів, міжнародні організації, наші продукти, державні програми, муніципалітети. Ми намагаємось залучити якомога більше іноземних інвесторів до відновлення України.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Тому я й моя команда відвідуємо такі конференції, такі форуми. І в Лугано була така конференція, в якій брала участь українська спільнота зі швейцарськими бізнесменами. Ми обговорювали те, як можна зараз допомогти Україні і що для цього потрібно. В межах цього заходу я зустрічався, наприклад, з міністром Швейцарії, який відповідає за програми відновлення України.

Я зробив там презентацію на основній сцені і брав участь у панельній дискусії. І, знаєте, наша презентація багатьох людей зацікавила. Після того у мене були зустрічі з різними фондами і з міністром Швейцарії. І сьогодні ми з ними спілкуємось. Провели низку зустрічей через Zoom. Навіть вчора (25 травня – ред.) була така зустріч. Ми намагаємось знайти спільні програми.

Це може бути програма "банк і фонд", яка, скажімо, передбачає пряме фінансування. Але ми теж хочемо залучити інвесторів, щоб вони співпрацювали з нашими бізнесами. Наприклад,  шляхом участі в капіталі. Якщо українська компанія має потенціал і хоче відновлюватись після війни – і навіть протягом війни, – то ми їй можемо надавати фінансування, а вони [іноземні інвестори] – капітал.

Що ми кажемо інвесторам? Ми кажемо: "Дивіться, зараз саме той час, коли ви можете зайти в Україну. І якщо ви хочете бути першими, ви можете зняти всі вершки". Ось так ми заохочуємо приватних інвесторів, щоб вони заходили в Україну. Намагаємось налагодити контакти між ними і нашими клієнтами. Йдеться про банк як єдине вікно. Будь ласка, якщо ви хочете фінансування – так, якщо ви хочете залучити партнера – так, залучити грант – так.

До речі, щодо грантів. Ми маємо і вже завершили перший транш грантової програми з GIZ – німецьким фондом, який співпрацює з Sparkassen. Це великий банк, як Ощадбанк, але в Німеччині. В рамках цієї програми ми вже надали 164 млн грн кредитів, з яких 26 млн грн було покрито якраз цією грантовою програмою. Ми маємо досвід, тому бажаємо зараз залучити якомога більше інвесторів.

Державні програми маємо? Гаразд, але ж не завжди держава видаватиме компенсації, це не може продовжуватись багато років. Нам треба вже зараз думати, а хто ще може нам допомогти так, як зараз допомагає держава. І в цьому наша філософія. І ми вважаємо, що це наше стратегічне завдання.

- У квітні Нацбанк ухвалює редизайн монетарної політики, щоб спонукати банки підвищувати ставки за депозитами. Як у цьому руслі рухається Ощадбанк? Чи пішов він на збільшення депозитних ставок? Якщо так, то наскільки, і які плани на найближче майбутнє?

- Звісно, ми теж підвищили ставки за звичайними стандартними депозитами, а зовсім нещодавно запустили новий депозит "на три місяці плюс". Зараз – під 17%. І за тиждень зібрали майже 1 млрд грн, тобто він достатньо популярний.

Ми розуміємо, що хоче зробити Нацбанк. Редизайн монетарної політики – для того, щоб змінити структуру зобов’язань у банківській системі. Зараз дуже великий відсоток коштів на поточних рахунках, а НБУ хоче збільшити обсяг строкових рахунків. І це правильно.

При цьому ми маємо гарні новини. Інфляція уповільнилась, і в НБУ вже міркують над тим, щоб лібералізувати валютний ринок. Ринок не може довго працювати, коли ти маєш фіксований курс. І ми бачимо, що кроки зі зміни структури зобов’язань – результативні.

Ми теж підвищили ставки [за депозитами], але дуже уважно слідкуватимемо за ринком. Якщо облікова ставка знижуватиметься, то й ми, звісно, будемо знижувати відсотки.

- Симетричне запитання до попереднього. Чи планують в Ощаді підвищувати ставки за кредитами після редизайну "монетарки"?

- Ми відслідковуємо ринок. Якщо він йде вверх, то і ми йдемо вверх. Але ж усе залежить від вартості зобов’язань, вартості фондування. Ми орієнтуємось більше на наше фондування. Якщо фондування дає нам можливість фінансувати при менших ніж на ринку ставках, ми це робимо.

Але слід сказати, що всі ці кроки [НБУ зі зміни монетарної політики] дійсно вплинуть на кредитні ставки. Вони зростатимуть. Щоб це компенсувати, ми маємо державні програми, ми співпрацюємо з державою, щоб для малого, середнього й корпоративного бізнесу було можливо знизити ставки за кредитами. Думаю, що це дозволить нам кредитувати бізнес на прийнятних ставках, щоб він не зупинявся й розвивався.

- Між іншим, сьогодні є затримки по компенсаціях від держави за кредитними програмами?

- Так, вони є. Але оскільки наш банк має достатньо ліквідності, це не впливає на нас з точки зору того, що ми не можемо продовжувати фінансування, заміщувати низьку відсоткову ставку. Це впливає більше на договірні відносини з клієнтами, де є пункти, в яких сказано: якщо немає компенсації, то кредитна ставка підвищується.

Зараз ми знаходимо компроміс. І ми бачимо, що держава, хоч і з затримкою, але розраховується. Це не заважає програмам надалі існувати, і ми по цих програмах працюємо.

- Щодо доступної іпотеки під 3%. Наскільки вона зараз популярна в Ощадбанку?

Її було запроваджено минулого року, і перший кредит був нашим. Зараз ми є лідерами цієї програми – видали близько 1 млрд грн. Хоч для ринку це й небагато, та все ж більше 700 родин вже отримали кредити, отримали житло. Добра новина в тому, що ця програма буде поширюватись і на інші категорії громадян, хоча ставка буде вищою. Але програма зможе підтримати не тільки вчителів, силовиків, науковців і лікарів, а й усіх громадян.

Згідно з планами цю програму буде націлено на первинний ринок або на ринок, де будівлям не більше трьох років. І це нормально. Слід розвивати будівництво в країні.

- Ощадбанк завжди був крупним оператором на ринку дорогоцінних металів і пам’ятних монет зокрема. Наскільки сьогодні користуються попитом нумізматична продукція й дорогоцінні метали? Скільки Ощад на цьому заробляє?

Звісно, ми заробляємо [на нумізматиці]. Ми й зараз у цьому лідери, але сказати, що це сьогодні для нас якийсь пріоритет, то ні. Це – в лінійці наших продуктів, і якщо хтось бажає купляти, будь ласка. Попит не настільки великий, він знизився. Це правда. Але ми працюємо на цьому ринку.

- Нацбанк заборонив закривати банківські відділення. Якби цієї заборони не було, чи скорочував би Ощадбанк свою мережу з метою оптимізації?

- По-перше, Нацбанк цього не забороняв – це рекомендація. Це був лист, який НБУ надіслав усім банкам. Але ж якби навіть не цей лист, ми вирішили, що не будемо протягом війни скорочувати мережу. Достатньо відділень ми вже втратили на окупованих територіях. Для нас важливо, щоб відділення працювали, бо ми виконуємо й соціальну функцію.

Тому казати про закриття… так, це, на жаль, трапляється. Бо йдуть бойові дії. В минулі роки ми справді мали стратегію оптимізації нашої мережі, і вона виконувалась. Але ж не просто так. Ми дуже уважно дивились на прибутковість відділення, де воно розташоване, на кількість відділень в районі чи регіоні. І лише потім вирішували, чи його закривати. Зараз ми навпаки будемо відкривати [нові відділення] після деокупації.

Є велика проблема з працівниками на деокупованих територіях. Дуже важко зараз знайти людей. Наприклад, якщо ми кажемо про Херсон, багато людей виїхало, компетентних кадрів немає. Тим більше працювати в тих регіонах, де йдуть бойові дії, дуже небезпечно. Але якщо вони там живуть і бажають працювати, будь ласка. Якраз такі люди там і працюють. Буде більше працівників – будемо відкривати більше відділень.

- За підсумками року в Ощадбанку було понад 36% проблемних кредитів (NPL). Чи плануєте продаж таких проблемних кредитів? Що з цим робитимуть?

- Ми маємо весь інструментарій і не відмовляємось від скорочення NPL. Ми з розумінням ставимось до нового NPL. Де потрібно, ми його реструктуризуємо. Особливо коли ми бачимо, що бізнеси постраждали, запроваджуємо кредитні канікули. Ми не йдемо одразу ж до суду, а намагаємось домовитись про короткострокову реструктуризацію. І якщо ці клієнти контактні, про довгострокову реструктуризацію ми домовлятимемось теж.

Ми з розумінням ставмось до нової кредитної заборгованості.

- З початку повномасштабної війни банківська система зазнала багатьох хакерських атак. Як пережив ці атаки Ощад? Чи продовжуються вони сьогодні, і наскільки швидко Ощадбанк подолав тодішні атаки?

- Війна для нас почалася з масштабної DDoS-атаки, яка сталася 14 лютого минулого року [уточнення: 15 лютого]. Так, були збої, але на кілька годин. Не більше. Ми одразу зреагували, наші системи відновилися й почали працювати. Після того подібні атаки були дуже частими.

Протягом минулого року і до сьогодні ми не маємо збоїв у наших системах. DDoS-атаки трапляються. І що цікаво, вони трапляються, як кажуть наші спеціалісти, напередодні, наприклад, "Рамштайну" чи візиту [високоповажних осіб]. Ми нормально з цим боремось і критичних проблем зі збоями не маємо.

Чи будуть атаки надалі? Звісно, будуть. Ворог не спить і буде шукати наші слабкі місця. Але думаю, що ми все подолаємо. Наша система стабільно працюватиме, і наші клієнти будуть стабільно обслуговуватись.