Надійне місце для депозиту. Як вибрати стійкий банк під час війни

Надійне місце для депозиту. Як вибрати стійкий банк під час війни

Завищені ставки за депозитами, надмірний обсяг рефінансування та "слабкі" власники мають насторожити потенційних вкладників. У той же час, під час війни держава гарантує повернення всіх вкладів фізосіб. І навіть якщо банк розориться, це не буде катастрофою.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Вибір надійного банку – завдання нетривіальне. Особливо за умов кризи. Хоча банківській системі України слід віддати належне. Незважаючи на війну, вона демонструє завидну стійкість. З початку 2022 року Національний банк визнав неплатоспроможними лише три комерційні банки: Місто Банк, Мегабанк і банк "Січ". Це невеликі фінустанови, які "погоду" на ринку не робили. Крім того, у серпневому огляді банківського сектора НБУ повідомив, що обсяг грошей клієнтів на банківських рахунках зростає. Але й ризики для стабільності фінсектора однаково залишаються. Про що теж неодноразово попереджав Нацбанк.

Вище – не означає краще

У звичайного вкладника, без глибоких знань фінансової звітності та нормативів, не так багато інструментів для вибору надійного банку.

Навіть НБУ, який проводить стрес-тестування, щоб визначити стійкість банків та всього сектора загалом, спочатку не знає, хто гідно пройде тест, а хто опиниться у зоні ризику. Тому фізособам дійсно дуже важко оцінити надійність чи стійкість.

Андрій Шевчишин керівник аналітичного відділу ForexClub та Libertex

Але вже на старті можна "відсіяти" банки, з якими краще не мати справи, за розміром депозитних ставок, які вони пропонують. Звичайно, кожному хочеться одержати максимальні відсотки за вкладом. Особливо за умов високої інфляції, рівень якої у липні (до липня 2021 року) перевищив 22%. Тим не менш, чим вища ставка, яку встановив банк, тим більша ймовірність, що в майбутньому він матиме проблеми.

Логіка дуже проста: якщо банк пропонує за депозитом, скажімо, 18% річних, він має отримати рівноцінний дохід. Причому заробити банку необхідно не 18%, а навіть більше, оскільки будь-яка фінустанова хоче мати прибуток.

Отже, банк повинен видати комусь кредит, наприклад, під 22% річних, заплатити 18% вкладнику за депозитом і різницю у розмірі 4% покласти собі в кишеню. Це дуже примітивне пояснення. Але механізм роботи будь-якого банку приблизно такий.

Тільки ось обсяги кредитування у війну суттєво нижчі. За даними НБУ, за 7 місяців 2022 обсяг кредитів, виданих бізнесу, зріс на 7,4%, портфель роздрібних кредитів за цей період скоротився на 2,2%. Зрозуміло, є ще комісійні доходи (від касових операцій, плата за зняття готівки в банкоматах тощо). Але ж не варто забувати, що банк має за рахунок свого заробітку не лише платити відсотки за депозитами, а й покривати свої адміністративні витрати (на зарплати, на утримання відділень), а також формувати резерви під проблемні кредити.

Підозріла щедрість

Неймовірно високої прибутковості за депозитами зараз бути не може. Але як визначити, завищена ставку за вкладом чи ні? Для цього є орієнтир у вигляді Українського індексу ставок за депозитами фізосіб (UIRD). За вкладами у гривні на 30 серпня UIRD складав близько 10%.

Зміна середньозваженої прибутковості гривневих депозитів у січні-серпні 2022 року, %

Дані UIRD

Це той самий індикатор, на який можна спиратися. Само собою, в окремо взятому банку рівень депозитних ставок може бути на кілька процентних пунктів вищим. На фінальну прибутковість впливає і строк депозиту, і можливість дострокового розірвання, і сума, яку клієнт кладе на рахунок. Багато банків додають 1-2 п.п. до базової ставки, якщо клієнт продовжує депозитний договір на новий період. Загалом, може набігти доходність до 13-15% річних.

У той же час, якщо банк пропонує вдвічі вище, ніж більшість його колег на ринку – чи варто ризикувати своїми грошима?

Занадто великий, щоб впасти

Ще слід звернути увагу на такі показники як активи банку, обсяг виданих кредитів (а разом з тим і сформовані під них резерви) та обсяг залучених депозитів. Ці дані є у відкритому доступі. Нацбанк щомісяця публікує підсумки роботи банківського сектору, в тому числі окремо по кожному банку.

Причому індикатори потрібно оцінювати в динаміці, за 3-6 місяців як мінімум. Якщо у банку планомірно скорочуються активи, стискається кредитний і, що найголовніше, депозитний портфель – це можуть бути погані сигнали. Особливо, якщо на ринку в цілому зворотна тенденція.

Ще один важливий показник – обсяг рефінансування, отриманий від НБУ. Фактично, це кредитна фінансова допомога банкам з боку регулятора, щоб підтримувати їх ліквідність. У рефінансі немає нічого поганого, за умови, що банк своєчасно ці кредити повертає. Якщо обсяг рефінансування зростає та набуває загрозливих розмірів – це привід задуматися. У банку "Січ", який не зміг розплатитися з НБУ, незадовго до банкрутства рефінанс перевищував 50% зобов'язань. 

ТОП-10 банків з найбільшою часткою рефінансування на 1 липня 2022 року

Дані НБУ

Крім фінансових показників є й інші маркери. Це наявність санкцій з боку НБУ (таку інформацію Нацбанк також повідомляє) та структура власності. Благо, дані про акціонерів банків знаходяться у відкритому доступі. І можна легко дізнатися, хто стоїть за конкретною фінустановою.

"Слід розглядати найбільші банки, приміряючи приказку "занадто великий, щоб впасти". Зокрема, держбанки мають додатковий захист та підстрахування з боку держави, а банки з іноземним капіталом – підтримку з боку великих банківських груп. Причому у другому випадку слід спиратися на репутацію групи та захист материнської компанії, яка має підставити плече своїй українській доньці", – радить Андрій Шевчишин.

Не буде зайвим з'ясувати, як власники допомагали банку у попередні кризи – вливали гроші у капітал, вчасно виплачували вклади тощо.

А якщо все-таки банкрутство?

Насправді, навіть якщо банк розорився, це не вирок. Адже держава повертає гроші постраждалим вкладникам через Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Причому, під час військового стану і через три місяці після його скасування Фонд виплачуватиме всю суму депозитів, які "застрягли" в банку, що розорився (раніше гранична сума виплати була 200 тис грн). А потім гарантована сума становитиме 600 тис грн. Ці норми закріплено у законі № 2180-IX.

Втім, є винятки, за яких ФГВФО вклади не компенсує. "Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає 12 випадків, у яких Фонд не виплачує кошти", пояснює керуючий партнер ЮКК "Де-Юре" Григорій Трипульський.

З перерахованих у законі 12 пунктів рядових вкладників стосуються не всі. Але є й важливі. Зокрема, Фонд гарантування не повертає:

  • заарештовані депозити;
  • кошти на рахунку, одержані незаконно, у тому числі шляхом відмивання грошей;
  • вклади у філіях іноземних банків;
  • вклади у банківських металах;
  • депозити, які є забезпеченням інших зобов'язань клієнта перед банком;
  • гроші, які передані банку довірче управління.

"Також були прецеденти, коли Фонд відмовляв у виплаті компенсації, якщо було виявлено та доведено факти шахрайства з депозитами. Наприклад, розбивка вкладів на частини заднім числом",  наводить приклад Григорій Трипульський.

Чекаємо на свою чергу

У ситуації, коли вклад не вписується в гарантовану суму, вкладники змушені чекати, доки ФГВФО розпродасть активи банку або щось відсудить у колишніх власників.

Зазвичай у повному обсязі повернення коштів відбувається при банкрутстві невеликих банків, оскільки їх виводять із ринку досить швидко. І там ще лишаються активи, які можна продати.

Андрій Волков засновник та партнер групи компаній Investohills

Варто зазначити, що ефективність повернення грошей кредиторам (тобто, не тільки в рамках гарантії), за останні кілька років зросла. По-перше, завдяки тому, що НБУ вчасно виявляє проблемні банки.

За даними ФГВФО, які є в розпорядженні Delo.ua , у липні банки, що ліквідуються, виплатили вкладникам, у яких депозити перевищували гарантовану суму, 805 млн грн. Загальна сума, яку отримали кредитори неплатоспроможних банків у липні, перевищила 2 млрд. грн.

По-друге, великий позитив у тому, що продаж активів відбувається публічно через систему Porzorro. Це значно прискорює процес та допомагає уникнути махінацій. Наприклад, на тижні з 29 серпня до 2 вересня ФГВФО запланував продаж активів 5 банків на суму 613 млн грн.

"Найкраще при реалізації активів банків-банкрутів продається нерухомість, – комерційна та житлова, – у великих містах. Причому, якщо такі об'єкти не є проблемними, їх продаж відбувається з мінімальним дисконтом, за ціною, близькою до ринкової. Найменш ліквідні кредити, цінні папери та дебіторська заборгованість", – розповідає Андрій Волков.

Є у ФГВФО успіхи у судових розглядах з колишніми власниками банків. Станом на 1 липня Фонд зі 108 поданих позовів отримав рішення судів про стягнення майже 1,2 млрд грн з екс-власників банків "Таврика", "Столиця", "Укоопспілка" та Енергобанку.

Проте все одно треба усвідомлювати, що ліквідація банку – тривалий та складний шлях. Тому все-таки краще убезпечити себе ще при виборі фінустанови. "До того ж, ніхто і ніколи не зможе дати гарантію, що з банком нічого не трапиться. А отже, класична порада "Не тримайте всі яйця в одному кошику" стане в нагоді будь-якому вкладнику", резюмує Андрій Шевчишин.