25 світових компаній НАЗК внесло до переліку спонсорів війни

До списку увійшли компанії різноманітного напрямку - від виробників жіночої косметики і харчових продуктів до банків та нафтоперевізників.

Цей бізнес продовжує працювати в Росії, сплачувати там податки, фінансуючи вбивства українців.

“Окрім податків, які надходять до бюджету рф, за які потім, у тому числі, утримується російська армія, згідно з російським законодавством, такі корпорації змушені сприяти призову працівників до армії та бути залученими ресурсами до мобілізаційних заходів”, - пояснили в НАЗК.

Також такими компаніями керують російські менеджери, які публічно підтримують війну.

Дії НАЗК спрямовані на те, щоб компаніям було репутаційно не вигідно співпрацювати із агресором і вони закрили свій бізнес в Росії.

Усі внесені до переліку міжнародних спонсорів війни компанії потрапляють до бази даних World-Check, яка здійснює облік осіб і організацій із підвищеним ризиком та використовується в усьому світі для виявлення та управління ризиками. Цією базою даних користуються міжнародні інвестори та інші компанії.

“Коли НАЗК вносить компанію до переліку, вона автоматично відображаються в базі даних червоним кольором. Таким чином той, хто хоче співпрацювати з такою компанією бачить, що це дуже ризиковано репутаційно та фінансово”, - додали в НАЗК.

В Агентстві закликали українців і міжнародних партнерів маркувати російські товари в магазинах по всьому світу, а також надсилати інформацію про продаж російських підсанкційних товарів в Україні на пошту [email protected].

У травні Національне агентство з питань запобігання корупції внесло угорський OTP Bank до переліку міжнародних спонсорів війни. Рішення ухвалено через позицію керівництва банку продовжувати діяльність в Росії та визнання так званих Донецької та Луганської “народних республік”.

OTP входить до числа 50 найбільших банків Росії, а по низці напрямків входить до лідерів ринку.

Раніше НАЗК внесло провідну компанію з постачання суднового палива, ірландську Peninsula Petroleum Limited.

Зазначимо, у другій половині квітня більше 20 міжнародних компаній остаточно покинули російський ринок.

Водночас 38,9% все ще залишаються працювати в країні-агресорі, 16,0% вичікують і лише 7,3% здійснили повний вихід.

За інформацією KSE Institute, близько 37,8% компаній вже заявили про вихід з ринку Росії або призупинили свою діяльність.