- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Лідери за часів війни: чи необхідна гнучкість та емпатія в управлінні командами
Сьогодні, в умовах війни, коли виклики стають дедалі складнішими, роль лідерів у бізнесі та державі виходить на новий рівень. Під час форуму “Диригенти змін” від “Делойт Україна” обговорювали питання лідерства, гнучкості та внутрішньої мотивації. Спікери панельної дискусії “Лідерство в часи кризи: практики створення високоефективних команд” розповіли про адаптацію та відповідальність лідерів перед людьми, що працюють в умовах постійного стресу і невизначеності.
Зустріч об’єднала представників державного та приватного секторів, медіа і бізнесу для обговорення умов, в яких працюють сучасні лідери. Учасники поділилися своїми поглядами на лідерство та адаптацію до реалій війни.
Перший важливий акцент обговорення — це зміни у підходах до лідерства та чи вдається вести людей за собою. Один із ключових моментів був про людяність, яка стане головним принципом для керівників у найближчі десять років.
Людиноцентричність — це слово ми повинні тримати у своєму лексиконі наступні десять років.
Це виклик для бізнесу, адже лідери мають бути не просто керівниками, а тими, хто розуміє потреби та страхи своїх підлеглих.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaУчасники порівнювали 2021 рік з нинішньою ситуацією, розглядаючи, як змінились їхні підходи до роботи. Особливу увагу приділили викликам, з якими доводиться стикатися у нових реаліях.
"Те, що було прийнятно у 2021-му, вже не актуально у 2024-му. Війна внесла свої корективи у наші пріоритети та методи роботи", — зазначив СЕО Starlight Media Олександр Богуцький.
Питання перемоги стало ще одним центральним елементом дискусії. Олександр підкреслив, що після 2022 року всі рішення тепер мають ухвалюватися через призму того, наближають вони перемогу чи віддаляють. Адже кожна дія має працювати на кінцевий результат — перемогу України. Спікер додав, що також важливо зберігати незламність, навіть у найскладніші моменти, наголошуючи на культурі невтомності. Богуцький упевнений, що кожен із нас, особливо у поточних умовах, може бути лідером і передавати людям свою енергію та надихати їх.
Роман Бондар додав, що сенс є потужним інструментом для лідерів, адже він допомагає команді зрозуміти основні пріоритети та напрями розвитку. Однак війна додала нових викликів, зокрема у державному секторі, де попит на лідерів зростає, але не завжди знаходить відгук серед громадян.
За словами міністерки у справах ветеранів України Наталії Калмикової, мотивація всередині органів влади ґрунтується на внутрішній вірі та бажанні робити зміни. Вона підкреслила важливість бачення кінцевої мети, не лише у державному секторі, але й у бізнесі.
Щодня ми розуміємо, що кожна дія має значення.
Гнучкість у лідерстві: виклики та можливості
Інша тема, яка обговорювалась під час дискусії, — це гнучкість як одна з ключових характеристик лідера в умовах постійних змін. Саме гнучкість дає змогу швидко реагувати на нові обставини, що стають дедалі важливішими в умовах війни.
За словами заступника голови правління з розвитку бізнесу клієнтів МХП Дмитра Морозова, гнучкість була актуальна ще до повномасштабної війни, а зараз ця необхідність загострилась.
"Люди тепер живуть в умовах аномального стресу: на роботі, вдома, всюди. Вони стикаються з викликами, яких не було раніше. І наш обов'язок як керівників – враховувати їхній стан та потреби," — наголосив Дмитро.
Він додав, що сучасний лідер повинен бути гнучким у взаємодії з людьми та надавати підтримку. Гнучкість допомагає знайти баланс між особистими обставинами і вимогами результатів роботи, що критично важливо за часів війни.
Крім того, за словами Дмитра, ключовими питаннями, які мають ставити собі лідери, є: кому делегувати, навіщо це робити і як контролювати процес. Це не просто передання завдань, це відповідальність і розуміння кожного етапу роботи. Якщо завдання не виконується, провина за це лежить не тільки на працівнику, але й на лідері.
Важливо не просто делегувати, а надавати чітке бачення мети й тримати руку на пульсі подій. Адже має бути усвідомлене делегування: якщо людина не може впоратись, керівник має запитати себе — чому я її поставив на це місце?
Загальна думка учасників дискусії зводилась до того, що в умовах війни лідери повинні бути не тільки стратегами, але й підтримкою для своїх команд. Сучасний керівник має розуміти потреби своїх працівників і створювати умови, в яких люди зможуть зберігати мотивацію та працездатність, незважаючи на зовнішні обставини.
Водночас генеральний директор Укртелекому Юрій Курмаз зауважив, що в умовах війни та нестабільності емпатія лідера стає не просто додатковою якістю, а критично важливою частиною управління.
“Лідер має не просто слухати, а чути своїх співробітників. Це створює спільну довіру та відкритість”, — наголошує спікер.
Однак емпатія не повинна перетворюватися на поблажливість чи втрату контролю. Це про розуміння стану людини та максимізацію її продуктивності. Тож лідери мають чітко окреслювати межі дозволеної поведінки.
Безвідповідальність і аморальність — це те, що я ніколи не толеруватиму в команді.
Особливу увагу спікери приділили темі лідерства та ставленню до помилок у бізнесі. Дмитро Морозов наголосив на різниці підходів до помилок у минулому та сьогодні.
“Радянська система освіти створила культуру страху перед помилками, але зараз все змінюється, і нове покоління вже вчиться на власних невдачах, розуміючи їх як можливість для зростання”, — підкреслив Дмитро.
Він наголосив на важливості навчання на помилках та необхідності бути прикладом для своїх працівників. Такий підхід сприяє зростанню довіри в колективі, а також підвищує ефективність роботи.
Заключна частина дискусії була присвячена урокам, які учасники винесли з війни. Спікери дискусії відзначили важливість єдності, здатності швидко ухвалювати рішення і працювати під тиском в умовах війни. Водночас учасники підкреслили, що досвід роботи в умовах війни навчив їх емпатії та глибшого розуміння значення лідерства.