- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Найбільші загрози для українського малого та середнього бізнесу - дослідження ЄБРР
Європейський банк реконструкції та розвитку дослідив здатність українського малого та середнього бізнесу адаптуватися до викликів війни через два роки після повномасштабного вторгнення. Про те, від чого найбільше страждають підприємці і які прогнози озвучують представники МСБ читайте у публікації Delo.ua.
Дослідження ринку МСБ на замовлення ЄБРР провів соціологічний центр Socioinform за підтримки Швейцарії в рамках Фонду сприяння малому бізнесу ЄБРР.
Результати дослідження свідчать про те, що попри щоденні обстріли та відключення електрики український бізнес адаптується до складних умов. Так, після першого року війни серед опитаних підприємств, які залишалися активними, повною мірою працювали 57% і частково – 37%, тоді як за результатами другого року – це співвідношення становить 85% та14% відповідно.
Цікаво те, що якщо на першому році повномасштабної війни розширення бізнесу планували лише 4% МСП, то зараз ця цифра зросла до 12%.
"Тут ми бачимо позитивний тренд, він не надто великий, але відчутний. Рік тому більшість керівників підприємств говорили, що вести бізнес важко. Середній показник за шкалою становив 2,7 бала. Цьогоріч показник сягнув 3,5 бала і це посередній рівень важкості ведення бізнесу. Стало трішки легше, хоча оцінки все ще не дуже райдужні", – зазначила Наталія Зайцева-Чіпак, керівниця соціологічного центру Socioinform.
З якими проблемами стикається МСБ під час війни
Наталія Зайцева-Чіпак зазначає, що зараз спостерігається багато негативних трендів у МСБ. Це і падіння попиту, і втрата ринків збуту, і зростання витрат. До того ж стало надзвичайно складно прогнозувати діяльність бізнесу, зрозуміти як слід рухатися далі. Знижується продуктивність праці через постійні тривоги та обстріли. Є брак коштів на оплату праці, руйнуються логістичні ланцюжки – ці проблеми актуальні як для малого, так і для середнього бізнесу.
Нагальні проблеми МСБ під час війни:
- падіння попиту, втрата ринків збуту;
- зростання витрат (збільшення комунальних платежів, вартості сировини);
- неможливість прогнозування/стратегування через невизначеність;
- зниження продуктивності праці через постійні тривоги та обстріли;
- втрата/неможливість знайти вузькоспеціалізованих фахівців;
- брак коштів на оплату праці;
- руйнування логістичних ланцюжків.
"Щодо трендів, то ми все ж можемо сказати, що більшість проблем турбують МСБ трохи менше на другий рік війни, ніж на перший рік війни. Разом з тим, у нас є проблема, яка актуалізувалася зараз, йдеться про неможливість знайти вузькоспеціалізованих фахівців", – додала керівниця соціологічного центру Socioinform.
Як бізнеси адаптуються під виклики війни
Задля того, аби підтримувати дохідність та продовжувати нормально функціонувати, підприємствам довелося переорієнтовувати свою роботу. Керівники диверсифікують канали збуту, намагаються вийти на нові ринки, запустити нові продукти чи послуги, змінюють маркетингові стратегії.
"Ті компанії, які не змогли відновити роботу у 2022 році – вони закрилися. Ті бізнеси, які вижили - поступово відновлюють свої позиції", – зазначила Зайцева-Чіпак.
Багато бізнесів поступово відновлюються, а саме:
- промислові підприємства, орієнтовані на постачання товарів першої необхідності: ліків, товарів для фронту (зокрема ті, що отримали держзамовлення);
- малі бізнеси, які диверсифікували напрями роботи без значних капіталовкладень (завдяки наявній ресурсній базі);
- підприємства, які активізували нові напрями роботи: вийшли на новий рівень внутрішнього ринку, запустили актуальні продукти, почали розкривати перспективність напрямів, які раніше вважали менш прибутковими, та впроваджувати інновації у виробництво;
- підприємства, робота яких пов’язана з агросектором (завдяки відкритому зерновому коридору фермери мають кошти на закупівлю добрив, ремонт техніки тощо).
"Ситуація з прибутком не позитивна, тому що більшість підприємств досі зазнає зниження прибутку. Дещо краща ситуація стала у промисловості. Найкраща ситуація у західних областях, а найгірша – у південно-східних областях", – додає експертка.
Попри поточні виклики, частка МСП, які повідомляють про зниження прибутковості, знизилася майже удвічі, тоді як частка компаній, які планують продовжувати бізнес, збільшилася. Водночас кожне п’яте підприємство (19%) відзначило зростання прибутків у порівнянні рік до року. Про скорочення персоналу зазначили 34% підприємств, проти 55% у перший рік війни.
Прогноз стану бізнесу на найближчий час
"Самооцінка власників бізнесів стала оптимістичнішою. Якщо на кінець першого року війни зростання прогнозували лише 6% підприємств, то станом на кінець другого року війни таких підприємств вже 17%", – зазначає Зайцева-Чіпак.
Вона додає, що більш позитивно налаштовані підприємства, які надають послуги та ті підприємства, які знаходяться у центральних областях України.
За результатами опитування, якщо війна триватиме ще рік чи довше, 64% МСП мають намір підтримувати існуючий рівень активності, при цьому частка підприємств, що планують диверсифікувати або розширяти бізнес, зросла втричі (12%). Основні виклики, що були визначені, охоплюють падіння попиту, складність прогнозування через невизначеність, збільшення витрат та брак робочої сили.
Прогнози майбутнього розвитку подій за умови продовження війни є неоднозначними: 49% респондентів вважають, що стан їхнього бізнесу найближчим часом не зміниться, 24% - очікують падіння; 17% - прогнозують зростання та 2% - закриття бізнесу. 9% керівників компаній зазначили, що не можуть передбачити розвиток подій. Порівняно із минулорічними показниками зросла частка тих, хто дає позитивний прогноз (+11%), та скоротилась частка тих, хто був не здатен зробити прогноз (-12%).