Особливе місце для обраних. Що всередині закону про "клуб білого бізнесу", який ухвалила Рада?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Верховна Рада 18 червня ухвалила в цілому законопроект №11084 про "клуб білого бізнесу". Він націлений на спрощення податкового адміністрування для платників податків, які мають високий рівень дотримання податкового законодавства та відповідають іншим параметрам, таким як обсяг сплаченних податків та прозоре нарахування заробітної плати.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев прогнозує, що до складу цього клубу увійдуть близько 5 тисяч платників податків, а увага з боку Державної податкової служби (ДПС) до них буде мінімальною.

У той же час, з боку експертів є побоювання, що до тих компаній, які не потраплять до "клубу", податківці будуть ставитись упереджено, що створить у таких платників податків проблеми та призведе до необґрунтованих перевірок та тиску.

Головні правила "клубу"

Данило Гетьманцев виступив з ініціативою про створення "клубу білого бізнесу" ще у березні. Суть пропозиції була такою: сформувати окремий список (або реєстр) платників податків, які чітко дотримуються норм податкового та іншого законодавства. Учасники цього списку практично не контактуватимуть із ДПС, аж до повного звільнення від перевірок.

Пізніше ці ідеї трансформувалися в законопроект №11084, який і ухвалив парламент.

На момент виходу цього матеріалу фінальну редакцію документа не було оприлюднено. Тому аналіз норм законопроекту буде ґрунтуватися на тій версії, яку профільний комітет затвердив до другого читання.

Отже, депутати запропонували доповнити Податковий кодекс такими нормами:

1. Поки в Україні діє воєнний стан, для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюється особливий режим адміністрування податків, зборів, платежів.

2. До сумлінних платників податків зараховуються компанії та фізособи-підприємці, які відповідають таким критеріям (наведений нижче список не вичерпний):

• податкові борги не перевищують 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис. грн) та строк таких боргів не більше 30 днів;
  
• борги з єдиного соцвнеску (ЄСВ) відсутні;
  
• немає порушень, пов'язаних із поданням звітності;
  
• немає рішень про визнання платника податків ризиковим (щодо сплати ПДВ);
  
• власники та бенефіціари платника податків не перебувають під санкціями та не пов'язані з державою-агресором;
  
• платник податків не перебуває у стані ліквідації чи у процесі банкрутства.

3. Також в залежності від категорії платника податків (юрособа, ФОП, резидент "Дія.Сіті" тощо) враховуватимуться додаткові критерії, такі як рівень сплати податку на прибуток, розмір середньомісячної зарплати, яку отримують працівники, суми сплаченого ПДВ.

4. Бізнес, який відповідає вищезазначеним вимогам, потрапляє до Переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

5. Цей перелік буде оприлюднено на офіційному сайті ДПС, і податкова його переглядатиме кожного кварталу.

Менше перевірок та персональний податковий менеджер

Преференції для бізнесу, який потрапить до переліку "білих" платників податків, зводяться насамперед до м'якшого податкового контролю.

Зокрема, компанії та фізособи-підприємці у "клубі" звільняються від:

1. фактичних перевірок з питань ліцензування діяльності зі зберігання пального виключно для потреб власного споживання та промислової переробки;
2. документальних позапланових перевірок, крім тих, що проводяться: з ініціативи платника податків, з питань трансфертного ціноутворення, у рамках процедури відшкодування ПДВ, у зв'язку з реорганізацією юрособи, а також якщо платник податків займається виробництвом та реалізацією підакцизної продукції, організацією азартних ігор, надає послуги.
   

Додатково сумлінні платники податків отримують право на індивідуальні податкові консультації та можливість контактувати з ДПС через спеціально уповноваженого співробітника (комплаєнс-менеджера).

Такий менеджер зобов'язаний консультувати платника податків з усіх питань, пов'язаних із виконанням його податкових зобов'язань. Контакт із комплаєнс-менеджером можливий як очно, так і з використанням засобів дистанційного зв'язку, у тому числі в режимі відеоконференції.

Поділ на "хороших" та "поганих" – небезпечна практика

Як пояснює Данило Гетманцев, ухвалення законопроекту про "клуб білого бізнесу" – це черговий крок до імплементації ризик-орієнтованого підходу при організації перевірок платників податків.

"Якщо компанія законослухняна, справно сплачує податки, то увага податківців до неї буде мінімальною, а ДПС прийде з перевіркою в останню чергу, можливо і зовсім не перевірятиме. Це і є той самий ризик-орієнтований підхід, до якого ми прагнемо і який впроваджуємо крок за кроком", – прокоментував Гетьманцев в інтерв'ю Delo.

Перший заступник голови фінансово-податкового комітету Ради Ярослав Железняк зі свого боку заявив, що законопроект був значно доопрацьований разом із бізнес-асоціаціями та експертами. "Усі зауваження та рекомендації мають бути враховані", – запевнив Желєзняк.

Іншими словами, якщо вірити словам депутатів, бізнес дав "добро" на те, щоб цей законопроект було ухвалено саме в такій формі.

Втім, цю позицію поділяють не всі.

Екс-голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна вважає, що у найкращому разі до "клубу" потрапить тисяча платників податків. На думку Южаніної, такий поділ є несправедливим, оскільки всі інші компанії та підприємці теж сплачують податки у великих обсягах, тому незрозуміло, чому "до них має бути інше ставлення".

Координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман каже, що саме позиціонування клубу білого бізнесу некоректне по суті. "Якщо ми 5% бізнесу називатимемо «білим", то виходить, що решта 95% – «сірий» та «чорний» бізнес? Це дуже небезпечне формулювання», – обґрунтував свою думку Гетьман.  

Засновник Advanter Group та бізнес-спільноти Board Андрій Длігач вважає, що держава має сприяти розвитку бізнесу, а не запроваджувати штучні обмеження і розділення. "Чому компанія, в якій нижчі зарплати, є недоброчесною? Чому держава має брати на себе право вказувати бізнесу, яка в нього має бути бізнес-модель чи конкурентна перевага?", – написав на своїй сторінці у Facebook Длігач.

Втім, слід дочекатися того, щоб закон набув чинності, оскільки він поки що не підписаний президентом. Адже важливі не так норми "на папері", скільки їх правозастосування. Можливо на практиці все виявиться значно кращим і бізнес вишиковуватиметься в чергу заради того, щоб опинитися в "клубі".