податки податкова
На військові витрати у 2024 році не вистачає 300 млрд грн. Шукати ці гроші депутати будуть у кишенях платників податків

Податкові ставки зростають і перевірок все більше. Головні зміни у податковому законодавстві у 2024 році

Податкова система в Україні стає все більш обтяжливою. Це відчувають на собі всі платники податків – і фізособи, і бізнес. Депутати знову заговорили про те, що держбюджету не вистачає грошей, тож податки треба підвищувати й надалі.

Прокачайте маркетинг-стратегію свого бізнесу та знайдіть нові канали взаємодії з аудиторією на MRKTNG марафоні від MMR та Ekonomika+
25 червня топменеджери Ощадбанку, Укрзалізниці, NOVA (Нової пошти), Kernel, Ковальська та ще 25+ великих компаній розкажуть, які стратегії та канали просування підійдуть саме вашому бізнесу.
Забронювати участь

На перший погляд, може здатися, що глобальні зміни в законодавстві не відбуваються. Але податкове адміністрування посилюється, повноваження перевіряючих стали ширшими, а ставки окремих податків зростають або будуть переглянуті в найближчому майбутньому.

І депутати не планують зупинятися на досягнутому. Вони заявляють, що на оборонні витрати в 2024 році потрібно десь знайти додатково близько 300 млрд грн. Шукати ці гроші, швидше за все, будуть у кишенях платників податків.

Тож чергове підвищення податків вже не за горами.

Що нового у оподаткуванні з'явилося з початку року

Протягом 1-го півріччя податкове законодавство України поповнилося цілим переліком нових норм. Частина з них має технічний характер, деякі досить важливі і стосуються багатьох платників податків.

З 1 січня:

  • збільшилися на 20% специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов'язання щодо сплати акцизного податку з тютюнових виробів;
  • банки сплачують податок на прибуток за ставкою 25% (стандартна ставка – 18%);
  • скасовано пільгу у вигляді звільнення від сплати ПДВ при ввезенні в Україну деяких лікарських засобів та медичних виробів.

З 16 березня:

  • звільнено від сплати плати за землю земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, зруйновані внаслідок бойових дій;
  • скасовано відповідальність за помилкову сплату платником податків грошового зобов'язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати такого податку на правильний рахунок);
  • перелік одержувачів благодійної допомоги, яка не включається до загального оподатковуваного доходу, доповнена такою категорією, як військовослужбовці (резервісти), які не мають статусу учасників бойових дій, та члени сімей військовослужбовців, які загинули;
  • платники податків при внесенні змін до відомостей про юрособу можуть тепер заявити про бажання зареєструватися платником ПДВ, платником єдиного податку або бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Крім того, Верховна Рада 9 травня ухвалила два законопроекти (№ 10168-2 та № 10169-2). Перший передбачає, що Кабінет міністрів може запроваджувати та скасовувати режим експортного забезпечення для деяких видів сільгосппродукції. Під дію такого режиму потраплятимуть лише сільгоспвиробники, які є платниками ПДВ.

Суб'єкти господарювання, які забезпечили повернення не менше 80% валютної виручки від експорту зазначеної (сільськогосподарської) продукції в період з 11 листопада 2023 року до 12 листопада 2024 року, зможуть застосовувати ставку ПДВ у розмірі 0%. Решта експортерів буде змушена сплачувати ПДВ за ставкою 14% або 20%.

Ігор Ясько керуючий партнер юридичної компанії Winner

Однією з ключових норм другого законопроекту є те, що митне оформлення сільгосппродукції в рамках режиму експортного забезпечення буде доступне за допомогою спрощеної митної декларації.

"Загалом ці два законопроекти покликані посилити боротьбу з тіньовим експортом сільськогосподарської продукції. Але вони все ще очікують на підпис президента, тому поки неможливо оцінити їх фактичний вплив",  уточнює партнер юридичної компанії Moris Василь Андрусяк.

Які податкові зміни почнуть діяти у 2-му півріччі

Вже невдовзі, з 16 червня, набуде чинності норма, яка дасть платникам податків можливість взаємодіяти з Державною податковою службою (ДПС) у режимі відеоконференції під час розгляду матеріалів перевірок та скарг.

З 1 липня мають зменшитися строки перевірок щодо сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню. "Камеральні перевірки мають проводитись протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації, а строки проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування мають скоротитися з 60 до 40 календарних днів", – каже Василь Андрусяк.

Щодо ревізій загалом, то на 2024 рік скасовано мораторій на податкові перевірки для більшості платників податків. Насамперед у план-графік документальних перевірок потрапляють ті представники бізнесу, діяльність яких ДПС вважає ризиковою.

Також у податкових органів залишається право проводити у 2024 році перевірки суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері виробництва/реалізації підакцизної продукції, організують азартні ігри, надають фінансові та платіжні послуги.

Тетяна Жук юрист ECOVIS Bondar & Bondar Law Bureau

З 1 серпня оновиться порядок взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарних установ. Податкові органи отримають доступ до даних про відкриті депозитарні рахунки засновників господарських товариств (власників часток у статутному капіталі).

Крім цього, на друге півріччя заплановано перший автоматичний обмін даними про фінансові рахунки між ДПС та податковими органами інших країн.

"На практиці це означає, що українська податкова дізнається про те, хто із податкових резидентів України має рахунки в іноземних фінансових установах", – пояснює Василь Андрусяк.

Яких ще податкових "сюрпризів" чекати у майбутньому

Серед "найсвіжіших" змін – законопроект № 11090, згідно з нормами якого ставки акцизу на тютюнові вироби будуть прив'язані до євро, та законопроект № 11256-2 про приведення акцизу на основні види палива (бензин, дизель, скраплений газ, біопаливо) до рівня ставок, які встановлені у Євросоюзі.

Якщо сконцентруватися на головному, то до 2028 року:

  • акцизний податок на цигарки та іншу тютюнову продукцію зросте на 20-50% до 67/85 євро за 1 кг продукції або за 1000 штук;
  • акцизи на паливо зростуть на 34-136% до 359 євро/1000 л (бензин), 330 євро/1000 л (дизпаливо), 70 євро/1000 л (автогаз).

Рада підтримала обидва законопроекти поки що тільки в першому читанні, але їхня доля явно вирішена наперед – вони будуть прийняті остаточно і набудуть чинності.

На порядку денному підвищення інших податків та зборів. Готового законопроекту ще немає, але вже тривають дискусії щодо перегляду ставок ПДВ та військового збору. Зокрема базова ставка ПДВ може зрости з 20% до 23%, а військовий збір – з 1,5% до 5%.

Не слід забувати про те, що під прицілом знаходиться спрощена система оподаткування. Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає реформування "спрощенки" шляхом звуження сфери її застосування, виключення з неї юридичних осіб та перегляду рівня податкових ставок. Також у Нацстратегії закладено ідею запровадження прогресивної шкали ставок податку на доходи фізосіб (ПДФО).

"Але це (прогресивна шкала – ред.) точно не найближча перспектива, оскільки це планується робити після реформування спрощеної системи оподаткування та після реформи податкового адміністрування щодо забезпечення конфіденційності та захисту даних у системах ДПС", – каже Тетяна Жук.