Ostchem у 2023 році збільшив виробництво добрив на 20%: що завадило вийти на довоєнний рівень

Sport Marketing Marathon 2025

Формула №1 успіху в спортивному маркетингу!
Приєднуйся 10 вересня до Sport Marketing Marathon — марафону стратегій, метрик і рішень, які ведуть бренд до подіуму! Кейси інтеграцій з різними видами спорту, інфлюєнс-механіки, вимірювання PR та багато іншого.

Забронювати участь

Про це повідомила пресслужба Group DF.

Згідно з повідомленням, Черкаський "Азот" виробив 1,56 млн тонн мінеральних добрив (зростання на 39,63%), а "Рівнеазот" – 528 тис. тонн (спад – 10,81%).

Разом з тим, ключовими добривами, які виготовляли підприємства Ostchem, стали карбамід, КАС та аміачна селітра.

Group DF повідомляє, що аміачної селітри за рік було вироблено 835,9 тис. тонн (+ 60,5% порівняно з попереднім роком), КАС – 572,7 тис. тонн (+ 130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+ 145%). Обсяги виробництва традиційно експортного добрива ВАС (випускається на "Рівнеазот") знизилися вдвічі - до 102 тис. тонн.

За словами директора з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука, ринок добрив відновлюється, однак імпорт азотних добрив виріс у рази та не дає можливості завантажити заводи повністю.

"Усупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через військові дії, все ще високим цінам на газ та аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень", – наголосив Павлючук.

Зазначимо, що у 2023 році Ostchem вдалося подвоїти обсяги виробництва найбільш перспективного в Україні виду добрива – КАС. Воно посіло друге місце за обсягами виробництва, а його частка у продуктовому портфелі Ostchem становила 27,3%.

Павлючук також анонсував будівництво нових цехів, нових заводів. Мова йде про інвестиції у нові, енергоефективні виробництва добрив, а також запуск виробництва нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії.

"Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями щодо розвитку декількох промислових майданчиків", - додав він.

Що завадило вийти на довоєнний рівень виробництва добрив

В Group DF зазначили, що 2023 рік відзначився критичним обсягом імпорту, який завозиться в Україну за демпінговими цінами. Якщо порівнювати з 2022 роком, то імпорт мінеральних добрив до України зріс у 1,9 рази, досягнувши показника у 1,99 млн тонн.

"Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС", - пояснив керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

За його словами, дані Євростату свідчать про те, що загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, при цьому на Росію припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив попри санкції потрапляє і в Україну, повільно "вбиваючи" українського виробника та робочі місця українців", – додав він.

Він вважає, що за новим трендом стоїть не лише бажання Росії розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС та Україну в залежність від своїх добрив.

Не витримуючи конкуренцію з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як ОПЗ, "Сумихімпром".

Арестархов зазначив, що у США та ЄС вже розробили заходи для "зниження залежності" від російських добрив, зерна та іншої продовольчої продукції. А в Україні формально діє ембарго на ввезення російських та білоруських добрив. Однак добрива з цих країн та країн, які купують дешевий газ у Росії, продовжують поставлятися. В результаті український ринок завалений дешевим імпортом, і маємо справу з критичним демпінгом.

"На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких дій економічних влади щодо захисту українського ринку та національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво", - зауважив Арестархов, додавши, що внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%.

За його словами, Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси, адже це – головний висновок року для української хімії та українського Уряду.