Понад 100 дозволів і ліцензій скасують у 2026 році: в Мінекономіки пояснили механізм

Після об’єднання кількох міністерств під дахом Мінекономіки, скільки державних реєстрів і сервісів опинилися під вашим керівництвом і як іде їх інтеграція?

– Фактично ми отримали в управління десятки реєстрів і цифрових сервісів – понад 60 реєстрів і близько 50 систем. Це велика робота, і ми рухаємося крок за кроком: спочатку аудит, потім інтеграція, щоб у підсумку держава була зручнішою для людей і бізнесу.

Ми об’єднуємо ці системи, щоб оптимізувати роботу, поступово відмовлятися від закритих рішень, прив’язаних до одного постачальника ("вендерлоків", тобто ситуації, в яких замовник "привʼязаний" до розробника – ред.), і будувати більш відкриту, сучасну систему. Такі залежності зазвичай виникають через обмежену ІТ-спроможність самих державних органів. Державі складно конкурувати з приватними ІТ-компаніями за фахівців, які пропонують вищі зарплати й кращі умови, і в результаті органи опиняються "прив’язаними" до окремих розробників. Щоб змінити цю ситуацію, ми одразу почали будувати власну спроможність. У структурі Мінекономіки вже працює державне підприємство "Цифрове" – цифровий ІТ-хаб, який централізує інфраструктуру та команди. Ми будуємо модель, подібну до ДП "Дії": коли професійні команди створюють і підтримують готові цифрові рішення для різних органів влади.

Ми хочемо, щоб невеликим державним органам не доводилося самостійно вигадувати і будувати власну ІТ-інфраструктуру на застарілих або закритих рішеннях. Натомість вони мають переходити на відкриті технології, відкриті дані й поступово використовувати реєстри, які будуються на базі Дія.Engine та інших сучасних рішеннях. Це дає змогу проводити публічні закупівлі на відкритому ринку й залучати ширше коло фахівців.

Як ви рахуєте бюджет на підтримку всіх реєстрів і сервісів?

– Зараз ми ще на стадії зведення статистики з урахуванням переходу до нас інших реєстрів. Є ринкові підходи: або ми закуповуємо послуги, або підтримуємо системи власними силами.

У масштабі загальних витрат це не критичні суми. Водночас оптимізація і об’єднання систем дозволять зменшити ці витрати в майбутньому.

Скільки витратили минулого року і скільки плануєте цього?

– Бюджет залежатиме від того, скільки ми братимемо на обслуговування реєстрів.

Загалом йдеться про відносно невеликі суми – орієнтовно кілька мільйонів гривень на рік.

Донорські кошти і цифрові проєкти

Коли нова цифрова платформа "Обрій" для ринку праці запрацює повноцінно?

– Навесні 2026 року планується запуск MVP "Обрій" – тестової версії з базовим функціоналом. Перші сервіси з’являться у застосунку "Дія", тоді як безпосередня розробка платформи здійснюється з боку Мінекономіки та партнерів. Саме з цього функціоналу фактично почнеться практичне життя платформи "Обрій". 

Що саме працюватиме на першому етапі?

– Ключові сервіси "Обрій" – це автоматизація отримання статусу безробітного та відповідних виплат. Другий напрям – гранти на перекваліфікацію та підвищення кваліфікації. Ще один важливий сервіс – можливість припинення трудових відносин для людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Взагалі шлях "Обрій" починався з ідеї надання грантів на навчання для шукачів роботи. Проте в процесі дослідження цього напряму та аналізу чинних процедур у Державній службі зайнятості стало очевидно: ринку праці потрібна значно глибша трансформація. Так з’явилася концепція "Обрію" як повноцінної цифрової екосистеми, що комплексно оцифровує процеси на ринку праці.

Одне з ключових завдань – спрямувати державні гранти туди, де їх справді потребує бізнес. Для цього "Обрій" має ефективно поєднувати роботодавців і фахівців, працюючи з великими масивами даних. На основі цієї аналітики система зможе пропонувати людям зрозумілі та прикладні траєкторії навчання, а бізнесу – чіткіше бачити реальні навички та потенціал кандидатів.

Це буде ще один сервіс для пошуку роботи?

– Не зовсім так – зараз поясню різницю. Найгостріша проблема сьогодні на ринку у сегменті людей фізичної праці в малих містах і селищах. Там є великий попит і водночас найбільші обмеження. Саме під цей сегмент ми й проєктували "Обрій".

Для job-порталів цей сегмент нецікавий, бо для бізнесу це дорого. Наприклад, на зустрічі з великим роботодавцем звучали суми до 30 млн грн лише за масове розміщення вакансій.

Через "Обрій" бізнес зможе масово "вивантажувати" запити, зокрема через API. Усі бачитимуть повну картину ринку праці, включно з регіонами, де зараз знайти роботу майже неможливо.

Платформа Пульс: проблеми бізнесу, ефект і дашборди

Я подивилась у Пульс: бізнес найбільше скаржиться на блокування податкових накладних. Що з цією проблемою?

– Ми нещодавно піднімали це питання – була зустріч із податковою. Ми взяли свіжий звіт із Пульс, бо важливо бачити актуальний зріз.

Якщо брати дані рік тому, проблема була масштабною. Зараз кількість звернень зменшилася з 320 у березні 2025-го до 20 у січні 2026-го. Напруга суттєво впала. Це результат змін, які Мінфін запровадив у моделі блокування, – вони частково зняли системну проблему. Ми також перевірили це через бізнес-аналітичні центри, і вони підтверджують цю динаміку.

Ми уважно моніторимо ситуацію і постійно ведемо дискусії з Мінфіном та ДПС про те, як потрібно змінити систему адміністрування ПДВ, щоб зменшити тиск на бізнес.

Як змінився статус Пульс з початком 2026 року?

– З 1 січня 2026 року Пульс перестав бути пілотним проєктом і став стандартизованим каналом взаємодії бізнесу з урядом, обов’язковим для державних органів.

Чітко визначені ролі ОВА, центральних органів виконавчої влади, Урядового контакт-центру та Державної регуляторної служби. Встановлені терміни відповіді: 15 робочих днів із можливістю продовження до максимум 30 робочих днів.

Державна регуляторна служба визначена модератором платформи: вона супроводжує звернення і допомагає на всіх етапах.

Які плани на цей рік?

– У 2026 році розвиток платформи Пульс буде зосереджений на масштабуванні доступу бізнесу до держави, посиленні аналітичної складової та використанні даних для дерегуляції і формування державної політики.

Повна інтеграція Пульс у всі ключові точки взаємодії бізнесу з державою. Платформа вже інтегрована в низку державних онлайн-ресурсів, у ПриватБанк, а у 2026 році інтеграція буде масштабована на всі сайти центральних органів виконавчої влади та державні портали. Це дозволить зробити подання звернень простим і звичним для бізнесу, незалежно від каналу взаємодії з державою.

Пульс є частиною дерегуляції на практиці. Це не просто збір звернень, а частина системного механізму, який дозволяє державі бачити реальні регуляторні бар’єри, аналізувати їх і на основі даних ухвалювати рішення про зміни правил, процедур і нормативних актів. Саме для цього Пульс і створювався – щоб знімати системні проблеми, а не тільки працювати з поодинокими скаргами.

Уже зараз через Пульс бізнес подає звернення щодо когенерації і проблем, пов’язаних із підключенням до мереж. Це критично важлива сфера для енергетичної стійкості країни, і Пульс тут виступає як єдине вікно збору сигналів від бізнесу – з чітким розумінням, де саме "ламається" і що потрібно змінювати.

Але бізнесу важливо, щоб його голос давав результат.

– Саме для цього ми створили дашборд бізнесу. Це інструмент, який з’єднує звернення бізнесу з реальними управлінськими та регуляторними рішеннями. Сьогодні в дашборді зібрано 400 проблем бізнесу – це консолідований перелік питань, які надходять через платформу Пульс, від аналітичних центрів та безпосередньо від компаній. Уперше всі ці сигнали зведені в єдину систему, з чітким статусом опрацювання кожної проблеми.

Вже зараз цей механізм дає вимірюваний результат. Із 400 проблем: 40  вирішено, 268 перебувають у роботі – частина з них опрацьовується через підготовку нормативно-правових актів, частина – через інші управлінські рішення, експертні групи та міжвідомчі дискусії.

Є приклади вирішених проблем?

– Наприклад, скасування застарілих норм ДБН, які заважали софтовим операторам. Йшлося про вимоги щодо пожежних ящиків, які давно не відповідали реальності. Через них бізнес змушений був витрачати значно більше коштів. Економічний ефект – 150 млн грн за п’ять років. Для бізнесу це дуже відчутно.

Також це перенесення строків впровадження технічних регламентів REACH (Registration, Evaluation, Authorisation and Restriction of Chemicals – регламент ЄС щодо обігу хімічних речовин) і CLP (Classification, Labelling and Packaging – регламент щодо класифікації та маркування хімічної продукції). Для бізнесу це було принципово важливо і дало відчутне полегшення.

Скільки коштувала розробка Пульс? 

– Ідею створення Пульс як платформи для взаємодії бізнесу і влади підтримала Рада підприємців при Президентові України. Декілька компаній допомагали pro bono. Для створення сайту залучили USAID, також донором платформи виступили OSCE  "Support Programme for Ukraine",  а зараз проєкт реалізується Офісом ефективного регулювання BRDO у межах програми міжнародного співробітництва "STEP IN 2 EU". Програма співфінансується урядами Німеччини та Норвегії, а також Європейським Союзом у межах ініціативи EU4Business за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.Технічний розвиток платформи Пульс здійснюється за участі компанії SoftServe, яка долучена до розробки та масштабування функціоналу платформи.

Фактично Пульс був розроблений і сьогодні працює без витрат бюджетних коштів.

Окрім Пульс, "єЧек" та "Обрій", що ще може бути цікавим для інших країн?

– Сервіс "єДозвіл", зокрема компонент видачі ліцензій для бізнесу з використанням штучного інтелекту. Перша така ліцензія була видана у ветеринарній сфері.

Мета – зменшити людський фактор і частково прибрати корупційні ризики. ШІ зіставляє заявку бізнесу з чинним законодавством і формує попереднє рішення для держслужбовця. Фінальне рішення все одно ухвалює людина.

Систему тренуємо від пів року до року, накопичуємо дані. Якщо немає відхилень і точність рішень ШІ стабільно перевищує 98%, корупційний ризик майже нівелюється. Якщо показник падає і держслужбовець часто відхиляє рішення ШІ – виникає питання, чому. Ми хочемо масштабувати цей підхід на всі ліцензії і дозволи.

Тобто державний службовець у процесі все одно залишається?

– Так. Поточна візія – human on the top: людина контролює рішення. ШІ виконує операційну роботу, знімає бюрократію, але фінальне рішення залишається за людиною. Це відповідає підходам ЄС, до яких ми рухаємося.

У майбутньому, якщо рівень успішності буде високим, можлива повна автоматизація. 

Скільки часу ШІ вже працює у ветеринарній ліцензії і скільки рішень видано?

– Експеримент триває. Даних поки недостатньо, щоб робити повноцінні висновки про ефективність Станом на зараз, ШІ проаналізував більше 200 пакетів документів та надав висновки щодо видачі ліцензії. Зараз йде накопичення даних, які ми будемо використовувати для удосконалення ШІ та роботі над помилками з боку заявників та державних службовців, перегляду законодавства.

Наша мета – до кінця цього року мати AI-фреймворк, який можна інтегрувати в усі ліцензії і дозволи, зокрема й для громадян.

У Мінекономіки основний фокус – ліцензії і дозволи для бізнесу, але ми хочемо, щоб підхід працював ширше.

Скільки дозволів ви вже перевели на декларативний принцип у "єДозволі"? Який економічний ефект це дало?

– Станом на зараз ми не просто переводимо окремі дозволи на декларативний принцип – ми трансформуємо сам підхід до взаємодії бізнесу з державою.

Уже впроваджена декларативна модель у сфері охорони праці: декларація реєструється автоматично через "єДозвіл", якщо заповнена правильно – без очікувань і черг. Паралельно готується масштабний пакет на переведення ще  близько 100 дозволів і ліцензій у різних сферах – охорона праці, туризм, охоронна діяльність, агросектор. Це системне оновлення, яке потребує змін до законодавства, і робота вже ведеться.

Лише за рахунок скасування низки архаїчних дозволів економія склала 600 млн грн/рік. Загальний потенційний ефект від реформи  – до 20 млрд грн, і це реальні кошти, які бізнес не витрачає на папери, бюрократію чи простоювання в очікуванні дозволу/ліцензії тощо.

Ми не міряємо успіх кількістю “переведених” дозволів – ми міряємо, наскільки легше стало працювати бізнесу. І в цьому сенсі декларативний принцип – один із ключових інструментів дерегуляції, який вже довів свою ефективність.

Як рахується економічний ефект від цифровізації або скасування дозволів?”

– Постановою Уряду від 11.03.2004 № 308 затверджена методика, згідно з якою автори проектів регуляторних актів рахують аналіз впливу проектів на бізнес, державу, громадян. Використовуються також інші  методології: наприклад, метод стандартних витрат, який включає обрахунок часу, його вартості та, кількості процедур в рік, який бізнес витрачає або має пройти на виконання вимог регулювання.  Є кейси, коли компанії змушені тримати кількох бухгалтерів, які займаються лише актами виконаних робіт.

Чому ці акти досі не скасували? Хтось гальмує рішення?

– Ніхто прямо не гальмує – всі "за". Але це фіскальна політика і багаторічна звичка, яка тягнеться ще з 90-х. Це питання культури, і змінювати її непросто. Є побоювання, що щось може "зламатися".

У Верховній Раді є законопроєкт (реєстр. № 14023), який прийнятий в першому читанні. Зараз м’яч на стороні Парламенту, чекаємо розгляду в залі. З урахуванням сигналів від бізнесу і масової підтримки в соцмережах, думаю, його проголосують, і бізнесу стане простіше.

Яке скасування дозволів дало найбільший економічний ефект?

– Наприклад, скасування санітарного паспорта на транспорт – економія 25 млн грн на рік. Погодження на завезення птахопродукції в Україну – 4,3 млн грн. Висновок про можливість будівництва оздоровчої забудови – 2 млн грн. Погодження проєкту перепрофілювання підприємства – 7 млн грн. І таких прикладів багато.

Зараз ви плануєте перевести ще 150 дозволів і ліцензій на декларативний принцип. Для цього потрібен закон?

– Так. Без закону це зробити неможливо, бо ліцензії та дозволи напряму прописані в законах. Це різні сфери: охорона праці, туроператорська діяльність, охоронна діяльність, освітня діяльність та багато інших. 

Ми хочемо перевести більшість дозволів на декларативний принцип.

Який очікуваний ефект?

– Орієнтовний економічний ефект – до 150 млн грн на рік. Це за рахунок скорочення часових витрат: бізнес може вийти на ринок за 10 хвилин замість 10 і більше днів очікування дозволу чи ліцензії.

Законопроєкт уже поданий?

– Ще ні. Ми плануємо до кінця березня  вийти з консолідованою позицією уряду і почати роботу з парламентом і профільним комітетом. Сподіваємося цього року ухвалити закон і зробити значний крок у дерегуляції, спростивши життя бізнесу.

Декларативний принцип уже показав свою ефективність на початку повномасштабної війни, коли ми запровадили декларативну модель на порталі "Дія". Вона працює і зараз. Було багато суперечок, але система працює – і це головне.

Після набуття чинності закону ми зможемо швидко перевести все в електронний формат. Декларативний принцип легко масштабується, система вже побудована на базі порталу "Дія".