Розшукуються вантажники та слюсарі: як робітничі спеціальності стали найдефіцитнішими на ринку праці

У межах спецпроєкту "Перспективи ринку праці", створеного за підтримки "OLX Робота", Delo.ua розбирається, у якому стані сьогодні ринок синіх комірців, які головні причини дефіциту кадрів та як у цій ситуації може зарадити держава. 

Фахівців знайти важко, але зарплати синіх комірців зростають

Із браком працівників робітничих спеціальностей український бізнес зіткнувся ще у 2019 році.

Повномасштабне вторгнення очікувано погіршило ситуацію. За даними аналітичної служби «OLX Робота», дефіцит працівників робітничих спеціальностей сьогодні відчувають 58% компаній. Кількість вакансій у цьому секторі безпрецедентно зростає — найбільший запит на працівників у компаній з ритейлу та логістики. Критичну нестачу фіксують у виробництві: підприємствам важко шукати тих фахівців, яких неможливо навчити спеціальності за місяць, адже вони повинні мати роки навчання та відповідний досвід.

Наприклад, у компанії Farmak бракує вантажників, електрогазозварювальників, слюсарів-ремонтників, водіїв вантажівок тощо. На промислових підприємствах групи "Метінвест" відкрито приблизно 4000 вакансій. Найважче компанії знайти машиністів тепловозів, кранів та екскаваторів, операторів поста керування, дробильників, розливників сталі, дозувальників, горнових доменної печі, машиністів конвеєрів та млинів.

В "OLX Робота" зазначають, що серед усіх спеціалістів на ринку до п'ятірки найзатребуваніших входять саме фахівці з числа синіх комірців: продавець, водій, вантажник, різнороб (на будівництві) та кухар. Боротьба за працівників робітничих спеціальностей впливає на їхні зарплати. 

По-перше, медіанні зарплати цього сектору перевищують загальну медіанну зарплату у країні, що становить 19,1 тисяч грн, коливаючись від 20 до 27,5 тисяч грн. По-друге, за рік вони помітно зросли. Наприклад, медіанна зарплата для спеціалістів зі сфери будівництва збільшилася на 22% і досягла 27,5 тисяч грн. Винагороди працівників СТО та автомийок піднялись на 17%, також дійшовши 27,5 тисяч грн. Робітники з логістики за рік почали отримувати на 12% більше — 22 тисячі грн. Але підвищення зарплат не вирішує проблему браку робітничого персоналу.

Найголовніший виклик — питання мобілізації

Згідно з дослідженням "OLX Робота", серед головних причин кадрової кризи українські компанії називають такі:

• мобілізація та труднощі у працевлаштуванні чоловіків (79%);
• міграція населення за кордон (53%);
• нестача кваліфікованих спеціалістів (34%).

Ще до війни багато українських фахівців виїжджали працювати до країн ЄС за вищими зарплатами та кращими умовами праці. А після вторгнення міграція за кордон набула масового характеру. Дефіциту кадрів також сприяють і внутрішні переміщення. 

"Регіональна нестача кадрів часто зумовлюється перетіканням людей з більш небезпечних регіонів до умовно менш небезпечних. Відсутність альтернатив у регіонах дає змогу великим бізнесам тримати нижчі зарплати, які послідовно відштовхують спеціалістів до сфер з кращими кар’єрними можливостями", — пояснюють фахівці кадрової агенції Talando.

Кваліфікованих спеціалістів замало і через недосконалу систему освіти — випускники навчальних закладів часто не мають навичок, що відповідають потребам бізнесів. Але головним викликом для сектору синіх комірців сьогодні залишається мобілізація. Про це говорять навіть у підприємствах критичної інфраструктури, що мають право забронювати половину військовозобов'язаних працівників.

Схожа ситуація і у Farmak, що також визнали критично важливим підприємством. "Згідно з чинним законодавством ми дійсно можемо бронювати до 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників. Проте цю квоту ми вже досягли і вважаємо її недостатньою. У фармацевтичній галузі надзвичайно важливо мати доступ до кадрів робітничих професій, які забезпечують безперебійність виробництва. Адже кандидатів бракує навіть у мирний час, вони проходять тривале навчання для виконання складних технологічних операцій. Тож швидке заміщення таких фахівців неможливе, що робить ситуацію ще складнішою в умовах мобілізації", — розповідають у компанії.

Не бажаючи ставати на військовий облік, чоловіки відмовляються від офіційного працевлаштування, а це значно ускладнює винаймання фахівців на робітничі спеціальності. Не поодинокі випадки, коли працівники ТЦК влаштовують масові перевірки на великих підприємствах, де працюють багато чоловіків: про таку ситуацію повідомляли в "АрселорМіттал Кривий Ріг". Такі інциденти змушують чоловіків звільнятися з заводів, ховаючись від мобілізації.

"Зараз мобілізація здебільшого стосується промисловості, оскільки через офіційне працевлаштування та великий штат виробниче підприємство стає об’єктом №1 для призову чоловіків. Виконання мобілізаційних планів коштом промислових підприємств дає змогу поповнювати ЗСУ, проте шкодить фінансовому та матеріальному забезпеченню військових та країни загалом. Адже прозорі промислові підприємства сплачують податки, приносять країні валютний виторг, щоб фінансувати армію, та спрямовують значні кошти на допомогу країні", — кажуть у "Метінвесті".

Які наслідки кризи на ринку праці робітничих спеціальностей

Бізнес песимістично налаштований щодо майбутнього ринку праці в Україні: за даними "OLX Робота", 65% компаній вважають, що найближчого року криза буде лише поглиблюватися. Уже тепер відчутні наслідки дефіциту кадрів.

Підприємства зменшують обсяги виробництва

Гостра нестача персоналу ставить під загрозу розвиток промисловості та інших профільних галузей: менші компанії опиняються на межі припинення діяльності, більші не мають можливості нарощувати обсяги виробництва. Наприклад, про це вже говорять у "Метінвесті". "Дефіцит кадрів — це головний виклик для компанії. Ми вже зіткнулись із ситуацією, коли не можемо збільшити виробництво на "Запоріжсталі" через брак персоналу", — зазначають там.

Бізнеси змушені йти у тінь

Оскільки чоловіки не бажають працевлаштовуватись офіційно, частина компаній змушена переводити діяльність у тінь. "Це роблять, щоб уберегти наявних та майбутніх працівників від мобілізації: за різними оцінками, приблизно третина працівників сьогодні працює неофіційно. І хоча за це передбачені покарання, зокрема відчутні штрафи, компанії свідомо вимушені йти на цей крок", — зазначають експерти Talando.

Якість фахівців на ринку знижується

Через нестачу кваліфікованих працівників роботодавці змушені швидше заповнювати вакансії, що призводить до зниження стандартів підбору персоналу. Часто кандидати не мають необхідної кваліфікації або досвіду, але через високий попит отримують можливість проходити етапи відбору, не відповідаючи ключовим професійним критеріям.

Зарадити може вдосконалення системи бронювання

У боротьбі з кадровим голодом бізнеси зазвичай збільшують мотиваційний пакет — про це кажуть 29% компаній, 28% запроваджують програми підвищення кваліфікації, а ще 21% надають перевагу найманню жінок. Наприклад, у "Метінвесті" запровадили низку інструментів для утримання та залучення персоналу, готують кадри у власному університеті "Метінвест Політехніка", підвищують зарплати та роблять ставку на винаймання ветеранів. Farmak намагається частково перекрити нестачу чоловіків персоналом жіночої статі.

Експерти та представники бізнесу впевнені, що кризу неможливо подолати без втручання держави та взаємодії з нею. Насамперед очікування бізнесу стосуються захисту від неправомірного тиску органів контролю, розширення державних грантових програм, а головне — вдосконалення системи бронювання.

"Єдиний інструмент збереження економіки та її потенціалу — це бронювання працівників. Саме бронювання дає змогу державі забезпечити той необхідний мінімум військовозобов’язаних працівників, які забезпечать роботу підприємств. Тому головним завданням держави є пошук балансу між кількістю мобілізованих та збереженням персоналу підприємств. Уряд має розробити комплекс рішень, який дасть змогу економіці функціонувати і водночас залучати достатньо людей в армію", — впевнені у "Метінвесті".

Там вважають, що потрібне компромісне рішення, щоб за підприємством була закріплена певна незмінна від мобілізації кількість працівників, яких можна бронювати, а не просто відсоток. У Farmak пропонують інше рішення для критичних підприємств — переглянути квоту у бік збільшення з 50% до 70-75% для компаній, що виготовляють критично важливу для населення продукцію. 

Не менш важливим бізнеси вважають запровадження економічного бронювання, яке б дало змогу компаніям не з числа критичної інфраструктури забронювати частину ключових працівників. Концепцію економічного бронювання вже давно обговорюють в уряді та парламенті: сьогодні існує щонайменше три її варіанти, що так чи інакше стосуються бронювання персоналу з білими зарплатами понад 20-35 тисяч грн та оплати додаткового військового збору. Втім запропоновані схеми економічного бронювання залишаються дискусійними та потребують доопрацювання.