Відбудова країни: які спеціалісти знадобляться після війни та що відбувається з профтехами в Україні

Які спеціалісти будуть потрібні після війни

За даними аналітичної служби "OLX Робота", вже зараз на українському ринку праці гостро не вистачає працівників робітничих спеціальностей — про їх дефіцит повідомляють 58% компаній. Кількість таких вакансій зростає: найбільший запит на спеціалістів зі сфер ритейлу, логістики, будівництва, виробництва та харчової промисловості. Після війни потреба у синіх комірцях посилиться, адже для відбудови насамперед  знадобляться фахівці, що забезпечать відновлення інфраструктури, енергетичну незалежність, безпеку тощо. Зокрема, затребуваними будуть спеціалісти таких галузей:

• Оборонна промисловість. Не лише зараз, але й після війни посилення обороноздатності країни буде в пріоритеті. Оскільки розвиток оборонної промисловості залишиться критично важливим, зростатиме попит на фахівців, що працюють у цій сфері. Затребуваними будуть зброярі, механіки військової техніки, інженери та технологи оборонного виробництва. Актуальними залишатимуться професії конструкторів, токарів, фрезерувальників, зварювальників, операторів верстатів тощо.
• Будівництво. Для відновлення зруйнованих житлових будинків, інфраструктури, комунальних об'єктів та доріг знадобиться велика кількість працівників будівельної галузі. Компанії активно шукатимуть будівельників загального профілю, арматурників, зварювальників, столярів, малярів, облицювальників, а також майстрів дорожнього будівництва.
• Енергетика. Ще багато років після завершення військових дій Україна буде відновлювати постраждалу внаслідок обстрілів енергетичну інфраструктуру. Необхідним буде не лише ремонт, але й модернізація. Затребуваними будуть інженери, диспетчери, релейники, монтажники, механіки, а також фахівці з відновлюваних джерел енергії.
• Транспорт та логістика. Попит на працівників зі сфери транспорту та логістики високий і сьогодні, але й після завершення війни набиратиме обертів. Водії та інші фахівці галузі знадобляться для забезпечення будівництва, відбудови інфраструктури міст тощо. Потрібні будуть не лише водії, але й оператори перевезень, працівники портів та транспортних терміналів, інженери з експлуатації транспортних засобів, спеціалісти з діагностики та ремонту, інспектори і логісти.

У якому стані професійна освіта в Україні

Сьогодні в Україні працівників робітничих професій готують приблизно 600 державних установ професійної технічної освіти.

Окрім неактуальних освітніх програм та застарілого обладнання, нинішня підготовка спеціалістів робітничих професій має й інші проблеми. "Через повномасштабне вторгнення країна втратила багато молоді: за даними МОН, майже чверть підлітків виїхала за кордон. Звісно, це прямо впливає на кількість вступників в усі університети", — розповідає виконуювачка обов’язків ректорки Національного авіаційного університету Ксенія Семенова.

За її словами, війна змушує абітурієнтів обирати навчальні заклади з дистанційним навчанням, яке в більшості випадків не таке якісне, не кажучи про те, що багатьох технічних спеціальностей неможливо навчити віддалено. "Також через дистанційне навчання помітно знизилась якість шкільної освіти. Як наслідок, на першому курсі ми маємо в експрес-режимі повторювати шкільну програму", — додає Семенова.

Але головне, що, незважаючи на великий попит на синіх комірців, професійна освіта все ще не надто популярна серед молоді. Згідно з дослідженням порталу Education.ua, найпопулярнішими спеціальностями залишаються психологія, менеджмент, філологія, комп’ютерні науки та маркетинг. Небажання абітурієнтів вступати до прохтехів значно ускладнює підготовку кадрів для галузей, які будуть ключовими у відновленні держави.

Розуміючи нинішні та майбутні виклики, держава намагається покращити професійно-технічну освіту — перші кроки були ще у 2019 році зі стартом відповідної реформи. Відтоді на базі закладів професійної освіти створили понад 400 навчально-практичних центрів, передали до комунальної власності приблизно 200 установ та затвердили більш ніж 150 державних освітніх стандартів за професіями.

Увагу приділяють і популяризації професійної освіти. Так, за ініціативи МОН влітку креативна агенція HyperNormal та дизайн-бюро Spiilka створили низку рекламних дописів та відео для просування профтеху. Також Spiilka розробляє єдину айдентику для десяти обраних закладів. А кілька місяців тому блогер Олександр Педан запустив YouTube-проєкт "КоледжЧЕК", що розповідає про переваги сучасного профтеху на прикладі шести закладів.

Як бізнес допомагає навчати кадри

Професійну освіту в Україні розвиває не лише держава. Дедалі більше компаній усвідомлюють важливість співпраці з освітніми закладами, допомагаючи навчати майбутніх спеціалістів і у такий спосіб забезпечуючи себе кваліфікованими кадрами. Таким чином бізнес намагається отримати фахівців з релевантними навичками, але найголовніше — подолати дефіцит працівників. За даними "OLX Робота", якщо ситуація з кадрами буде погіршуватись, 33% компаній планують залучати до стажування студентів через співпрацю з навчальними закладами.

Щоб зробити робітничі спеціальності привабливими для студентів та залучити якнайбільше кадрів, бізнеси, зокрема:

• запрошують студентів на виробничу практику та стажування;
• проводять лекції та практичні на базі навчальних закладів;
• розробляють відповідні рекламні кампанії;
• допомагають модернізувати кабінети та обладнання профтехів;
• започатковують власні навчальні курси та заклади. 

Частина бізнесів залучає до навчання нових спеціалістів своїх фахівців у якості викладачів. 

Interpipe у співпраці з міської радою Дніпра запроваджує план заохочення молоді до робітничих спеціальностей. Компанія пропонує стажування студентам та відбудовує ланцюжок "школа — профтех — підприємство", залучаючи учнів до взаємодії з виробництвом через екскурсії та практичні заняття. Interpipe також оновила три кабінети праці, відкрила дві лабораторії мехатроніки у місцевих школах, облаштувала майстерню верстатників на базі професійно-технічного закладу та відкрила дві лабораторії у НТУ "Дніпровська політехніка".  

Іншим прикладом є "Метінвест", що має власний гірничо-металургійний університет "Метінвест Політехніка". За три роки існування закладу до нього вступило понад 1080 студентів, а перші випускники вже отримали дипломи, що дають можливість працювати на промислових підприємствах. Компанія також надає освіту спеціалістам прямо на виробництві.

Не лише великі підприємства співпрацюють з освітніми закладами, але й малий бізнес. Наприклад, швейне виробництво Богдана Шпака має партнерство з місцевим професійно-технічним навчальним закладом у Дніпрі та проводить курси з видачею відповідного сертифіката.