Як один склад покрівлі запускає економіку регіону: кейс українського підприємця

З часом бізнес виріс у одного з помітних гравців ринку. У пікові періоди компанія займала до 26% сегмента керамічної черепиці в Україні, забезпечувала до 150 фур імпорту на рік (близько 3000 тонн продукції) і працювала з тисячами об’єктів по всій країні – від житлових комплексів до великих інфраструктурних проєктів. У 2021 році обсяг імпорту сягнув 2 мільйонів доларів.

Ця модель – коли склад стає ключовим елементом бізнесу – згодом лягла в основу масштабування, коли Денис переїхав до США і почав розвивати той самий підхід уже на новому ринку. Саме тому сьогодні його компанія відкриває склади не випадково — а там, де матеріал потрібен тут і зараз.

Після сильного граду або урагану рахунок йде на дні: чим швидше привезуть матеріал, тим швидше почнуться ремонти. Для покрівельних матеріалів швидкість постачання має особливе значення, адже потреба в них часто виникає раптово. Приміром, у США вона напряму залежить від погоди. У Флориді – урагани, у Техасі – град. Після кожного такого сезону зростає кількість ремонтів, і швидкість постачання стає ключовою перевагою.

Компанія Дениса Міловідова відкриває склади не випадково — а там, де матеріал потрібен тут і зараз. Один із таких — у Тампі (Флорида), ще один — у штаті Айова. За кожною такою локацією стоять нові робочі місця, локальні партнери і швидший темп будівництва в регіоні. У цій публікації Денис ділиться, як відкриття одного складу впливає на зайнятість місцевих працівників, розвиток локального бізнесу і темпи будівництва в регіоні.

Склад як точка створення робочих місць

Коли відкривається склад, у регіоні одразу з’являється робота для кількох напрямів – від операційної команди до продажів і доставки. Потрібен керівник складу, який відповідає за операційну роботу. Двоє складських працівників приймають і відвантажують товар. Окремий спеціаліст веде облік і контролює залишки. Паралельно працює команда продажів – зазвичай 2–3 менеджери, які приймають замовлення і супроводжують клієнтів. Додатково залучаються водії для доставки. У такій базовій конфігурації формується команда мінімум із 7–10 людей.

Далі підключаються локальні перевізники, підрядники, сервісні компанії. З’являються локальні партнери – компанії або підприємці, які купують матеріали зі складу і продають їх клієнтам у своєму регіоні. Тож як результат одна така локація генерує до 15–40 робочих місць у регіоні. І за словами Дениса, команда формується ще до відкриття складу і має бути готова до моменту запуску.

Як склад змінює економіку будівництва

У будівництві значна частина витрат залежить від того, звідки приїжджають матеріали. Коли їх везуть з інших регіонів або чекають постачання з-за кордону, у кошторис одразу закладаються дорожча доставка, додатковий час і резерв у бюджеті на випадок збоїв. Кожен день простою – це витрати на бригаду, техніку і оренду.

«Коли склад знаходиться поруч, доставка коротша і дешевша, а ризик зриву строків значно нижчий. За нашими підрахунками, для забудовника склад у постачальника – це конкретна економія на матеріалах, витрати на логістику зменшуються приблизно на 15–20%. Разом із цим скорочується час між етапами робіт», – говорить підприємець.

Скільки коштує один склад і як він працює на економіку

Відкриття одного складу коштує приблизно 1 мільйон доларів – це запаси товару, обладнання і запуск роботи. На такі інвестиції Денис пішов, коли зрозумів, що без власного складу компанія залежить від строків постачання і не може стабільно працювати з клієнтами.

«При оборотах у 5–10 мільйонів доларів на рік така локація виходить на окупність приблизно за два роки», – говорить Денис.

Після запуску склад починає генерувати постійний грошовий потік. Частина цих коштів залишається в регіоні: це зарплати команди, оплата транспорту, сервісів й інших послуг. Чим активніше працює склад, тим більше грошей проходить через місцевий бізнес – від підрядників до партнерів, які продають матеріали далі.

Що стоїть за масштабуванням

Відкриття нових локацій несе за собою ризики. Наприклад, навіть при високому попиті матеріал може продаватися повільніше, якщо клієнти звикли купувати за власним сценарієм. У США рішення часто приймає contractor – будівельний підрядник, який веде проєкт і сам обирає та закуповує матеріали для клієнта. Він працює з перевіреними постачальниками, тому якщо не потрапити в цей ланцюг, товар може залишатися поза основним потоком замовлень.

Інший фактор ризику – баланс запасів. Частина матеріалів продається швидко, інша може ще довго лежати. У результаті гроші вкладені, але обіг нижчий, ніж планувалося. Окрім того, якщо локація обрана невдало, навіть наявність товару не дає переваги: доставка займає кілька днів, і клієнт обирає постачальника, який знаходиться ближче.

«Перед відкриттям нового складу ми ретельно аналізуємо попит і те, як у регіоні приймаються рішення про закупівлю матеріалів», – говорить Денис.

Куди рухається компанія далі

Сьогодні у Дениса Міловідова працюють склади і в Україні, і в США. В Україні достатньо двох локацій, щоб покривати більшість регіонів. У США ця історія тільки масштабується – уже працюють Флорида й Айова (склад партнерів Дениса), далі в планах – Техас і Каліфорнія.

Кожна нова точка – це нові люди, партнери і швидший рух будівництва у регіоні. «По суті, це і є соціально відповідальний бізнес – коли компанія заходить у регіон, створює робочі місця, запускає локальні процеси і працює так, щоб ця система залишалася стабільною. Коли такі локації працюють довго і передбачувано, це відчувається на рівні всієї економіки: є зайнятість, є гроші в обігу і зрозумілі строки для бізнесу. Ми успішно розвинули цей напрямок в Україні і опановуємо ринок США», – говорить Денис.

Цей кейс показує, що розвиток дистрибуції безпосередньо впливає на те, як швидко і стабільно працює будівництво в регіонах, а отже й на те, як працює економіка. Подібна логіка працює не лише в покрівельних матеріалах. Локальні склади дають найбільший ефект у тих сферах, де важливі строки і регулярність поставок – будівельні матеріали, оздоблення, інженерні рішення. Там, де затримка постачання зупиняє роботу, близькість товару до клієнта стає ключовою перевагою.