Як підтримати грантами малий бізнес під час війни: кейс "Астарти" та Райффайзен Банку

 У межах програми підприємцям з регіонів надавали необхідне обладнання для власної справи. Під час першої хвилі допомогли 25 проєктам, що створили більше 200 нових робочих місць. А нещодавно розпочали другу хвилю ініціативи.

Наводимо історію унікальної програми грантів та розповідаємо, чому підтримка малого бізнесу під час війни є надзвичайно важливою.

Як започаткували грантову програму “Сміливі”

На початку повномасштабного вторгнення компанія “Астарта” разом з партнерами створила гуманітарний проєкт Common Help UA. У межах ініціативи допомагали людям з різними питаннями: з евакуацією, розселенням, забезпеченням їжею, одягом та ліками. Підтримували медичні заклади та громади, які постраждали. Допомагали з відновленням будівель та облаштуванням приміщень для внутрішньо переміщених осіб — ремонтували та підготовлювали ці місця. Надавали психологічну підтримку.

“Ми бачили людей, які втратили все, залишилися без нічого - без домівки, роботи, грошей. Фактично, вони виживали завдяки дотаціям, які отримували або від держави - а це менше, ніж мінімальна заробітна плата - або від іноземних донорів. Це навіть не систематичні виплати. Виникло питання самозабезпечення цих людей. Ми почали спілкуватися щодо цієї потреби”, - розповідає керівник управління корпоративного партнерства та комунікацій “Астарти” Лілія Марачканець.

У квітні 2022 року Common Help UA вперше допомогли з економічної зарадності. Ініціатива передала евакуйованим людям насіння городини, щоб вони могли виростити овочі і фрукти на ділянках у місцях, де почали жити. Волонтери зосередились на допомозі сільським громадам, що мали землю для обробітку та отримання продуктів харчування. Ініціатива сподобалась людям: вони почали вирощувати овочі і звернулись з пропозицією започаткувати цехи з консервування. У “Астарті” підтримали ці виробництва та надсилали консервовані овочі та варення внутрішньо переміщеним особам, а також до фронтових регіонів.

Продовжуючи досліджувати тему і спілкуючись з людьми, у агрохолдингу переконалися, що є потреба в економічному самозабезпеченні людей – як для внутрішньо переміщених осіб, так і для всіх інших.

“У нашій країні погіршився економічний стан, доходи зменшилися, підприємства закрилися, ринки збуту та логістичні шляхи порушилися. Тому ми вважаємо однією з наших головних цілей підтримку та відновлення економіки. Як великий бізнес, ми робимо все можливе, щоб наша діяльність приносила державі податки, людям зарплати, а нашим постачальникам - фінансові обіги”, - пояснює Лілія Марачканець.

У такій критичній ситуації у “Астарті” вирішили зосередитись на проєктах з підтримки малого та середнього бізнесу, які допомагають створити робочі місця та джерела доходів для людей. З цією ідеєю звернулися до давнього партнера “Райффайзен Банку”, з яким компанія мала багаторічний досвід співпраці та спільні цінності.

За збігом у Райффайзен Банку також переймалися цим питанням. Починаючи з перших днів війни, компанія зробила все можливе, щоб допомогти країні. “Це був наш спосіб швидко допомогти у тодішніх умовах. Нас турбували поточні проблеми, тому ми не чекали, як складеться ситуація, не роздумували, як зробити вигідніше. Ми намагалися максимально допомогти країні встояти в цей складний час”, - згадує керівник департаменту комунікацій та зв’язків з громадськістю Райффайзен Банку Лілія Зубарєва.

Компанія мала кілька великих гуманітарних проєктів. Проте для банку було важливо співпрацювати з людьми, які створюють вартість, з тими, хто розвиває бізнес. Тому у Райффайзені почали шукати проєкт, який був би більше, ніж просто гуманітарна допомога постраждалим від війни.

“Ми робили це також, але хотіли створити щось позитивне і динамічне. Шукали проєкти, де могли б дати можливість людям самим допомагати собі, дозволити їм бути активними учасниками. Адже коли ти надаєш допомогу в потрібний час і правильним чином, вона має сталий ефект”, - каже Лілія Зубарєва.

Між “Астартою” і Райффайзен Банком народився діалог на цю тему. Виявилось, що обидві компанії зацікавлені, щоб допомога щось створювала. Разом вирішили започаткувати проєкт для українців, що прагнуть розвивати свою справу та відновлювати економіку. Команди швидко розробили умови програми: будуть допомагати не грошима, а обладнанням малим підприємцям на певних територіях. Готуючи критерії, врахували ті локації в Україні, до розвитку яких політики чи інфлюенсери не докладають зусиль.

“Це ті місця, куди не дійде журналіст, блогер чи впливова особистість. Але саме там і є Україна, сіль землі”, - зазначає керівник департаменту комунікацій Райффайзен Банку.

Головною метою програми стала допомога тим, хто втратив все через війну та релокувався. Проєкт повинен був відображати філософію людей, які попри всі трагічні обставини готові були взяти відповідальність за власне життя та не загубили сміливість і здатність будувати нове. Тож його назвали “Сміливі”. 

“Ми хотіли підтримати людей, які, незважаючи на перешкоди, пускають нові коріння, створюють нове життя. Ця філософія стала основою нашого проєкту. Ми допомагаємо тим, кого не помічають політики чи блогери, тим, про кого не пишуть в соціальних мережах. Працюємо там, де є кози, городи  - де є реальне життя, справжня Україна, яку ми любимо. Країна тримається саме завдяки людям звідти, тому ми розпочали цю грантову програму”, - пояснює Лілія Зубарєва.

Адміністрування взяла на себе “Астарта", Райффайзен Банк став фінансовим партнером, а партнерами з впровадження — благодійні фонди "Повір у себе" та "Світло надії". З другої хвилі до проєкту також приєдналась платформа "Дія. Бізнес Полтава".

Які умови отримання грантів для малих підприємців

Перша хвиля проєкту стартувала у листопаді 2022 року, друга - у травні 2023 року. За дві хвилі бюджет програми склав 10 млн грн. Умови майже не змінились. Ініціатива надає гранти не грошима, а підтримує людей обладнанням і матеріалами, щоб вони могли розпочати економічну діяльність із самозайнятості чи мікропідприємництва. Переможці грантової програми мають можливість отримати обладнання чи матеріали вартістю до 70 тисяч гривень. Для цього їм потрібно пройти відбір та навчання, скласти свій бізнес-план та захистити його перед експертами.

Заявку на грант можуть подати три категорії учасників: самозайняті, мікропідприємці та ветерани-військовослужбовці. 

• Самозайняті - це повнолітні особи, що хочуть запустити власну справу. Перевага надається внутрішньо переміщеним особам, родинам військовослужбовців, особам з незахищених груп населення у Полтавській, Вінницькій, Житомирській, Херсонській, Харківській, Тернопільській, Чернігівській, та Хмельницькій областях. Ці люди можуть навіть не оформляти юридичну особу для своєї діяльності. Наприклад, це може бути безробітна жінка, яка живе в селі. Вона не знає, як зареєструвати ФОП, але може виростити помідори та огірки у своєму городі, реалізувати їх та отримати прибуток.
• Друга категорія – мікропідприємці, що юридично зареєстровані у Полтавській, Вінницькій, Житомирській, Херсонській, Харківській, Тернопільській, Чернігівській, та Хмельницькій областях та мають досвід із підприємництва щонайменше три місяці до оголошення старту конкурсу.
• Третя категорія - ветерани-військовослужбовці, які мають бізнес-ідею та готові до її впровадження.

Проєкт діє тільки на підконтрольних Україні територіях, оскільки компанії не співпрацюють з окупованими територіями, де функціонують ворожі структури. Дуже вітається, якщо учасники створюють додаткові робочі місця. Особливо, якщо це робота для незахищених категорій. Такі учасники мають більшу ймовірність отримати підтримку для реалізації своїх ідей.

“Люди виходять зі свого досвіду та враховують потреби ринку. Коли ми відбираємо учасників, ми проводимо з ними навчання. Попередньо вони надають документи та заявку, де описують свій проєкт. На першому етапі експерти оцінюють ідеї та відбирають учасників з найбільш релевантними. Для них проводиться навчання тривалістю у тиждень-два, після цього вони готують свої бізнес-плани” - розповідає Лілія Марачканець.

Після отримання гранту ще півроку проводять моніторинговий процес - спостерігають, як підприємець розвиває свою діяльність. Він подає економічні показники своєї роботи - прибуток, кількість сплачених податків, створення робочих місць тощо. Якщо у людини виникають питання щодо ведення бізнесу, експерти проєкту можуть проконсультувати та надати допомогу. Але ці півроку – невичерпний період взаємодії з учасниками.

“Оскільки ці підприємці знаходяться на території, де ми маємо свій бізнес, вони є нашою цільовою аудиторією в екосистемі. Там є наші підприємства та працівники, і ми бачимо, як вони розвивають свій бізнес. Знаємо про них і навіть отримуємо фідбек щодо якості їхніх послуг чи товарів від наших колег. Тому це стала взаємодія і робота в межах екосистеми” - пояснює керівник комунікацій “Астарти”.

Минулого року у конкурсі перемогли 25 проєктів з поданих 220. Цього разу заявку на грант вже залишили 341 людей, з них планують відібрати 45 переможців.

“Наша мета полягає в тому, щоб ці бізнеси стали успішними і здатними утримувати себе, а також мали можливість розширятися і створювати екосистему навколо себе. Такі бізнеси стимулюють створення інших мікробізнесів поряд  - саме так працює економіка у здорових суспільствах”, - впевнена Лілія Зубарєва.

Які підприємці беруть участь у проєкті

Щоб люди дізналися про грантову програму, організатори проводять зустрічі в громадах за допомогою місцевої влади. Зустрічаються з підприємцями, представляють проєкт, відповідають на запитання.

“Приходить досить багато людей. Ті, хто не знайшов нас в інтернеті, бачать нас на зустрічах чи дізнаються про нас від своїх друзів і знайомих. Також ми маємо свою аудиторію, яка слідкує за нами. Тож інформація про гранти дуже швидко поширюється і отримує велике охоплення”, - зазначає Лілія Марачканець.

Заявки на грант подають люди з різних галузей, часто - маленькі фермери із сільськогосподарського сектору. Це тепличні домогосподарства, багато проєктів з тваринництва, виробництва сирів, джемів, консервації. Втім, програма не фокусується тільки на підтримці ферм та обирає різні напрямки. Це можуть бути проєкти з шиття, цехи меблів, навчальні курси, реабілітаційні послуги, маленькі магазинчики та кав'ярні, бізнеси зі здоров'я та краси - усі послуги і сервіси, яких не вистачає в маленьких громадах.

Організаторів більше чіпляють не бізнес-ідеї, а саме люди та їхні історії.

“Нам представляли багато проєктів. Можливо, такий бізнес не всіх вразить — теплиці, сироварні, майстерні одягу чи меблів. Звичайно, ці проєкти мали відповідати здоровому глузду та базовим принципам економічної доцільності та ефективності. Проте у першу чергу ми розглядали не масштабність бізнесів, а мотивацію людей, їхні історії”, - розповідає Лілія Зубарєва.

Наприклад, у програмі брала участь швейна фабрика, що втратила все в Луганську, змогла відбудуватися на Харківщині, а потім знову мала переїхати.

“Ця історія мене особливо вразила, оскільки це приклад людей, які двічі втратили все, але не зламалися. Були жінки, які самостійно виховують дітей і будують свій бізнес. Вони розраховують тільки на себе. Був родинний бізнес, що володів тепличним господарством, — люди мають дуже класну сімейну традицію, будують щось значне на землі. Є сенс відроджувати такий бізнес, бо це щось українське, автентичне. Ці історії вражають своєю різноманітністю. Кожна з них запам'ятовується чимось винятковим”, - згадує керівник департаменту комунікацій Райффайзен Банку.

Чому підтримка малого бізнесу дуже важлива під час війни

Як зазначають організатори, цей проєкт став для них справжньою соціальною ініціативою, спрямованою на допомогу тим людям, які залишаються поза увагою та поза камерами. Вони продовжують працювати над проєктом "Сміливі 2.0", мета - розвивати цю програму і надати їй більше обертів. Лілія Зубарєва підкреслює:

“Ми маємо різні проєкти, всі вони важливі. Але ця програма для нас особлива - ми прагнемо, щоб вона стала максимально практичною і корисною. Ми всі мріємо про переможне майбутнє, відновлення України і зростання економіки. Проте наразі фокусуємося на конкретних, малих кроках, а не на віддаленому майбутньому. Діємо тут і зараз, там, де ми потрібні.

Реальність робиться простими людьми, простими руками у простих цехах. Тому ми йдемо туди, де є реальний бізнес, і працюємо з реальними людьми, а не з уявними ідеальними підприємцями. Знаємо, що своя справа вимагає великих зусиль, інколи супроводжується поразками, не лише перемогами.

Я бачу, як в Україні потрошку створюється все більше бізнесів. Це здоровий тренд на самозайнятість. Малі бізнеси стають середніми, деякі з них виростають у великі. Таку динаміку приємно спостерігати. Сама ідея підприємництва була завжди.Зараз українці змінюються, не бояться розпочати щось своє. Жінки хочуть бути підприємцями, родини думають про те, як створити свій бізнес, - ці ідеї поширюються. Більшим стає коло людей, які дозволяють собі ментально зрозуміти, що не бажають працювати на когось.

Перед нами розгортається велика історія відновлення країни. Це буде справжня сага, у якій роль малого та середнього бізнесу буде дуже важливою. Люди створюватимуть на місцях економічне життя, будуть першими відновлювати життя на своїй території. Вони будуть першими заварювати каву, відкривати перукарні, пропонувати свіжу випічку чи хліб, лікувати нам зуби. Навіть маленькі дитячі садочки будуть організувати саме вони. Вони будуть лідерами з відновлення. Тому завдання великих гравців - створити умови і підтримати ці ініціативи. Оскільки саме ці люди попри війну і складні умови створюють потужну основу економічної спроможності нашої країни”.