• Коли виникає авторське право на книгу
• Немайнові права: що не можна передати?
• Майнові права або на чому автор заробляє
• Договір із видавництвом або що передає автор
• Як бути зі співавторством та патентом?
• Як зареєструвати авторське право
• Навіщо автору свідоцтво?
• Що робити, якщо твір використали без дозволу

Коли виникає авторське право на книгу

Авторське право виникає автоматично в момент створення твору, а не після публікації чи отримання якогось документа. Закон «Про авторське право і суміжні права» захищає зареєстровані й незареєстровані твори однаково. До об'єктів охорони належать 

• письмові літературні твори (книги, брошури, статті), 
• усні твори, 
• переклади, 
• збірники й антології, 
• якщо вони є результатом творчої праці, 
• а також комп'ютерні програми, музика та ілюстрації.

Автору потрібне не саме право, а можливість довести його. Якщо текст використають без дозволу, без свідоцтва довести авторство складніше. Тому реєстрація, хоч і необов'язкова, страхує інтелектуальну працю наперед.

Немайнові права: що не можна передати?

Немайнові права нерозривно пов'язані з автором. Їх не можна відчужити, навіть якщо він підписав договір із видавництвом, і вони охороняються безстроково. Вони дають можливість:

• вимагати зазначення свого імені на творі та під час будь-якого його публічного використання;
• обрати псевдонім і вимагати його зазначення;
• залишатися анонімом і забороняти згадування свого імені;
• вимагати збереження цілісності твору та протидіяти його перекрученню чи спотворенню, що може зашкодити честі й репутації.

Окремо автор сам вирішує, коли опублікувати твір і чи робити його публічним.

Майнові права або на чому автор заробляє

Майнові права стосуються комерційного використання твору. Автор є їхнім первинним власником і може їх продати, передати чи ліцензувати. Це виключне право на використання твору, а також право дозволяти чи забороняти його використання іншим особам. На практиці воно охоплює:

• розповсюдження: публікацію, продаж книжок, передачу до бібліотек;
• публічне відтворення, наприклад аудіокнигу чи сценічну постановку;
• переклади, адаптації та екранізації;
• включення фрагментів до збірників, антологій, енциклопедій;
• імпорт примірників;
• використання в електронному вигляді: електронні книги, аудіокниги, застосунки.

Майнові права діють упродовж усього життя автора та 70 років після смерті, і винагороду за використання твору в цей час отримують спадкоємці. Після цього твір стає суспільним надбанням, і його може використовувати будь-хто.

Договір із видавництвом або що передає автор

Зазвичай автор передає видавництву частину майнових прав і натомість отримує гонорар або роялті. Видавництво може отримати виключну ліцензію, коли право використовувати твір у певний спосіб має лише воно, або невиключну, коли автор може видавати ліцензії кільком особам. У ліцензійному договорі фіксують вид ліцензії, строк, способи використання, територію поширення та розмір винагороди.

Можна ще залишити всі майнові права за собою. Тоді автор самостійно домовляється з друкарнею, відповідає за розповсюдження та інші практичні питання. Управлінням майновими правами авторів та збором винагороди займається Український агенція з авторських та суміжних прав (УААСП).

Як бути зі співавторством та патентом?

Твір, створений у співавторстві, належить співавторам цілісно, незалежно від того, хто написав які розділи. Один зі співавторів може передати майнові права третім особам лише за згодою інших або якщо вони передають їх спільно. Окремі нюанси варто прописати в договорі.

Ще одна плутанина часто відбувається з патентами. Вони захищають технологічні винаходи, корисні моделі й рішення після тривалої експертизи, а літературні твори так захистити неможливо. Книга охороняється авторським правом із моменту появи, а для юридичного захисту потрібні додаткові інструменти, як-от реєстрація.

Як зареєструвати авторське право

Реєстрацією авторського права займається Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). Там отримують свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір, а відомості вносяться до Державного реєстру свідоцтв. Така реєстрація охоплює і договори про передачу майнових прав. До заявки подають

• копію твору,
• заяву на державну реєстрацію,
• документ про факт і дату оприлюднення, якщо він є,
• документ про сплату збору,
• документи про перехід майнових прав, якщо заявку подає замовник,
• документи про службовий твір і трудовий договір, якщо заявку подає роботодавець,
• згоду на створення похідного твору чи збірки, якщо вона передбачена законом,
• документ про повноваження представника або свідоцтво про право на спадщину, якщо заявку подає представник чи спадкоємець.

Заявку розглядають близько двох місяців. Якщо пакет неповний або є помилки, офіс протягом місяця з дати отримання документів надішле запит на їх усунення. Якщо збір не сплачено або кошти надійшли за помилковими реквізитами, заявку відхилять, але рішення можна оскаржити. 

Навіщо автору свідоцтво?

Свідоцтво стає найпереконливішим аргументом у спорах і судах. Воно допомагає під час укладання ліцензійних договорів, може знадобитися в міжнародному праві щодо країн-учасниць організацій із захисту інтелектуальної власності, а спадкоємцям полегшує отримання майнових прав. Чи страхувати текст, автор вирішує сам. Для чернеток у соцмережі це зазвичай зайве, а для твору, який планують видавати й, можливо, адаптувати, реєстрація має сенс.

Що робити, якщо твір використали без дозволу

Навіть із свідоцтвом варто стежити за ситуацією. В інтернеті простіше відстежувати піратські копії, плагіат і цитування без згадки автора. Якщо порушення знайдено, радять:

• зібрати докази: скріншоти, посилання, листування;
• звернутися до порушника;
• за потреби залучити юриста.

Тобто авторське право діє з першого дня. Просто реєстрація, грамотний договір і контроль за використанням тексту роблять його не теоретичним, а реально захищеним.