Бізнес-асоціації закликали владу створити чіткий механізм економічного бронювання для підтримки підприємств під час війни

Про це йдеться у спільній заяві 6 бізнес-асоціацій України.

На їхню думку, це важливо для забезпечення безперебійної роботи бізнесу під час війни, що, своєю чергою, сприятиме збереженню робочих місць і сплаті податків до бюджету, який є основним джерелом фінансування Збройних сил України.

Бізнес підкреслюює, що економічне бронювання повинно стати додатковим інструментом до існуючої системи бронювання для критично важливих підприємств та застерігає від скасування чинної системи, оскільки це може порушити ключові процеси в критичних секторах економіки та негативно вплинути на її стабільність.

"Правила бронювання мають бути чіткими, зрозумілими та стабільними. Часті зміни кожні три місяці створюють невизначеність для бізнесу, впливаючи на стабільність бізнес-процесів на критичних виробництвах та сервісах", - йдеться у повідомленні.

Додатковий засіб взаємодії бізнесу з державою

Бізнес-спільноти закликають Верховну Раду України, Кабінет міністрів України та Офіс президента України звернути увагу на їхні вимоги та прийняти позитивне рішення щодо впровадження механізму економічного бронювання. Вони зазначають, що цей механізм має бути додатковим засобом взаємодії бізнесу з державою задля збереження економічної стабільності.

На думку бізнесу, запровадження такого підходу дозволить забезпечити безперебійну роботу підприємств, своєчасне виконання замовлень, уникнення масових звільнень та закриття підприємств. Крім того, це сприятиме нарощуванню експортних потужностей України у складний час війни, що вкрай важливо для забезпечення потреб Збройних сил та стабілізації економіки в цілому.

Додамо, що Міністерство економіки працює над критерієм економічного бронювання, яке хочуть запустити у жовтні-листопаді. Планують привʼязати цю можливість до рівня зарплат.

Поділ на бідних та багатих 

Нагадаємо, у Верховній Раді 11 червня зареєстрували новий законопроєкт, який регулюватиме питання бронювання військовозобов'язаних під час війни. У липні до Верховної Ради внесли ще два законопроєкти про "економічне бронювання" працівників.

Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкти про економічне бронювання, державний бюджет отримуватиме від 200 до 320 мільярдів гривень на рік, залежно від обраної моделі, заявив голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Проте, він переконаний,  що модель економічного бронювання - це не поділ на багатих і бідних.

"У цій моделі взагалі немає участі робітника (якщо це не самозайнятий ФОП). Збір сплачує бізнес. Умовно, на підприємстві є 50 людей, але саме Андрій, Михайло та Микола — критичні для того, щоб компанія працювала далі. Бо Андрій — головний інженер, Михайло конструктор, а Микола керує станком, на якому потрібно було вчитися за кордоном рік. Власник цього бізнесу сам заплатить за них збір, бо без цих людей у нього не буде жодної роботи. Або буде, але через півроку, під час якого він навчатиме нових робітників, а підприємство, тим часом, залізе в борги. І немає різниці яку Андрій, Михайло і Микола отримують зарплатню, бо важливою є лише їх значущість для підприємства, їх функціональна цінність, їх "критичність"", - пояснює Наталуха.