Чи захищає український бізнес своїх співробітників та клієнтів в умовах війни

Станом на 15 липня 2022 року урядова програма релокації успішно перемістила 678 підприємств до безпечних регіонів, звітували в Мінекономіки. Відповідно до інформації уряду, загалом 1732 компанії висловили бажання отримати допомогу в релокації через платформу цифрової взаємодії. Найбільше переміщених підприємств розташувалося у Львівській (24,6%), Закарпатській (16,1%) та Чернівецькій (11,4%) областях. 

В уряді також ведуть статистику щодо збитків, яких зазнала Україна через повномасштабне вторгнення РФ. На засіданні уряду 3 січня 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що збитки, завдані Україні внаслідок війни, перевищують 700 млрд гривень, а потреби на відновлення зросли через атаки Росії на інфраструктуру. За даними українських дослідників із KSE Institute, загальні непрямі збитки від російського вторгнення оцінюються в $33,1 млрд, а для відновлення українських підприємств знадобиться $24,9 млрд.

Понад рік Україна демонструє стійкість до повномасштабної збройної агресії РФ, реагуючи на виклики в усіх сферах суспільного життя. У країні, де точиться війна й постійно обстрілюють цивільну інфраструктуру, повсюдно працюють підприємства, заклади освіти, лікарні, функціонує міський транспорт. Це складно уявити ззовні, однак за цим стоїть ціна життя українських військових на передовій, завдяки яким значна частина населення країни перебуває у відносній безпеці. Обороноздатність країни ґрунтується також на економіці, що забезпечує бюджет податками, і функціонування приватного сектору як найбільш важливої складової економічного механізму є критично важливим.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Навесні 2023 року ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження, аби подивитися на виклики для роботи приватного сектору в умовах війни через призму 15 компаній. Особливий акцент дослідження – чи довелося компаніям переглянули свої корпоративні політики щодо персональних даних клієнтів.

Висновки дослідження демонструють, що українському бізнесу довелося швидко адаптуватися до ризиків, які постали з повномасштабним вторгненням – компанії переважно не чекають на допомогу ззовні й змінюють свої політики, протоколи безпеки та підходи до ведення бізнесу. При цьому, більшість компаній втратили частину клієнтів в умовах війни. Й звісно – як же  не без підтримки ЗСУ.

Ключові висновки:

• Майже всі компанії приватного сектору так чи так підтримують ЗСУ під час війни. Окрім перерахування коштів на потреби ЗСУ, компанії також: а) надають експертні послуги для ЗСУ під час війни; б) самостійно закуповують необхідну техніку, як-от дрони; в) передають матеріали, обладнання, транспортні засоби; г) виробляють те, що потрібно для забезпечення ЗСУ.

• Менеджменту 40% компаній вдалося зберегти штат, тоді як у 40% відбулися незначні скорочення, а для 20% відбулися масові скорочення.

• Більшість компаній мають відповідні внутрішні протоколи для швидких дій у разі надзвичайних ситуацій / кризи / війни, а саме:

80% мають протокол дій у разі тривалої відсутності енергопостачання;

53,3% мають протокол дій у разі тривалої відсутності зв’язку;

53,3% мають протокол захисту на випадок окупації території, де розташований головний офіс компанії;

53,3% мають протокол захисту на випадок хакерських атак.

• Більша частина компаній зреагувала на повномасштабне вторгнення та вжила додаткових заходів, ідеться передусім про посилення захисту компаній за допомогою технологічних рішень — про це заявили 53,8% представників компаній. Деякі компанії також упровадили додаткові сповіщення для співробітників чи оновили політики конфіденційності, що є позитивною тенденцією.

• Майже всі компанії (14 із 15) дозволили своїм співробітникам працювати дистанційно під час війни. Водночас переважна більшість компаній (53,8%) не контролює місцеперебування своїх працівників/-ць, що може становити ризик для опрацювання персональних даних.

• 60% компаній передбачили захищені протоколи для роботи в онлайні та комунікації в цифровому просторі для своїх співробітників. Захищені протоколи поступово стають стандартом роботи в приватному секторі.

• 73,3% компаній більше покладаються на власних найманих працівників, що опікуються IT-процесами в компанії, аніж розраховують на сторонніх підрядників в операційному IT-менеджменті. Водночас 66,7% компаній радше послуговуються власним програмним продуктом, аніж залучають до його створення підрядників, що, своєю чергою, зменшує зовнішні ризики.

• У більшості компаній культура поводження з персональними даними клієнтів є на високому рівні, адже доступ до них мають лише певні категорії співробітників — притаманне 80% компаній. Ці самі компанії мають чітко прописані правила щодо доступу до персональних даних. У 66,7% компаній роботодавець контролює опрацювання персональних даних із боку працівників компанії.

• У половини компаній приватного сектору (53,3%), відповідно до результатів опитування, технічні витрати, тобто витрати на IT-підтримку не скоротилися. Водночас у 40% компаній такі скорочення витрат відбулися.

• Для більшості компаній (66,7%) повномасштабне вторгнення спричинило втрату клієнтів, однак третині компаній (33,3%) вдалося збільшити кількість клієнтів.

Готовність приватного сектору швидко адаптуватися – добра ознака стійкості українського суспільства, й навіть попри те, що 2022 рік був максимально руйнівним для економіки, приватні компанії не втрачають оптимізму. Це також демонструє інше дослідження – а саме «Індекс настроїв малого бізнесу» за 2022 рік з вибіркою в 325 респондентів, проведений Європейською Бізнес Асоціацією. Хоча поточну економічну ситуацію в Україні 42% респондентів дослідження вважають «несприятливою», 76% цих самих респондентів планують розширити свій бізнес у 2023 році.

Партнерська публікація

Дослідження втілено в межах проєкту «Актуалізація конфіденційності у цифровій сфері в Україні» (Індекс захисту персональних даних 2022), що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки ABA ROLI Ukraine / Rule of Law Initiative.