Про це Dіlо розповіли старша юристка Asters Марія Новик та адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери" Дмитро Груба, роз'яснивши межі повноважень інспекторів, права підприємців та вимоги до оформлення захисних зон.

Хто і на яких підставах може прийти з перевіркою

Юристи пояснюють, що урядова постанова №1092 не створює нових контролюючих органів, а під час воєнного стану продовжує діяти мораторій на планові ревізії. Утім позапланова перевірка залишається законною, якщо на заклад надійде письмова скарга від громадян про загрозу життю чи здоров’ю через роботу без укриття. 

У такому разі, говорять правозахисники, на поріг можуть прийти фахівці ДСНС, які відповідають за пожежну безпеку й цивільний захист, або ж представники Держпраці, які перевіряють умови безпеки персоналу.

Водночас повноваження ревізорів безпосередньо під час візиту суворо регламентовані.

"Жоден інспектор ДСНС не має права самостійно опечатати приміщення або власним рішенням заблокувати роботу бізнесу — це вирішується виключно через адміністративний суд. Так само ані закон, ані урядові постанови не дають контролерам права примусово виводити людей під час повітряної тривоги", — підкреслює Марія Новик.

Що ж до поліції, додає фахівчиня, то вона взагалі не уповноважена інспектувати технічні розрахунки чи оцінювати правильність облаштування простору. Утім, правоохоронці можуть штрафувати за незабезпечення доступу до укриття та вимагати залишити місце, якщо це необхідно для захисту життя і здоровʼя людей. 

Зі свого боку підприємці під час будь-якого візиту інспекторів мають повне право вимагати службові посвідчення та офіційні направлення, відмовляти в допуску за відсутності належних документів і фіксувати дії інспекторів на аудіо чи відео.

Які документи має підготувати підприємство

Щоб у перевіряльників не виникало підстав для приписів чи позовів, компанія повинна мати документальне підтвердження обраного формату безпеки:

• Власне укриття: паспорт споруди чи акт огляду та документи про взяття об'єкта на офіційний облік.
• Сховище стороннього власника: письмовий договір із балансоутримувачем із зазначенням ліміту місць для персоналу й клієнтів, графіка цілодобового доступу (включно з вихідними) та регламенту сповіщення.
• Безпечний простір: інженерні розрахунки власника будівлі, що підтверджують стійкість несучих конструкцій зони.
• Робота без захисної споруди (до завершення перехідного періоду): протокол зборів трудового колективу про письмову згоду команди працювати під час сирен.

Крім того, незалежно від обраного формату, кожен заклад зобов'язаний мати базовий набір:

• наказ керівника про алгоритм дій під час тривоги та призначених відповідальних за безпеку;
• інструкції для команди та підписи працівників про ознайомлення;
• інформаційну табличку встановленого зразка на вході;
• робочу систему оповіщення відвідувачів і персоналу.

Чи потрібно погоджувати безпечний простір із ДСНС

Юристи запевняють, законодавство не зобов'язує бізнес проходити держекспертизи чи отримувати дозволи від рятувальників. Розрахунки навантаження балансоутримувач робить самостійно за Методикою профільного інституту ЗСУ.

Хоча уряд не вимагає залучати винятково фахівців із реєстру ЄДЕССБ, юристи радять  бізнесу не заощаджувати на проєктувальниках.

«Формально уряд не визначає жорстких вимог до виконавців розрахунків і не запроваджує попереднього держконтролю. Проте саме цей документ стає ключовим доказом адекватності захисту, якщо станеться надзвичайна ситуація», — наголошує Марія Новик. За її словами, у разі інциденту цей документ слугуватиме головним аргументом на захист керівника.

Якщо у власника немає будівельної освіти, самостійні вимірювання стають прямим ризиком.

"Єдиний правильний шлях — офіційно звернутися до сертифікованого інженера-проєктувальника чи експерта з будівельно-технічних досліджень", — підкреслює Дмитро Груба.

Окремо правозахисники застерігають від купівлі фіктивних довідок без виїзду на об'єкт. Після влучання експертиза за лічені дні встановить реальну міцність стін, а підроблені акти лише стануть обтяжуючою обставиною в суді.

Нагадаємо, українське законодавство не передбачає окремого штрафу за роботу бізнесу без укриття чи облаштованого безпечного простору під час жовтого рівня повітряної тривоги. Водночас підприємцям загрожують адміністративні санкції за порушення інших правил безпеки, а в разі загибелі чи травмування людей — кримінальна відповідальність.

Що передувало

Нагадаємо, 4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092, яка запровадила нові правила роботи підприємств під час повітряних загроз. Бізнесу надали тримісячний перехідний період для підготовки, а зміни до постанови дозволили облаштовувати безпечні простори безпосередньо в будівлях без обов'язкового будівництва окремого укриття.

Після завершення перехідного періоду підприємства без відповідного захисту не зможуть продовжувати роботу під час жовтого рівня тривоги лише за погодженням із працівниками.

Проте представники ритейлу та ресторанної сфери наголошували, що виконати такі умови просто нереально. Серед головних перепон називали колосальні витрати, складність переобладнання орендованих площ, технічну невизначеність із розрахунками та ризик тиску під час перевірок. Своєю чергою аналітики підтверджували серйозність загрози: за оцінкою ресторанної експертки Ольги Насонової, неспроможність виконати жорсткі норми загрожувала закриттям до 20% закладів громадського харчування в країні.

Зрештою через критику бізнес-спільноти, хвилю петицій та ризик згортання ринку уряд пішов на поступки і зсунув дедлайн до 4 березня 2027 року