Таку оцінку  Dіlo висловила ресторанна експертка Ольга Насонова.

Нові правила передбачені постановою Кабміну №1092. Вона набрала чинності 4 вересня, але для бізнесу встановили тримісячний перехідний період. Як пояснює Мінекономіки, підприємства можуть використовувати не лише повноцінні захисні споруди, а й належно облаштовані безпечні простори безпосередньо у будівлях.

Чому ресторанам складно виконати нові вимоги

Звичайна кімната без вікон або коридор із гіпсокартонними перегородками не стає безпечним простором автоматично. Конструкції та розташування такого приміщення повинні забезпечувати передбачений нормами рівень захисту.

За оцінкою Ольги Насонової, у країні може бути лише одна-дві сотні ресторанних приміщень, які вже відповідають необхідним вимогам. Більшість міських ресторанів розташовані на перших поверхах житлових будинків, мають панорамні фасади, а їхню внутрішню площу займають кухня, мийка та складські приміщення.

"Монолітна стіна – це суцільний бетон, а в ресторанах перегородки зводять із газоблоку чи гіпсокартону, які миттєво сиплються від вибухової хвилі. Збудувати бетонний бункер на першому поверсі житлового будинку ніхто не дозволить, як і вирити підвал під готовим фундаментом. Реальні шанси облаштувати укриття мають хіба що заміські комплекси з власною землею: вирити котлован, залити його бетоном і зробити безпечну зону. Для класичного міського стріт-ритейлу ці норми технічно нездійсненні", – пояснює Насонова.

Підвальні ресторани отримують перевагу

У вигіднішому становищі опинилися ресторани, розташовані в підвальних приміщеннях. Їх потенційно простіше пристосувати до вимог безпеки, хоча саме по собі розташування під землею ще не означає, що приміщення відповідає нормативам. За оцінкою Ольги Насонової, у Києві та Дніпрі частка таких закладів становить близько 15%, а в Одесі – не більше 5%.

Приміщення, які до повномасштабного вторгнення вважалися не надто привабливими для ресторанного бізнесу, тепер мають додаткову конкурентну перевагу.

"Знайти вільний підвал у центрі столиці практично неможливо – площі розібрали під коворкінги та нові бари, а мережі на зразок "Текіла Бар" чи Rumba Bar активно нарощують саме такі точки, куди гості охоче спускаються навіть під час тривог", – говорить експертка.

Для решти закладів нові вимоги посилюють фінансове навантаження на тлі енергетичної кризи та зменшення кількості відвідувачів. За словами Насонової, у жовтні відвідуваність київських ресторанів скоротилася на 30–50% порівняно з минулим роком. За таких умов витрати на генератори, пальне, оренду та персонал стають дедалі важчими для бізнесу.

Частина ресторанів може закритися до весни

Через зростання витрат ресторатори дедалі частіше розглядають тимчасове припинення роботи до весни. Вони намагаються домовитися з орендодавцями про знижки або сплату лише комунальних платежів, щоб зберегти приміщення та повернутися до роботи після завершення зими.

"Мережі "Сушия" та Pesto Cafe вже оголосили про закриття низки своїх локацій. Водночас власники "Пузатої Хати" також шукають шляхи скорочення витрат. Ресторанний сектор занурюється у вимушену зимову консервацію, повернутися з якої у квітні зможуть далеко не всі гравці", – зазначає експертка.

Скільки ресторанів уже закрилося в Україні

Ресторанний ринок зазнавав значних втрат і до запровадження нових вимог до укриттів. Як раніше розповідала Насонова в інтерв'ю Delo.ua, за кілька місяців на початку 2026 року в Києві припинили роботу близько 400 закладів, із яких майже 300 – невеликі кав'ярні, стрітфуди та пекарні. Частина закриттів була пов'язана зі збитковістю, інші – з демонтажем тимчасових споруд.

Скорочували мережі й великі ресторанні оператори. Зокрема, GastroFamily закрила чотири заклади взимку 2025–2026 років: три точки «Білого Наливу» у Львові та Луцьку і «Канапка-бар» у Києві. А мережа Confetti до червня 2026 року закрила всі п'ять ресторанів у торговельних центрах Дніпра.