Про це Dіlo розповіли старша юристка Asters Марія Новик та адвокат ЮФ "Ілляшев та Партнери" Дмитро Груба.

За словами юристки, урядові постанови №1092 та №1128 чітко визначають умови, за яких підприємства мають право не зупиняти роботу під час дії жовтого рівня загрози. Хоч спеціальної санкції за порушення вимог документ не передбачає, проте  інспектори можуть застосовувати загальні норми Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП). Серед ключових фінансових санкцій:

• порушення вимог законодавства про охорону праці тягне за собою штраф для посадових осіб підприємств та ФОП від 340 до 680 грн;
• невиконання приписів або розпоряджень посадовців ДСНС коштуватиме бізнесу від 1 700 до 3 400 грн, а за повторне порушення протягом року — до 5 100 грн;
• створення перешкод для інспекторів ДСНС під час перевірок карається штрафом від 6 800 до 10 200 грн (до 17 000 грн за повторний випадок);
• утримання укриттів у неналежному стані або недопуск людей до сховища під час загрози передбачає санкцію від 1 700 до 5 100 грн (до 8 500 грн за повторне порушення).

До 7 років тюрми: коли для бізнесу настає кримінальна відповідальність 

Правозахисники застерігають: невеликі за сумами адміністративні штрафи не є головним ризиком для роботодавців, адже ключова небезпека лежить у кримінальній площині.

Адвокат Дмитро Груба підкреслює, що збереження життів персоналу й відвідувачів залишається особистою зоною відповідальності топменеджменту:

"Відповідальність за законність роботи під час тривоги жовтого рівня лежить на бізнесі та його керівниках. Справжні юридичні наслідки настануть, якщо заклад продовжував працювати без безпечного простору, а співробітники чи клієнти зазнали травм через прильот. Якщо людина дістане тяжкі травми чи втратить життя, керівнику загрожує до семи років за ґратами".

Крім цього, постраждалі та родичі загиблих мають право подавати цивільні позови про компенсацію матеріальної та моральної шкоди. За правилами таких позовів, саме компанія має доводити відсутність своєї провини, а не навпаки.

Водночас сам факт влучання ракети чи дрона не робить керівника автоматично винним у злочині. Слідство зобов'язане довести прямий причинно-наслідковий зв'язок: чи міг заклад забезпечити безпеку і чи проігнорував обов'язки. Якщо підприємство вчасно увімкнуло сповіщення, проінформувало людей про загрозу та надало реальну можливість спуститися в укриття або перейти в безпечний простір, а людина категорично відмовилася йти — законних підстав притягувати керівництво до кримінальної відповідальності немає.

Що передувало

Нагадаємо, 4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092, яка запровадила нові правила роботи підприємств під час повітряних загроз. Бізнесу надали тримісячний перехідний період для підготовки, а зміни до постанови дозволили облаштовувати безпечні простори безпосередньо в будівлях без обов'язкового будівництва окремого укриття.

Після завершення перехідного періоду підприємства без відповідного захисту не зможуть продовжувати роботу під час жовтого рівня тривоги лише за погодженням із працівниками.

Проте представники ритейлу та ресторанної сфери наголошували, що виконати такі умови просто нереально. Серед головних перепон називали колосальні витрати, складність переобладнання орендованих площ, технічну невизначеність із розрахунками та ризик тиску під час перевірок. Своєю чергою аналітики підтверджували серйозність загрози: за оцінкою ресторанної експертки Ольги Насонової, неспроможність виконати жорсткі норми загрожувала закриттям до 20% закладів громадського харчування в країні.

Зрештою через критику бізнес-спільноти, хвилю петицій та ризик згортання ринку уряд пішов на поступки і зсунув дедлайн до 4 березня 2027 року