Грошей стало ще менше. Як криза в енергетиці вплинула на бізнес та доходи держбюджету

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як і прогнозували багато експертів, ракетні удари по енергетиці призвели до уповільнення бізнес-активності у багатьох галузях і навіть до повної зупинки підприємств. Це, у свою чергу, спровокувало падіння податкових надходжень до державного бюджету, що спричинило зростання його дефіциту.

Зворотний бік усіх цих подій – зниження тиску на валютний ринок. Крім того, українці, які опинилися в умовах перманентного блекауту, почали витрачати менше грошей, що проявилося у сповільненні інфляції.

Бізнес виживає як може

Перебої з електропостачанням стали головною проблемою бізнесу поряд із зростанням виробничих витрат. Посилаючись на результати опитувань компаній з різних галузей економіки (промисловість, торгівля, сфера послуг тощо) НБУ констатує, що через дефіцит електроенергії близько 18% респондентів були змушені зупинити свою роботу. А ще 28% підприємств відзначають суттєве падіння обсягів бізнесу.

"Хоча частина компаній пристосувалася до обмежень, дедалі більше ознак того, що відновлення економічної активності перервалося", – зазначає Нацбанк у своєму макроекономічному огляді.

Основні проблеми українського бізнесу, % відповідей

Найсильніше від перебоїв з електроенергією страждають промисловість та будівництво. Багато металургійних та видобувних підприємств були змушені скоротити свої виробничі потужності, деякі перевели свою діяльність на нічний час доби. Такий крок зробила компанія "Сентравіс", один із найбільших у Європі постачальників нержавіючих труб.

Зазнають складнощів і підприємств харчової промисловості. Особливо ті, що займаються переробкою м'яса та випуском молочної продукції. Зменшила обсяги виробництва хімічна галузь, і навіть виробники будматеріалів, оскільки зростання витрат разом із перебоями електропостачання стримують будівництво. Зокрема керівництво промислово-будівельної групи "Ковальська" (найбільший постачальник бетону в Україні) попередило, що при погіршенні ситуації з електроенергією не виключений сценарій повної зупинки випуску бетону мінімум на півтора місяці.

Вітчизняний ВПК підіймається з колін

Водночас, енергокриза в Україні підтримала зростання видобутку газу. У тому числі, завдяки тому, що "Укргазвидобування" повернуло контроль над свердловинами, які близько семи місяців перебували на окупованих територіях.

Виробники спецтехніки, яка потрібна для ліквідації наслідків обстрілів інфраструктури, теж не можуть поскаржитися на брак замовлень. Зростає виробництво міського транспорту, оскільки багато міст потребують заміни знищених у результаті бойових дій автобусів та тролейбусів.

Набирає обертів випуск вітчизняної продукції військового призначення – дронів, різних технічних засобів та інших товарів для потреб армії. Причому цю продукцію випускають як державні підприємства, і приватні компанії. Наприклад, на початку листопада концерн "Укроборонпром" повідомив про те, що він налагодив виробництво артилерійських снарядів калібру 122 та 152 мм.

У меншій мірі складнощі в енергетиці впливають на аграріїв. Частково це пов'язано з тим, що зараз в АПК сезонний затишок, тому залежність сільгосппідприємств від електроенергії не така суттєва, як під час посівної та збирання врожаю.

Інфляція зробила перепочинок

На тлі енергодефіциту сталося уповільнення темпів інфляції. У листопаді споживчі ціни рік до року зросли на 26,5%, це навіть на 0,1 п.п. нижче, ніж у жовтні.

Інфляція в Україні у 2020-2022 роках, % рік до року

Нацбанк пояснює інфляційну ситуацію такими причинами:

1. падає споживання товарів. Українці стали менше витрачати та купувати, оскільки постійні відключення електроенергії негативно позначаються на продуктивності праці. А, отже, і на доходах населення;
2. через скорочення споживчого попиту на полицях супермаркетів утворилися надлишки продукції. У результаті, багато виробників змушені робити знижки або фіксувати ціни для того, щоб не зазнавати збитків;
   
3. як і раніше, залишаються незмінними тарифи на житлово-комунальні послуги, які традиційно роблять істотний внесок в інфляцію;
   
4. незважаючи на збільшення збуту палива (одна з причин – це зростання його споживання для генерації електроенергії), у річному вимірі ціни на пальне сповільнилися (до 59,4% у листопаді) слідуючи за тенденціями на світовому ринку нафти;
   
5. сповільнилася інфляція у сфері послуг (мова про салони краси, спортзали, керуючі компанії, турагентства). Хоча медустанови, кафе та ресторани, Інтернет-провайдери підвищують ціни під впливом зростання витрат.
   

У держбюджеті грошей не вистачає, але партнери не залишають у біді

Складна ситуація в енергетиці впливає і на державні фінанси. Скорочуються податкові надходження. До того ж, листопад виявився не "найврожайнішим" місяцем за обсягом отриманих грантів від міжнародних партнерів.

"У листопаді дефіцит державного бюджету розширився під впливом слабких доходів та значних видатків. У січні-листопаді негативне сальдо склало понад 810 млрд грн (понад 1152 млрд грн без урахування грантів)", – повідомив у своєму звіті НБУ.

Основні показники державного бюджету (щомісячно), млрд грн

У листопаді у річному вимірі скоротилися суми сплаченого податку на прибуток підприємств. Крім того, збільшено відшкодування ПДВ: у листопаді платники податків отримали компенсацію у розмірі 13,6 млрд. грн. Це найбільший обсяг з лютого місяця. Зрозуміло, що відшкодування ПДВ теж вплинуло на падіння податкових надходжень до держбюджету.

Витрати державного бюджету перевищують минулорічні обсяги більш ніж удвічі, хоча їхнє зростання з вересня уповільнюється. Збільшення витрат обумовлено суттєвими видатками на оборону та безпеку. Крім цього, спостерігається деяке зростання капітальних витрат, зокрема, через необхідність відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури.

Внесок різних статей у зміну видатків державного бюджету, в.п.

Основні джерела фінансування дефіциту – це, як і раніше, міжнародна підтримка та викуп облігацій внутрішньої держпозики Нацбанком (тобто емісія). Протягом листопада Україна отримала загалом 4 млрд дол. з-за кордону. З цієї суми 1,5 млрд дол. – гранти, і ще 2,5 млрд дол. – запозичення та гарантії. Для порівняння, у вересні обсяг грантів від іноземних партнерів становив 2 млрд дол., а у серпні – 3 млрд дол. Суми викупу ОВДП НБУ з липня утримуються в анонсованих обсягах – до 30 млрд грн на місяць.

Водночас новий транш від Міжнародного валютного фонду та макрофінансова допомога від Євросоюзу дозволили НБУ у листопаді поповнити свої золотовалютні резерви. До 1 грудня їх обсяг сягнув майже 28 млрд дол.

Нагадаємо, що ще на початку жовтня МВФ затвердив додатковий транш Україні на суму 1,3 млрд дол. А Єврокомісія 22 листопада виділила Україні додаткову допомогу у розмірі 2,5 млрд євро.

Обсяг фінансової допомоги від міжнародних партнерів України, млрд дол.

Іншими словами, Нацбанку поки що вистачає ресурсів і адмінстративних інструментів для того, щоб контролювати курс гривні в середньостроковій перспективі. Навіть незважаючи на ризики, що зросли через обстріл енергетичної інфраструктури. У принципі, порівняно стабільний курс, який уже не перший місяць тримається на рівні 40-41 грн/дол., це підтверджує.