Наталуха запропонував дві альтернативні моделі економічного бронювання

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

Згідно із законопроєктом №11331, пропонується бронювати спеціалістів, яких важко замінити та за умови сплати підвищеного військового збору у розмірі 20 400 грн на місяць.

Проте, альтернативні законопроєкти пропонують інші моделі:

• Бронювання за рівнем зарплати понад 36 336 грн.
• Змішана модель: 36 336 грн зарплати для найманого працівника або 20 400 грн військового збору для ФОПів.

У першому випадку бронюванню підлягатимуть наймані військовозобов’язані працівники, середньомісячна зарплата яких становить не менш ніж 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, (один мінімум становить 3028 грн). Важливою умовою є і відсутність боргів роботодавця перед працівниками та бюджетом.

Другий варіант законопроєкту пропонує можливість бронювання ФОПів, зареєстрованих не пізніше ніж за 6 місяців до набрання чинності законом, за умови, що їхній дохід втричі перевищує розмір збору за бронювання військовозобов’язаних (понад 61 200 грн).

Економічне бронювання. Війна для бідних?

Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкти про економічне бронювання, державний бюджет отримуватиме від 200 до 320 мільярдів гривень на рік, залежно від обраної моделі. Залежно від того, чи буде популярним цей інструмент, чи ні, то цифри надходжень можуть зростати або падати.

При цьому, Наталуха не вважає, економічне бронювання відкупом від армії.

"Проведімо чітку межу. Відкуп — це конверт для чиновника, це хабар за групу інвалідності чи фейкове місце в аспірантурі, це місце в бусіку через кордон чи у групі "туристів" через гори. Єдиний універсальний спосіб зрозуміти, чи є працівник критичним для бізнесу — це готовність бізнесу сплачувати податки за цього працівника", - наголосив Наталуха і додав, що ці кошти підуть напряму на фінансування Сил оборони України.

Бізнесу потрібне бронювання

Зауважимо, що у Верховній Раді розглядають модель економічного бронювання, за якою роботодавець зможе сам визначати, за кого із співробітників сплачувати 20 000 грн військового збору, аби забронювати його. Також розглядається варіант економічної мобілізації.

"Українському бізнесу все одно потрібно бронювання, бо він має працювати", - наголосив  Наталуха.

Він додав, що якщо не буде бізнесу з його податками – не буде за що утримувати захисників, бо бізнес є головним джерелом податків та економічного розвитку в Україні.

"Хоче цього хтось, чи ні. Шлях через постанови Уряду – морально та технічно застарів. Стратегічними мають бути не стільки галузі, які визначають чиновники, скільки конкретні працівники, яких визначає роботодавець", - переконаний Наталуха.

Попри це, низка великих компаній нарікають, що через мобілізацію відчувають кадровий дефіцит. До прикладу, через те, що кожен шостий працівник мобілізований до лав ЗСУ, група “Метінвест” бізнесмена Ріната Ахметова в деяких сегментах не може вийти навіть на показники 50-60% свого довоєнного виробництва.

Нагадаємо, у Верховній Раді 11 червня зареєстрували новий законопроєкт, який регулюватиме питання бронювання військовозобов'язаних під час війни. 

Джерело фото: ua.depositphotos.com