Підвищення податків та емісія гривні. Як влада наповнюватиме держбюджет

Підвищення податків та емісія гривні. Як влада наповнюватиме держбюджет

У пошуках вирішення проблем із фінансуванням бюджету влада вирішила вдатися до найнепопулярніших заходів. Продовжити друкувати гривню, а також підвищити податкове навантаження. Насамперед, на імпорт.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Уряд і Верховна Рада, як і раніше, серйозно стурбовані питанням, за рахунок чого фінансувати державний бюджет. Міжнародної допомоги не вистачає, і навіть повернення податків на імпорт не врятувало ситуацію. Отже, Мінфін таки вирішив ініціювати новий 10% збір на імпорт, а депутати пропонують ще сильніше збільшити витрати держскарбниці за рахунок друкарського верстата.

Стало краще, але ненабагато

Другий місяць літа з погляду наповнення бюджету виявився далеко не найпровальнішим. Як повідомив депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, податкові надходження у липні становили 64 млрд грн. "Виконання індикативу 144,7%, додатково надійшло до бюджету 19,8 млрд грн. Фактичні збори за липень 2021 року перевищені на 24,5 млрд грн (плюс 61,9%). ПДВ та акциз дуже зросли", – пояснив Желєзняк.

Тішиться темпами бюджетних надходжень і голова профільного комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. У своєму інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" він повідомив, що за січень-липень 2022 року до загальний фонд державного бюджету поповнився на 413,9 млрд. грн. Виконання показників становило 103,5% або 13,8 млрд грн "зверху".

У той же час успіх липня пояснити досить просто: з 1 липня знову почали діяти мита та ПДВ на імпорт, що ввозиться в Україну. Ось збори податків і підскочили. Набагато цікавіше буде подивитись на підсумки серпня. За рахунок лише імпортних податків врятувати бюджет все одно неможливо. Ефективність роботи митниці це підтверджує. Від митників у липні надійшло 23 млрд грн. Це лише половина плану та "мінус" 42% до 2021 року. "Очевидно, результат більш ніж скромний",  сухо прокоментував цю цифру Гетьманцев.

Крім того, згідно з даними Українського інституту майбутнього (UIF), дефіцит платіжного балансу України за І півріччя 2022 року склав 8,1 млрд дол. проти 0,3 млрд дол. профіциту за аналогічний період 2021 року. Говорячи простими словами, такий дефіцит свідчить про негативні чисті надходження до країни іноземної валюти та зростання дефіциту держбюджету.

Ще Гетьманцев зізнався, що у липні не проводилося повернення ПДВ платникам податків. Тобто держбюджет заощадив кілька мільярдів, не заплативши бізнесу те, що йому належить за законом. Так, ця "економія", зокрема, забезпечила симпатичну цифру перевиконання бюджету. Але повертати ПДВ все одно доведеться. А отже, ці гроші так чи інакше із держскарбниці  підуть.

Нехай емісія триває вічно

Складну (якщо не катастрофічну) ситуацію у сфері держфінансів підтверджує той факт, що депутати запропонували збільшити видатки держбюджету-2022 ще на 270 млрд. грн. Така цифра фігурує у законопроекті №7644, який з'явився в парламенті 9 серпня.

Взагалі, гроші підуть на добру справу – на оборону, що, безумовно, є життєво важливим завданням в умовах війни. Плановий бюджет Міноборони у 2022 році становитиме 624,4 млрд грн, що у 5 разів більше, ніж фінансування у 2021 році.

Але ця сума надійде від внутрішніх запозичень та збільшить дефіцит бюджету до позначки майже 1,1 трлн грн. Це той самий дефіцит, на покриття якого щомісяця потрібно вже не 5 млрд дол., як казав ще у травні міністр фінансів Сергій Марченко, а майже вдвічі більше, близько 9 млрд дол. на місяць.

При цьому скорочувати некритичні витрати депутати не поспішають. Адже голова НБУ Кирило Шевченко давно заявив про необхідність провести секвестр держбюджету, щоб знизити темпи емісії. Проте законопроект № 7644 пропонує Нацбанку й надалі експлуатувати друкарський верстат на повну.

Внутрішні запозичення  це і є та сама емісія. Мінфін випускає військові облігації, Нацбанк їх викуповує, вкидаючи нічим не забезпечену гривню в економіку.

Звичайно, можна пофантазувати про те, що ОВДП скуповуватимуть банки та інші інвестори. Але, на жаль, навіть підвищення дохідності облігацій до 12-16% не допомогло підняти на них попит. Перевірити це дуже просто. На аукціоні 2 серпня Мінфін розмістив ОВДП на 3,5 млрд грн, а 9 серпня  ще 3,1 млрд грн. Загалом 6,6 млрд грн. Дивимося дані Нацбанку: з початку серпня портфель держоблігацій НБУ зріс на 3,5 млрд грн.

ОВДП, які перебувають у обігу

дані НБУ

Будь-яка допомога стане в нагоді

Чим ще можна залатати бюджетні "дірки"? Звісно ж, за рахунок допомоги міжнародних донорів. І ситуація з міжнародним фінансуванням влітку справді покращилась.

Як повідомив Гетьманцев, з 24 лютого та до 4 серпня міжнародні партнери України пообіцяли виділити нам загалом 34 млрд дол. грантів, кредитів та кредитних гарантій. Обсяг фактичного зовнішнього фінансування бюджету, що надійшов за цей термін, становить майже 14 млрд. дол.

Топ-10 партнерів України за обсягами фінансування (з 24 лютого по 4 серпня)

дані Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

"До кінця року Мінфін планує залучити ще як мінімум 13 млрд дол. зовнішньої допомоги. Остаточне фінансування залежатиме від наявності програми з МВФ, перспективи якої Україна вже обговорює з Фондом", – пояснив голова податкового комітету.

Але допомога донорів – це разовий захід. До того ж, дають гроші не дуже швидко, та й не всі. А бюджет треба поповнювати постійно. Тому залишається третій шлях – підвищення податків.

Тримаємо кишені ширше

Про те, що рятувати економіку, можливо, доведеться за рахунок збільшення податкового навантаження, Сергій Марченко попереджав кілька місяців тому. Хоча міністр фінансів уточнив, що це буде крайній захід. І ось до цього таки дійшло.

Ярослав Железняк повідомив, що уряд готує законопроект про додатковий 10%-й збір на імпорт. Концепція цього збору остаточно невідома. Йде мова про те, що це буде своєрідний податок на валютні операції при розрахунках за імпортні товари та послуги.

"Рішення м'яко кажучи жорстке, і не зовсім своєчасне. Багатьох товарів і послуг, у тому числі критичних, просто немає на українському ринку, доводиться їх ввозити. Введення такого збору розжене інфляцію і може створити дефіцит деяких позицій імпорту. Вважаю, що в законопроекті винен бути список критичного імпорту, на який збір поширюватися не буде. Якщо цього не зробити, тоді ліки, товари військового призначення та пальне будуть золотими, не кажучи вже про газ", – пояснює Андрій Шевчишин, керівник аналітичного відділу ForexClub та Libertex.

Підготовку такого законопроекту підтвердив Delo.ua один із представників правлячої партії "Слуга народу", заявивши, що депутати від цієї ідеї "…не в захваті, але на ній дуже наполягає Мінфін".

Знову в кулуарах Ради з'явилися розмови, що парламент може повернути повну ставку ПДВ на паливо, яку, нагадаємо, ще навесні було знижено з 20% до 7%. Експерти кажуть, що підвищувати ПДВ не можна, інакше паливний ринок може знову піти у колапс. Голова консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн радить ретельніше боротися з "тіньовими" трейдерами та контролювати торгівлю паливом на АЗС. А у якості компенсатора ПДВ може бути, наприклад, акциз.

Також у липні в Раді було зареєстровано законопроект №7466-2, прийняття якого призведе до подорожчання розмитнення автомобілів віком до 5 років та вартістю до 2,44 млн грн майже у 8 разів. Крім цього, Гетьманцев вніс до Ради законопроект №7655, згідно з яким пункти обміну валют сплачуватимуть податок на прибуток авансом.

Звісно, ці ініціативи навряд чи забезпечать багатомільярдні збори податків. Але оскільки бюджет треба рятувати, влада буде добиватися цього за будь-яку ціну.