Що заважає заощаджувати у складні часи та чи допоможе в цьому страхування життя?

Стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

Київ, 12 грудня, офлайн

Забронювати участь

Чому попри всі складнощі заощадження зараз необхідні та можливі?

Згідно з дослідженням USAID «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні», що проводилося у 2021 році, 69% українців на той час активно заощаджували, а 41% – ставили довготермінові фінансові цілі та прагнули досягати їх. 

Зрозуміло, що за останні 600+ днів у більшості з нас докорінно змінилися життєві обставини, внаслідок яких накопичення «розтанули», а довготермінові цілі довелося поставити на паузу або скасувати. Та водночас ситуація наочно показала: наявність «грошової подушки» – це запорука фінансової стресостійкості, і кожен з нас має формувати її для себе та для родини. 

До того ж, останні статистичні дослідження свідчать, що це є цілком можливим. У звіті Інституту соціології НАН України «Українське суспільство після 16 місяців війни» респонденти  відповіли, наскільки доходи їхньої родини близькі до суми, яка дозволяє жити «нормально». Результати порівняли з аналогічним опитуванням, що проводилося у 2021 році. Тож, доходи родин нижче бажаних у 69% опитаних (у 2021 році – біля 80%), приблизно такі, як бажано, майже у 22% (у 2021 році – 15%), перевищують межу, необхідну для «нормального» життя, практично у 9% (у 2021 році – 4,4%). 

Так, оцінка свого фінансового стану в українців ще дуже далека від оптимістичної, до того ж, вона може свідчити про переоцінку стилю життя: менші потреби, орієнтацію на допомогу армії, а не більші доходи. Але ж пригадаємо, що до  2022 року більше ніж 2/3 наших співвітчизників робили заощадження! То можливо, зі скороченням потреб все ж таки ми маємо можливість подбати про свої заощадження?

Звичайно,  варто враховувати і чинники, які ускладнюють формування особистої фінансової стійкості. Деякі з них існували завжди, а декотрі – з’явилися або посилися після повномасштабного вторгнення. Тож розглянемо саме ці фактори та інструменти, за допомогою яких можливо принаймні частково нівелювати їхній вплив.

Чинник 1. Ускладнення контролю витрат

У дослідженні USAID, яке я цитувала вище, зазначалося, що у 2021 році 84% українців намагалися планувати та контролювати свої витрати. Цей показник був навіть на 16% вищим за середній по країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Втім, нестабільність, інфляція, підвищення цін та тарифів, переміщення, стрибки орендної плати тощо призвели багатьох наших співгромадян до втрати такого контролю. І оскільки відкладення певної суми на заощадження не відноситься у свідомості багатьох з нас до must have видатків, то й робити їх стає набагато складніше. Складніше але все ще можливо. 

Так, одним із ефективних інструментів для встановлення або поновлення фінансової дисципліни може стати поліс накопичувального страхування життя.  Адже людина, яка купує його, зобов'язується регулярно сплачувати страхові премії, і відповідно, накопичувальні витрати вже переходять у розряд обов’язкових. До того ж, укладення такого договору – це виключно усвідомлене рішення, яке впливає і на емоційний стан: воно повертає людині відчуття контролю, що є дуже важливим у періоди криз.

Чинник 2: Важкі життєві події

Перш за все, мова про складні хвороби та нещасні випадки, адже саме в цих ситуаціях витрачаються найбільші суми відкладених грошей. Теперішній час ще більше загострив подібні ризики: постійний стрес, ускладнення своєчасного доступу до медичних послуг, вимушене або свідоме нехтування профілактичними обстеженнями та скринінгами – все це очікувано призводить до збільшення захворюваності. І не лише в короткостроковій перспективі: як зазначив у червні цього року головний санлікар України, сумні наслідки теперішніх подій для здоров’я українців відчуватимуться ще 10-15 років.

До речі, life-страхування допомагає впоратися і з цим ризиком. Його головна особливість в тому, що протягом всього періоду накопичення здоров’я застрахованої людини може бути фінансово захищеним. Приміром, договір укладено на 20 років, і якщо критичних подій в житті за цей час не стається, клієнт отримує накопичені кошти та інвестиційний дохід. У разі ж, якщо протягом цього періоду трапиться тяжка хвороба, травма, хірургічна операція – страхова компанія здійснить виплату для лікування та реабілітації.

Чинник 3: Пріоритет турботи про близьких

Цей пріоритет завжди був у системі цінностей українців, а наразі дійсно вийшов на перший план. «Мені для себе нічого не треба, нехай все буде дітям, родині» – погодьтеся, це дуже знайомий вислів. Такий підхід може бути певною мірою виправданий, якщо мова йде про довгострокові цілі: накопичення на навчання дітей, придбання нерухомості для родини тощо. Але в тому фінансовому стані, в якому знаходиться наразі більшість українців, довгострокові цілі часто замінюються «швидкоплинними радощами» для близьких: смачною їжею, розвагами, предметами одягу тощо. Бажання подарувати турботу близьким просто зараз, побачити їх щасливими та  усміхненими – цілком зрозуміле. Ці речі дуже не хочеться відкладати на потім.

Втім у житті можуть трапитись ситуації, про які зовсім не хочеться думати, але пам’ятати про їхню можливість потрібно. Хто дбатиме про близьких, якщо раптом той, в чиїх руках наразі є їхній добробут, раптом піде з життя? Єдиним способом, який дозволяє заздалегідь потурубуватися про цей ризик, є сформовані накопичення. Якщо знову ж таки говорити про страхування життя, то воно має беззаперечну перевагу  і в цьому випадку: у разі смерті застрахованої людини вигодонабувачі за договором отримають повну суму, яка вказана у страховому полісі, а не ту, що вона встигла накопичити.

Чинник 4: Непевність у можливості «встигнути» 

Цей чинник є скоріше екзистенційним та характерним саме для сьогодення. Думки про те, що ситуація навколо є абсолютно неконтрольованою і в будь-який момент може статися будь-що. Бо ці речі потребують тривалого часу на своє втілення, а впевненості у тому, що ми маємо цей час, і з нами протягом найближчих років нічого не трапиться – немає. Тож стає складно відкладати кошти на довгий строк, тим більше коли поточні витрати також постійно зростають.

Але страхування життя може допомогти впоратися і з цими думками. І тут працюють обидві його складові, про які я вже казала вище. По-перше – це фінансовий захист на випадок важких подій зі здоров’ям. А по-друге – те, що в разі втрати життя застрахованим, вся сума, що зазначена в полісі, виплачується страховиком повністю, незалежно від того, чи встиг клієнт її накопичити. 

І якщо узагальнити всі ці думки, то моя порада буде такою: пам’ятати, що довгострокові грошові цілі можна та потрібно ставити у будь-які часи, а щоб легше було їх втілити – користуватися перевіреними часом фінансовими інструментами.