Грошей багато не буває. Від кого та на яких умовах Україна отримує фінансову допомогу

За даними Національного банку, зовнішнє фінансування забезпечує понад 40% надходжень до державного бюджету України. При цьому обсяг заявленої міжнародної допомоги нашій країні сягає 34 млрд дол. Хоча у плані відновлення української економіки, який був презентований у липні у швейцарському Лугано, фігурувала цифра закордонного фінансування в діапазоні 60-65 млрд дол., які Україна планує залучити до кінця 2022 року. Тобто, поки що очікування десь удвічі оптимістичніші, ніж реальність.

Сума фактично виділеної допомоги ще менша. На початок серпня вона становила близько 38% заявленої. У серпні Україна отримала ще 4,7 млрд дол. Отже, партнери надали нам близько 18,5 млрд дол. або трохи більше половини обіцяного.

Сума, в принципі, чимала. Вона практично еквівалентна чотиримісячному дефіциту українського бюджету. Але річ у тому, що далеко не вся допомога може бути спрямована на латання бюджетних "дір". Крім того, багато коштів Україні доведеться повертати роками (якщо не десятиліттями), бо більша частина фінансування – кредити.

Вклад грантової допомоги у доходи держбюджету, п.п.

Не лише гроші, а й зброя

Спочатку розберемося, яку взагалі допомогу отримує Україна зараз. Це макрофінансування, яке надають різні іноземні організації (МВФ, Світовий Банк, Європейський інвестбанк тощо), а також уряди інших країн (США, держав ЄС). У цьому випадку саме йдеться про "живі" гроші, які надходять на рахунки Держказначейства. А потім вже кошти розподіляються залежно від потреб чи їхнього цільового призначення.

Другий вид допомоги – військова. І ось тут може виникнути плутанина. Тому що країни-партнери, які постачають Україні озброєння, озвучують військову підтримку у грошовому еквіваленті. Наприклад, США наприкінці серпня заявили, що нададуть нам військову допомогу на 3 млрд дол. Але це не означає, що Україна отримає кілька вантажівок хрустких купюр і витратить їх на озброєння.  

Все трохи складніше. Країна-донор передає Україні зброю та продукцію військового призначення на згадану суму, якщо в неї все це є. Або розміщує замовлення у виробників, які випускають обіцяне озброєння, після чого воно вже вирушає в Україну. Тому військову допомогу з фінансовою плутати не варто.

Повертаючись до макрофінансової підтримки, важливо враховувати, що вона складається як із грантів (це по суті безповоротна допомога), так і з кредитів (вони видаються на пільгових умовах, але їх потрібно повертати). Так ось, частка грантів становить близько 40%, плюс-мінус, решта 60% – це кредити та кредитні гарантії.

Грантодавці та кредитори

Головні помічники України – США та Європейський Союз. Саме вони пообіцяли найбільше грошей. За оцінками Центру економічної стратегії (ЦЕС), які є в розпорядженні Delo.ua, ЄС зобов'язався дати нам майже 11 млрд дол., обсяг фінансування від США складе близько 10 млрд дол. Замикають ТОП-5 донорів Європейський інвестбанк (2,3 млрд дол. заявленої допомоги), Світовий банк (2,1 млрд дол.) та Великобританія (2 млрд дол.).

Фактично найбільше коштів виділили США (майже 7 млрд дол.), ЄС (2,4 млрд дол.), Канада (1,5 млрд дол.), МВФ (1,4 млрд дол.) та Німеччина (1,37) млрд дол.).

Надходження від найбільших міжнародних донорів України з 24 лютого до 1 вересня 2022 року

За обсягами безоплатної допомоги лідирують США: 90% американських грошей, що надійшли в Україну – це гранти. Найсвіжішу порцію штати передали наприкінці серпня. Це 3 млрд дол. із запланованих 4,5 млрд дол. у рамках проекту "Підтримка державних витрат для забезпечення сталого державного управління в Україні". Також із грантів складається близько 70% фінансування, яке виділила Німеччина.

Інші партнери безповоротною допомогою балувати не поспішають. За даними НБУ, близько 200 млн дол. грантів виділив ЄС, у межах 100-150 млн дол. надійшло від Великобританії та Італії, і навіть Албанія наскребла для України трохи більше мільйона євро.

Охочих підтримати Україну кредитами набагато більше, ніж грантодавців. Більшість допомоги від Євросоюзу – саме кредитні ресурси. Буквально на початку серпня ЄС переказав нам черговий мільярд позикових коштів двома траншами по 500 млн євро. Ці гроші підуть (точніше, вже пішли) на фінансування першочергових потреб держбюджету та підтримку фінансової стабільності України.

У вигляді кредитів виділяє гроші Канада. Найсвіжіша позика надійшла від канадців у серпні – 350 млн дол. на закупівлю газу. Прокредитувала Україну майже на 600 млн дол. Японія, трохи більше 320 млн дол. кредитних коштів виділила Франція. Близько півмільярда доларів кредитного фінансування надала Великобританія.  

Тільки кредитами підживлюють Україну МВФ, Європейський інвестбанк, Світовий банк. Хоча, чого дивуватися, ці організації ніколи благодійністю не займалися.

Скільки заплатимо?

Виникає резонне питання щодо вартості всіх цих ресурсів для України. Справа в тому, що ні українська влада, ні кредитори докладних умов запозичень не розголошують.

Наприклад, коли ще в березні МВФ ухвалив рішення виділити екстрено 1,4 млрд дол., він повідомив лише про те, що це кошти в рамках "…інструменту швидкого фінансування (RFI) для задоволення невідкладних потреб та пом'якшення економічних наслідків війни". А представники Єврокомісії, заявивши у серпні про черговий мільярд євро, уточнили, що макрофінансова допомога надана Україні є екстренним фінансуванням і це лише перша частина в рамках виключного пакету підтримки на 9 млрд євро.

Втім, якщо повернутись у минуле, можна оцінити вартість кредитних ресурсів. Наприклад, ставка за кредитом МВФ, який Україна одержала навесні 2020 року, була в межах 2,3-2,6% річних. Ставка за кредитами ЄІБ у середньому становить близько 2%. А Канада за кредитом на 770 млн дол., що був виданий Україні у червні, встановила плату у розмірі 1,89% річних.

З одного боку, це не так багато. З іншого боку, оскільки обсяги фінансування обчислюються мільярдами, "мізерний" на перший погляд відсоток тягне за собою значні платежі при погашенні.

Просто статистика: щороку Україна повертала зовнішнім кредиторам 10-12 млрд дол. І це у мирний час, коли у бюджеті водилися гроші. А обсяги запозичень не були такими масштабними, як зараз. Відповідно, у наступні роки боргове навантаження зросте значно. Навіть за умови, що кредитори будуть лояльними та погодяться на відстрочки, реструктуризації та інші поблажки.

Структура зовнішнього держборгу України за видами кредиторів та донорів, млрд дол.

Допомоги буде більше… напевно

Оскільки грошей у держбюджеті катастрофічно не вистачає, а емісія гривні вже набула загрозливих масштабів, Україна й надалі залучатиме іноземну допомогу.

У серпні прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що подав до МВФ офіційну пропозицію щодо нової спеціальної програми фінансування. А трохи пізніше представники Офісу Президента уточнили, що на першому етапі Фонд може виділити Україні 5 млрд дол. Загальний обсяг кредитної лінії, необхідної для подолання економічної кризи, спровокованої війною, може досягти 20 млрд дол. Причому, Кабмін сподівається отримати перші гроші вже наприкінці 2022 року.

ЄС також не відмовляється від подальшого фінансування. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн пообіцяла, що до 11 вересня наша країна отримає ще 5 млрд євро. Окрім цього, глава Єврокомісії запевнила, що ЄС буде з Україною "... стільки, скільки потрібно". Тому не виключено, що ця кредитна лінія може бути розширена.

Також ми чекаємо 1,5 млрд дол. від США в рамках грантової програми на 4,5 млрд дол. До того ж, на початку вересня в Reuters з'явилася інформація, що американський президент Джо Байден може запросити у Конгресу США ще 11,7 млрд дол. дол. військової та фінансової допомоги Україні. З цієї суми безпосередньо 2 млрд дол. становитиме екстрене фінансування для усунення наслідків війни в Україні, на подолання енергетичної кризи – зокрема.