Дефіцит у 400 мільярдів та падіння бізнесу на 50%. Як економіка України пережила 7 місяців війни

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Національний банк опублікував новий макроекономічний огляд за 8 місяців 2022 року. На жаль, оптимізму у цьому звіт НБУ замало. Ситуація в українській економіці, як і раніше, перебуває під тиском бойових дій і кризи, яка спровокована війною. Темпи інфляції залишаються тривожно високими, а бізнес-активність відновлюється дуже повільно. Водночас бюджетний дефіцит до кінця літа суттєво скоротився. Як за рахунок зростання експорту, так і завдяки збільшенню допомоги від закордонних партнерів.

Зовнішня кон'юнктура

Незважаючи на великі внутрішні проблеми в Україні, НБУ звертає увагу на той факт, що серйозний тиск на нашу економіку чинить ситуація на світовому ринку. Нацбанк виділяє такі макрофактори:

1. Високі ціни на енергоносії. C кінця серпня та до 20-х чисел вересня вартість нафти на світовому ринку знизилася зі 104 дол./бар. приблизно 91 дол./бар. Тим не менш, небажання ОПЕК скорочувати видобуток сировини та високий попит на нафту перешкоджають подальшому зниженню цін. Що стосується газу, то його вартість у Євросоюзі балансує близько 2000 дол./1 тис куб м. Рух цін на газ у майбутньому безпосередньо залежить від постачання "блакитного палива" до ЄС, які опинилися під загрозою через повну зупинку "Північного потоку-1".

2. Коливання цін на продовольство. Після того, як Україна досягла розблокування "зернового морського коридору", світові ціни на зернові, зокрема пшеницю та кукурудзу, почали знижуватися. З точки зори українських експортерів це не дуже добре. З іншого боку, погіршення прогнозів щодо світового врожаю (через сильну посуху в Європі, зокрема) все одно тримає ціни на зернові на 11-12% вище, ніж роком раніше.

3. Падіння попиту на метал у світі. Як констатує НБУ, світові ціни на сталь і залізну руду продовжують знижуватися, насамперед через зменшення попиту з боку Китаю. Наприклад, вартість руди в КНР у вересні рік до року скоротилася в 2,3 рази. Враховуючи, що продукція металургійної галузі входила до головних позицій українського експорту, руйнація виробничих потужностей через війну, плюс зниження попиту досить болісно впливають на економіку. За даними Державної митної служби, валютна виручка українських компаній від експорту чорних металів у серпні рік до року скоротилась на 58%.

4. Зростання ризиків глобальної рецесії. Світовий банк озвучив прогноз, згідно з яким уповільнення найбільших світових економік, таких як США, Китай та Єврозона, можуть призвести до рецесії у 2023 році. Goldman Sachs вважає, що зростання ВВП США у 2022 році становитиме 0%. За оцінками МВФ, ВВП Китаю за 2022 рік зросте на 3,3% (на початку року МВФ передбачив зростання до 5,7%). Ці очікування супроводжуються високою інфляцією (у серпні – 8,3% у США та 9,1% у Єврозоні), що також впливає на Україну, як на імпортера багатьох видів продукції.

Інфляція в Україні

Споживчі ціни продовжують повзти вгору. Як повідомляє НБУ, посилаючись на дані Держслужби статистики, за підсумками серпня інфляція у річному обчисленні прискорилася до 23,8% із 22,2% у липні. У місячному обчисленні ціни зросли на 1,1%.

Серед факторів, які підштовхували ціни в останні пару місяців, Нацбанк називає подорожчання продуктів харчування у зв'язку із зростанням витрат виробників (найсильніше збільшилися ціни на овочі, молочну продукцію, м'ясо, крупи) та корекцію офіційного курсу на 25%, що відбулася ще у липні .

Частково стримує інфляцію стабілізація та навіть зниження цін на пальне, фіксація тарифів на газ та тепло для населення, а також поступове вирівнювання логістики.

При цьому Нацбанк уточнює, що інфляційні очікування погіршуються. Хоча в інтерв'ю Delo.ua заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що інфляція за підсумками 2022 року може виявитися нижчою за 30%.

До речі, на графіку нижче видно, що інфляційна мета Нацбанку залишається незмінною: обмежити зростання споживчих цін у межах 5% на рік.

Інфляція в Україні у 2020-2022 роках, % рік до року

Економічна активність та безробіття

Бізнес працює напівсили. Нацбанк наводить результати кількох опитувань, згідно з якими можна зробити такі висновки:

• Більше половини опитаних підприємств працюють на 60% або нижче у порівнянні з довоєнним рівнем;
• Цілком зупинили діяльність близько 16% компаній;
• Ключовими проблемами для опитаного бізнесу є зростання цін на сировину та матеріали, складнощі з логістикою, падіння попиту на товари та послуги.
  

Відновлення бізнесу в Україні, % відповідей

Щодо галузей найкраща ситуація в аграріїв, які вже майже закінчили збирання врожаю та нарощують експорт. Лише 19 вересня з українських портів вийшло 6 суден з сільгосппродукцією. Крім того, зростають перевезення залізницею. Наприклад, у серпні "Укрзалізниця" перевезла на 44% більше зерна, ніж у липні.

Водночас металургійні підприємства працюють на мінімальній потужності. Машинобудування тримається за рахунок зростання замовлень на спецтранспорт, зокрема з боку військово-промислового комплексу та аграріїв. Хімічна промисловість також працює десь на 30-50% проектної потужності. Це пов'язано з високими цінами на газ, зниженням попиту та знищенням виробничих активів. Поступово відновлюється будівельна галузь. Особливо у західних областях України та у столичному регіоні. Стимулюють будівництво нестача об'єктів для зберігання агропродукції, потреба у відновленні зруйнованого майна.

Паралельно у більшості галузей економіки наростає кадрова криза. Рівень безробіття в Україні, за даними НБУ, становить близько 35%. Згідно з опитуванням Work.ua та групи "Рейтинг", з 24 лютого 2022 року 30-40% працівників втратили роботу, а зарплата скоротилася у 40-50% співробітників. Також кількість резюме повсюдно перевищує кількість відкритих вакансій.

Зміна номінальної та реальної зарплати в Україні, % рік до року

Опитані Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій роботодавці здебільшого (79,1% респондентів) у наступні три місяці не мають наміру збільшувати штат. І лише 15,6% планують наймати нових співробітників.

Опитування компаній, які входять до складу Європейської бізнес асоціації (EBA), показало плани приблизно 20% респондентів наймати співробітників у 2023 році. Але 28% будуть змушені вдатися до скорочення персоналу.

Платіжний баланс, фіскальний клімат та курс

Ближче до кінця літа зовнішня торгівля в Україні пожвавилась. Насамперед зростало постачання продовольчих товарів. Завдяки подальшому налагодженню логістики на західному кордоні та відвантаженням пшениці, ячменю, ріпаку нового врожаю. Але частковий відкат світових цін на продовольство нівелював зростання фізичних обсягів, внаслідок чого обсяг експорту продовольчих товарів у грошовому еквіваленті у серпні залишився на рівні червня.

Зовнішня торгівля товарами у 2021-2022 роках

Прискорилось падіння обсягів експорту на фоні скасування податкових пільг. НБУ уточнює, що найсильніше скоротилися закупівлі наземного транспорту та імпорт деяких споживчих товарів. Зростав переважно імпорт енергоносіїв, як у фізичному, так і у вартісному еквіваленті.

В цілому ж сальдо зовнішньої торгівлі залишається в негативній зоні. І лише завдяки суттєвим обсягам зовнішньої допомоги (за серпень сума міжнародних надходжень досягла майже 5 млрд дол.), сальдо поточного рахунку повернулося до позитивних значень.

Ситуація з держфінансами залишається складною, але контрольованою. За даними НБУ, у липні-серпні дефіцит держбюджету скоротився навіть без урахування грантів. Хоча з початку 2022 року негативне сальдо перевищило 416 млрд. грн., що є безпрецедентно високим значенням. Балансувати бюджет досить складно через зростання видатків на забезпечення обороноздатності України, на фінансування соціальних програм та охорони здоров'я.

Доходи, витрати та сальдо державного бюджету, % рік до року

Втім, звуження бюджетного дефіциту стало можливим завдяки збільшенню податкових надходжень, міжнародному та монетарному фінансуванню. НБУ, як і раніше, викуповує ОВДП, які розміщує Мінфін, у сумі близько 30 млрд грн на місяць.

Щодо валютного курсу, то НБУ запевняє: в нього достатньо можливостей для підтримки стабільності гривні. Завдяки тій же міжнародній допомозі золотовалютні резерви Нацбанку зросли за серпень до 25,4 млрд дол., що покриває 4 місяці імпорту (мінімальний розмір ЗВР має покривати хоча б 3 місяці імпорту – ред.).

Зміна золотовалютних резервів НБУ, млрд дол.

У той же час НБУ продовжує витрачати мільярди на інтервенції. У зв'язку з цим Нацбанк натякає, що необхідно й надалі стимулювати підвищення привабливості гривневих активів. Це стосується як депозитних ставок, так і дохнідності ОВДП на первинному ринку.