Криза воєнного часу. Чи буде нова рецесія і чи зможе вона послабити Росію?

  • Степан Крьока

    Кореспондент відділу "Промисловість"

Криза воєнного часу. Чи буде нова рецесія і чи зможе вона послабити Росію?

Після стрімкого зростання цін на сировинні товари та зростання інфляції, ділові кола в усьому світі все частіше говорять про можливу рецесію. Новий глобальний спад економіки дозволить охолодити явно перегріті ціни на нафту та газ, що дозволить позбавити Росію надприбутків від торгівлі енергоресурсами. Проте економічний спад у ЄС також може вплинути на обсяг допомоги, яку отримає Україна.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

У середині липня однією з головних тем західних ділових ЗМІ поряд із російським вторгненням в Україну став ризик наближення економічної рецесії. Високий рівень інфляції змушує центробанки багатьох країн підвищувати свої відсоткові ставки, щоб приборкати зростання цін. Зазвичай зростання відсоткових ставок призводить до охолодження економічного зростання і допоможе уникнути кризи. Однак Центробанку в децентралізованій Європі, на яку припав основний удар в економічному протистоянні з Росією, набагато складніше справлятися з економічними труднощами через зростання споживчої інфляції або зростання цін на енергоресурси. Тому ризики рецесії там вищі ніж у тих самих США.

Економічна криза може зіграти на руку Україні, що воює, оскільки спад промислового виробництва може призвести до зниження споживання енергоресурсів, що в свою чергу може знизити і ціни на основні енергоносії. Під час попереднього економічного спаду у розпал пандемії коронавірусу у 2020 році ціни на нафту не перевищували 50 доларів за барель, а ціна на газ була нижчою за 200 доларів за кубометр. Через це знизяться прибутки країни-агресора. У Росії доходи від експорту вуглеводнів становить майже половину доходів бюджету, тому падіння цін на енергоресурси ускладнить фінансування агресором воєнних дій в Україні.

Високий рівень інфляції та можливість рецесії

За словами члена Ради НБУ Віталія Шапрана ситуація на світових ринках зараз досить важка і потребує уваги ФРС, ЄЦБ та Банку Англії.

“Лише Японії, Швейцарії та Китаю вдалося уникнути ризику глобальної інфляції. Іншим центральним банкам потрібно буде піднімати ставки, а урядам думати про нові методи стимулювання економік та зниження енергоспоживання. Зазвичай зростання рівня ставок призводить до охолодження економічного зростання. Наші колеги у ФРС зараз прогнозують, що цикл підвищення ключової ставки вдасться завершити без рецесії, імовірність рецесії у США оцінюється на рівні 30-40%”, – каже Шапран.

За його словами, в ЄС ситуація набагато складніша, оскільки основне фінансове навантаження війни в Україні лягатиме на економіку Єврозони. Питання не лише у допомозі Україні, а й фінансуванні початку нових перегонів озброєнь у Європі.

Також, на відміну від ФРС США, Європейському Центробанку дуже складно приймати антиінфляційні рішення, коли в країнах Балтії інфляція сягає 22% (більше, ніж в Україні), а в Німеччині інфляція сповільнюється.

Крім того, енергозалежність від Росії та енергетичний шантаж Кремля може призвести до зниження промвиробництва у зоні обігу євро саме через подорожчання енергоносіїв або їхній штучний дефіцит. Не можна скидати з рахунків нову хвилю пандемії COVID.

У свою чергу економіст Павло Вернівський вважає, що рецесія неминуча, оскільки бульбашка на фондовому ринку та ринку нерухомості має луснути.

“У минулі роки розвинуті країни світу надрукували дуже багато грошей, які насправді пішли не на економіку, на відновлення економіки, а на фондовий ринок. Це призвело до того, що надувся міхур досить великих розмірів. Ті самі акції, або криптовалюти. І ця бульбашка звичайно лусне. Якщо дивитися на акції великих компаній, ми можемо побачити, що їх ціни завищені. Крім того, міхур надувся і на ринку нерухомості в США. Ціни на нерухомість там вищі ніж у 2008”, — каже Вернівський.

За словами експерта, ця криза буде відрізнятися від того, що трапилася в 2008 році. Протягом тих років, які пройшли після кризи 2008 року, зростання інвестицій у виробництво не було таким суттєвим, щоб виробництво перевищило споживання. В основному фінансові ресурси вкладалися у фінансові ринки, а не в капітальні інвестиції та збільшення виробничих потужностей. Єдина країна, яка активно інвестувала у виробництво – Китай.

При цьому Вернівський вважає, що економіка України в умовах нової кризи не постраждає більше, ніж вона вже постраждала через військове вторгнення. Експорт з України вже суттєво знизився, а промислове виробництво впало через війну. Під питанням може опинитися обсяг західної підтримки України. Країни, економіка яких опиняться у рецесії та почнуть економити кошти. З іншого боку, збільшення військових витрат може стати інструментом, який виведе економіку з кризи.

Рецесія та ціни на енергоносії

Вернівський зазначає, що ситуація на енергетичних ринках зараз також відрізняється від тієї, що була напередодні кризи 2008 року.

“У 2008 році доходи населення суттєво впали, люди почали купувати менше автомобілів. Падіння продажів тоді становило близько 30%. Це, звичайно ж, призвело до падіння споживання нафтопродуктів, а зменшити пропозицію на цьому ринку було не так вже й просто було просто, оскільки було зроблено капітальні інвестиції у видобуток. І тоді сталося падіння цін на нафту”, — каже Вернівський.

Наразі зростання цін на енергоресурси відбулося через збій “зеленого переходу”. У процесі переходу розвинених країн на відновлювану енергетику з'ясувалося, що споживання традиційних енергоресурсів збільшувалося швидше, ніж вони компенсувалися виробництвом тієї ж зеленої енергетики. Через це і сталося зростання цін.

У свою чергу, Шапран вважає, що початок рецесії призведе до просідання цін на нафту. Також може спрацювати і план G7 щодо встановлення максимальної ціни на російську нафту.

“Однак поки що ризики рецесії в зоні євро набагато вищі, ніж у США чи Азії. В Україні рецесія в єврозоні мало позначиться. Нашу економіку підштовхне вперед процес поновлення. Капітальні вкладення за рахунок заарештованих російських активів мають вивести Україну із зони залежності від кредитних ставок, але тут все залежатиме від того, наскільки швидко українська влада зможе організувати процес, а наші західні партнери сприймають спецзакони, за якими можна буде конфіскувати вже заарештовані активи росіян саме на користь України”, - каже Шапран.

Експерт Центру Разумкова та колишній директор з комунікацій "Нафтогазу" Максим Білявський зазначає, що рецесія позначиться на обсязі споживання енергоресурсів.

“У 4 кварталі 2022 року швидше за все ми спостерігатимемо скорочення попиту. Скорочення попиту може як покрити дефіцит, а й його перевищити. Таким чином, буде надлишок на ринку. Надлишок на ринку може призвести до зменшення котирувань”, – каже Білявський.

За словами експерта, такий сценарій позначиться на обсязі доходів країни агресора. Наразі доходи російського бюджету від експорту енергоресурсів вже скорочуються через уповільнення економік країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, зокрема за рахунок карантинних обмежень.

Я думаю, що вже перший другий квартал 2023 року буде для Росії економічним колапсом. Без перебільшення. Якщо перше півріччя цього року характеризувалися високим прибутком за рахунок експорту російських вуглеводнів, то до кінця 2022 початку 2023 таких доходів точно не буде. Надходження зменшаться у рази”, — каже Білявський.