Ціни йдуть на зліт: що подорожчало в першу чергу і яка інфляція загрожує Україні до кінця року

Ціни йдуть на зліт: що подорожчало в першу чергу і яка інфляція загрожує Україні до кінця року

Національний банк та Держслужба статистики оприлюднили дані про зростання споживчих цін у червні. НБУ оцінив червневу інфляцію у 20,1% (у річному вимірі), а Держстат повідомив про те, що у червні споживціни зросли рік до року на 21,5%. Це, на жаль, далеко не межа: за підсумками 2022 інфляція може запросто перевищити 30%.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Серед головних чинників, які штовхають ціни вгору, Нацбанк називає не лише бойові дії в Україні, а й глобальну кон'юнктуру. Серед внутрішніх чинників - окупація територій, руйнація підприємств та інфраструктури, порушення виробничих та логістичних шляхів, обмеженість продовольчих запасів та можливостей для імпорту. Серед зовнішніх - зростання цін на енергоносії та назрівання кризи продовольства у світі.

При цьому НБУ зберігає песимістичний настрій та заявляє, що інфляційні очікування продовжують погіршуватися. А голова Нацбанку Кирило Шевченко навіть згадав 1992-1994 роки, коли зростання споживчих цін обчислювалося тисячами та десятками тисяч відсотків.

Дорогі продукти та «безцінне» паливо

Найсильніше «розігрівають» інфляцію продукти харчування. За даними Держстату, у червні 2022 року (тут і надалі порівняння з червнем 2021 року) продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 27,7%. «Саме тому офіційну інфляцію можна сміливо міряти за продуктовим кошиком, який максимально близький до реальної інфляції», – каже Андрій Шевчишин, керівник аналітичного відділу ForexClub та Libertex.  

Найбільше зросли ціни на овочі – на 88,8%. У тому рахунку й через те, що частина південних областей, які традиційно були постачальниками плодової продукції, окупована. Ціни на хлібобулочні вироби зросли на 34%, на макарони – на 29%, на рибу та продукти ціни підскочили на 29%. Цукор подорожчав на 26%, вершкове масло – на 25%, а ось рослинне масло – лише на 7%. Нацбанк уточнює, що зростання цін на олію сповільнилося, зокрема, на тлі порушення його логістики за кордон.

Молоко подорожчало на 21%. Ціни на м'ясо зросли на 17% через скорочення його виробництва. А ось яйця, навпаки, трохи подешевшали, що пов'язано з падінням споживання та зменшенням обсягів експорту яєць. Хоча якщо порівнювати із груднем 2021 року, то ціни на цей вид продукції впали майже на 34%.

Подорожчання непродовольчих товарів (одяг, взуття, меблі тощо) прискорилося до 9,2%. Це пояснюється зростанням витрат на логістику та тимчасовим збільшенням попиту з боку населення.

На 14,3% зросла вартість послуг. Починаючи з ремонту житла та послуг СТО, та закінчуючи цінами в салонах краси та приватних медичних клініках. Причини – збільшення витрат бізнесу загалом і нестача робочої сили зокрема.

З того, що можна назвати умовним позитивом, – фіксація комунальних тарифів. Щоправда, тішитися особливо не варто. Держава регулює тарифи у ручному режимі. Рано чи пізно ціни на комунальні послуги "вистрілять", оскільки вони не можуть бути довго відірвані від ринку. Крім того, стабілізувалися ціни на пальне після того, як більш-менш налагодилося його постачання. Хоча якщо порівнювати з довоєнним рівнем цін, то і бензин, і дизпаливо, і зріджений газ подорожчали майже вдвічі.

Зміна споживчих цін у 2021-2022 роках, % до попереднього місяця (дані Держстату)

Головні випробування попереду

Експерти вважають, що зростання цін в умовах війни та важкої економічної ситуації явище цілком закономірне. Більше того, інфляційна спіраль ще не розгорнулася повною мірою.

«На мій погляд цифри поки кращі за очікування (з огляду на поточну ситуацію), оскільки зростання цін обмежує фіксація курсу валюти та вартості комунальних послуг, а також серйозне падіння внутрішнього попиту. Думаю, до осені два з трьох обмежувачів не працюватимуть», – каже Віктор Шулик, директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating.

За оцінками аналітиків, крім бойових дій основними факторами, які посилюють інфляційний тиск, можна назвати:

  • подорожчання логістики товарів (навіть якщо її вдасться перебудувати за умов заблокованих портів),
  • збереження високих цін на енергоносії для виробників,
  • зростання вартості сировини, матеріалів та робочої сили.

Ще одна «цеглинка» у піраміді інфляції, про яку, до речі, не згадують ні Нацбанк, ні Держстат – це курс гривні по відношенню до основних іноземних валют (передусім до долара), який прописують у своїх контрактах імпортери. І цей курс вищий за ринковий.

«Частина імпортерів вже заклала у ціну реалізації курс 38-40 грн. за долар, але не усі. Значить буде ще інфляційна хвиля, спричинена перерахунком курсу та зростанням вартості імпорту», – попереджає Андрій Шевчишин.

Це також до того, що в країнах-партнерах України теж зростають ціни. За даними Eurostat, річна інфляція в Єврозоні у червні становила 8,6%. «Інакше кажучи, певну частину інфляції Україна просто імпортує», – пояснює Віктор Шулик.

А ще 2021 року відбулося значне зростання цін виробників – «плюс» 74,2% за даними Держстату. Цей показник впливає на індекс споживачів із затримкою в кілька місяців. Простіше кажучи, українські компанії закладають вартість матеріалів та сировини у ціну готової продукції, але роблять вони це не одразу, а поетапно.

У світі теж неспокійно

Звісно ж, не варто забувати про ситуацію на глобальному нафтовому ринку та на ринках продовольства. Незважаючи на те, що на початок червня ціна нафти марки Brent опустилася нижче 100 дол./бар. (на початку червня вона коштувала понад 120 дол./бар.), з початку 2022 року вартість нафти злетіла на 44%. Враховуючи накладені санкції на Росію, як одного з ключових постачальників «чорного золота», істотного падіння цін на нафту в найближчому майбутньому очікувати не варто.

Щодо продовольства, то ціни на нього у світі тримаються на історичних максимумах. Індекс продовольчих цін ФАО (індикатор, який відображає динаміку вартості ключових видів сільгосппродукції) за підсумками червня становив 154,2 пункти. Нехай це і нижче, ніж у попередні три місяці, за фактом, передумов до обвалу цін на зерно, олії та м'ясо поки що немає. Україна, яка входить до основних дистриб'юторів продукції АПК у світі, поки не вирішила питання з блокуванням портів. Логістичні проблеми залишаються, а отже, залишається дорогим і продовольство. І страждають від цього не лише країни-імпортери українського зерна, м'яса тощо, а й споживачі в Україні, які дотують збитки аграріїв зі своєї кишені.

Примара гіперінфляції з 90-х

Інфляційні очікування, на жаль, невтішні. Офіційного прогнозу на друге півріччя, щоправда, поки що немає. Нацбанк пообіцяв опублікувати інфляційний звіт із детальним «розбором польотів» 28 липня. Проте вже очевидно, що за підсумками 2022 року зростання споживчих цін вийде за позначку 20%, яка фігурувала в даних НБУ у попередні місяці .

«Якщо у квітні оптимістичним сценарієм було 25%, то у червні оптимістичний прогноз інфляції зміщено до 28% за офіційною інфляцією, у базовий сценарій – до 35%», – коментує Андрій Шевчишин.

За оцінками опитаних експертів delo.ua, ціни на продукти харчування до кінця 2022 року зростуть у 1,5-2 рази, на транспортні послуги - на 20-30%, на комуналку - до 50%. Обмежувачами зростання цін залишаться погіршення купівельної спроможності, порушена логістика експорту та зниження попиту тривалі товари тривалого користування. Решта штовхатиме ціни вгору.

Причому, друге півріччя з погляду інфляції може бути гіршим від першого. Економіка працює в умовах воєнного стану зі скрипом вже четвертий місяць, ресурсів для утримання цін та валютного курсу дедалі менше. Наприклад, золотовалютні резерви Нацбанку у червні через валютні інтервенції скоротилися на 9%. І явно недаремно Кирило Шевченко стурбовано заговорив про загрозливі масштаби емісії. Фактично за рахунок викупу ОВДП НБУ «влив» з 24 лютого в економіку незабезпечену гривню на суму, що перевищує 220 млрд грн.

«Роль емісійного механізму зростатиме, а військові та курсові ризики ще сильніше впливатимуть на ціни товарів та послуг. А значить, паливна, комунальна та продовольча криза вже не є чимось із галузі фантастики», – вважає Віктор Шулик.

Тому Нацбанк обережно натякає на те, що уряду потрібно активніше різати витрати держбюджету (тобто проводити секвестр), підвищити прибутковість ОВДП, підняти податки на споживання, імпорт та збільшити рентні платежі. Інакше не виключено злету цін до рівня гіперінфляції, чого українська економіка і споживачі точно не витримають.