Експорт знову на підйомі. За рахунок чого зросла зовнішня торгівля у серпні

Експорт знову на підйомі. За рахунок чого зросла зовнішня торгівля у серпні

Українські експортери нарощують постачання продукції за кордон завдяки розблокуванню портів та налагодженню сухопутної логістики. Тим не менш, в експорті, як і раніше, переважає продукція АПК, тоді як частка інших галузей продовжує падати.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Міністерство економіки України прозвітувало про зовнішньоторговельний обіг України за останній місяць літа. Експорт товарів у серпні становив 3,36 млрд дол., що на 14% більше, ніж у липні. Імпорт був на рівні 4,42 млрд дол., або на 2,3% нижче, ніж у липні. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі також скоротилося: у серпні воно досягло 1,06 млрд дол., що на 32% менше, ніж липневе сальдо у розмірі "мінус" 1,5 млрд дол.

Втім, без ложки дьогтю не обійшлося. Левова частка експорту – це сільськогосподарські товари. Тобто економіка, як і раніше, тримається на АПК. Інші галузі буксують. Крім того, порівняно із серпнем 2021 року, показники зовнішньої торгівлі значно гірші. Експорт у серпні 2022 року становив лише половину торішнього значення, а імпорт скоротився рік до року на 30%. При цьому товарообіг у річному вимірі просів майже на 40%.

Морська логістика повертається

Як би там не було, експорт справді відновлюється. За даними Мінекономіки, у серпні товарні обсяги українського експорту зросли на 25% і становили 7,29 млн. тонн. "Морський шлях (розблокування портів - ред.) суттєво вплинув на динаміку експорту",  пояснює Олег Гетьман, економіст і координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Як повідомляє відомство, перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн. тонн. Залізницею українські компанії вивезли за кордон понад 3 млн тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн тонн.

Найбільший виторг експортери отримали від поставок товарів, які виїхали з України автомобільними дорогами – 1,48 млрд дол., морські вантажі принесли компаніям трохи менше 1 млрд дол., а залізничні поставки – 788 млн дол.

Серед 10 найбільших позицій товарного експорту, сім найменувань – це продукція сільського господарства. Зокрема, найбільше – 443 млн дол., – Україна отримала від продажу за кордон соняшникової олії (443 млн дол.). Обсяги постачання цієї продукції зросли на 30% до 366 тис. тонн. Від продажу кукурудзи експортери отримали 347 млн. дол., а її фізичний експорт зріс на 31% до 1,5 млн. тонн.

"Саме цей експортний сегмент (постачання кукурудзи – ред.) найбільше виграв від розблокування портів, з яких вийшли завантажені ще у лютому судна", – уточнює Мінекономіки.

Ще Україна експортувала 665 тис. тонн ріпаку на 305 млн дол. з нового врожаю та пшениці на 213 млн дол. Причому, у серпні експорт пшениці зріс у 2,3 рази порівняно з липнем до 880 тис тонн.

Серед інших сільгосптоварів – насіння соняшнику, м'ясо птиці, соя. Також міністерство звернуло увагу на зростання постачання кондитерської продукції, а саме: шоколаду (+25%), хлібобулочних виробів (+19,4%).

У неаграрному експорті лідирує руда, її продано за кордон на 172 млн дол. При цьому Мінекономіки уточнює, що обсяги експорту металургійної продукції падають через окупацію та руйнування промислових потужностей у південно-східних регіонах. Зокрема, у серпні експортовано 1,4 млн. тонн руди, що на 10% менше, ніж у липні. Дві позиції експорту, що залишилися, - кабельна продукція і електроенергія. Вони принесли 89 млн дол. та 73 млн дол. відповідно.

ТОП-10 найбільших позицій експорту у серпні 2022 року

Дані Мінекономіки

Євросоюз – головний покупець

Географію зовнішньої торгівлі у серпні Мінекономіки, на жаль, не наводить. Проте динаміка така, що поступово відбувається переорієнтація українських компаній на найближчі ринки. Насамперед, це країни Західної Європи. Крім цього, спостерігається скорочення частки СНД як у експорті, так і у імпорті.

Наприклад, згідно з даними Державної митної служби, за підсумками 2021 року у структурі експорту ЄС займав 39%, країни СНД – 11%, решта торгових партнерів (Азія, Африка, США тощо) – 50%. В імпорті співвідношення було 40%, 19% та 41% відповідно.

За підсумками 7 місяців 2022 року вже 61% експорту припадало на Євросоюз, лише 6% на СНД та 33% – на інші країни. В імпортних постачаннях ЄС займає 48%, СНД – 13%, інші держави – 39%.

Причини таких змін є очевидними. Збільшення частки автомобільного та залізничного транспорту в логістиці звужує можливості для торговельного обороту. І логічним вибором стають ті країни, з якими налагоджено транспортні коридори суходолом. Звідси зростання частки ЄС у експорті та імпорті. Ну а падіння постачання в/з СНД пояснюється розривом торговельних взаємин із Росією та Білоруссю.

Географічна структура зовнішньої торгівлі за 7 місяців 2022 року

Дані Держмитниці

Сільгосппродукція у лідерах, металургія – у занепаді

Цікаво й те, як змінюються обсяги постачання окремих груп товарів. Знову ж таки, детальну статистику зовнішньої торгівлі Державна митниця дає із деяким запізненням. За серпень вона ще відсутня. Але навіть за підсумками січня-липня 2022 року можна зрозуміти головні тренди (порівняно з аналогічним періодом 2021 року):

  • основою експорту залишається сільгосппродукція та інші продовольчі товари;
  • спостерігається явне скорочення поставок за межі України мінеральної продукції (насамперед, через падіння експорту руди);
  • майже вдвічі скоротився експорт металургійної продукції та на 25% продукції машинобудування;
  • стабільним є постачання деревини, продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловості;
  • на 18% зріс імпорт готових продуктів харчування, що пов'язано, зокрема, з девальвацією та подорожчанням логістики;
  • удвічі зросло ввезення палива в Україну. Тут усе зрозуміло без коментарів. Але якщо коротко, то причини у зупинці внутрішньої переробки та припиненні імпорту з РФ та Білорусі.
  • скоротився імпорт промислової сировини (хімічної, металургійної продукції), що пов'язано з падінням внутрішнього споживання через кризу та зупиненням багатьох виробництв.

Зміна зовнішнього товарообігу України за 7 місяців 2022 року, млн. дол.

Дані Держмитниці

Менше сировини, більше готових товарів

Міністр економіки Юлія Свириденко, коментуючи показники зовнішньої торгівлі, заявила, що Україна має намір зробити ставку на експортну модель зростання економіки.

"До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета уряду та Мінекономіки – підняти його до 50%", – пообіцяла Свириденко.

Причому Кабінет Міністрів упевнений у тому, що Україна знижуватиме частку сировинного експорту. За словами Свириденко, 75% експорту мають забезпечувати готові товари та послуги. Для цього уряд має намір і надалі стимулювати бізнес, підтримуючи його пільговими кредитами та грантами.

Держава частково компенсуватиме ставку за експортними кредитами, які мають строк від 2 до 12 років і становлять не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту. Так ми допоможемо експортерам вийти на зовнішні ринки і бути конкурентними

Юлія Свириденко міністр економіки України

Про перспективи зростання зовнішньої торгівлі говорить й голова Ради НБУ Богдан Данилишин. "Вартісні обсяги експорту залишаються на 40% нижчими, ніж на початку року. Але поступове збільшення фізичних поставок в умовах сприятливої цінової кон'юнктури вказує на перспективи збільшення надходжень валютної виручки в Україну вже в короткостроковій перспективі",  пояснює Данилишин.

Складний шлях імпортозаміщення

У той же час не варто плекати надмірний оптимізм. Негативне сальдо платіжного балансу України за 7 місяців 2022 року склало 8,4 млрд дол. За аналогічний період 2021 року був профіцит у розмірі 0,8 млрд дол. Якщо говорити простою мовою, приплив валюти з-за кордону менший, ніж її відтік. Це створює тиск на курс, на золотовалютні резерви НБУ та загалом знижує конкурентоспроможність української економіки на світовій арені.

Тому зростання експорту в грошовому еквіваленті, яке багато в чому пов'язане із подорожчанням товарів внаслідок зростання собівартості та логістики, не тотожно збільшенню фізичних обсягів поставок. Крім того, відійти від сировинної моделі економіки в короткі терміни буде дуже складно. Особливо в умовах війни та зупинки виробництв.

З іншого боку, ідея імпортозаміщення, яку озвучила Свириденко, за своєю суттю правильна і дозволить швидше вийти із кризи. Питання лише в тому, чи вистачить бізнесу запасу міцності, а державі – ресурсів, щоб цьому бізнесу допомогти.