Розпродаж на мільярд. Які держпідприємства вирішив приватизувати Кабмін

В Україні після 6-місячної перерви відновилася приватизація держмайна. Про перезапуск приватизаційних процесів ще наприкінці серпня повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який пообіцяв, що перші активи з'являться у продажу після 1 вересня.

Щоправда, про продаж великих об'єктів, таких як "Центренерго" чи ОПЗ, поки що не йдеться. Але прем'єр упевнений, що мала приватизація, в рамках якої буде реалізовано держактиви балансовою вартістю до 250 млн грн., цілком реальна незважаючи на війну.

План приватизації від ФДМ

Уряд планує, що Фонд державного майна, який відповідає за приватизацію, до кінця 2022 року виставить на продаж кілька десятків підприємств та заводів, розташованих у регіонах, де не ведуться бойові дії.

Представники ФДМ (зокрема, колишня в.о. голови Фонду Ольга Батова) розповідали, що насамперед будуть приватизовані непрацюючі комбінати хлібопродуктів, спиртзаводи та окремі об'єкти нерухомості, які можуть бути цікаві малому та середньому бізнесу. Загалом Фонд планує залучити до держбюджету від приватизації до 1 млрд грн.

Також ФДМ оприлюднив так зване "Приватизаційне меню", яке містить перелік тих самих об'єктів, призначених для продажу. У ньому, щоправда, трохи більше, ніж кілька десятків. Зокрема, до приватизаційного плану Фонду включено майже 80 об'єктів. Вони розташовані у 16 областях України та у Києві.

Цей список не обмежується лише хлібокомбінатами та спиртзаводами. У плані приватизації є:

1. санаторії та бази відпочинку;
2. підприємства з виробництва батарей та акумуляторів, навігаційного обладнання;
   
3. структурні підрозділи, що входять до складу Національної академії наук;
   
4. пакети акцій сільгосппідприємств, які ще залишаються у держвласності;
   
5. компанії, що займаються випуском ювелірних виробів;
   
6. підприємства машинобудівної галузі та конструкторські бюро.
   

Причому на приватизацію будуть відправлені не тільки заморожені активи, а й об'єкти, що цілком собі працюють. Стартова ціна лотів, які включені до "меню" ФДМ, знаходиться в діапазоні від кількох десятків тисяч гривень до 130-150 млн грн.

Що продалося і що буде продано

Перший успішний приватизаційний аукціон ФДМ провів 19 вересня. З молотка пішло майно одного з підрозділів, який входить до складу держпідприємства "Укрспирт" та знаходиться у Тернопільській області. Стартова ціна лота становила 25,2 млн. грн. В аукціоні було 6 учасників, ціна у процесі торгів зросла у 6 разів і переможець заплатив за актив 70,3 млн грн. Новим власником проданого майна стало ТОВ "Аква Солар Інвест", яке навесні 2021 року придбало Бершадський спиртзавод.

Другу угоду ФДМУ уклав наступного дня, 20 вересня. Проданим об'єктом став Марилівський спиртзавод у Тернопільській області. Сума операції склала 150 млн. грн. Це майже втричі більше, ніж стартова ціна, яка була трохи більше ніж 54 млн грн. Переможцем виявилася компанія "Вітагро Енерджі", яка входить до холдингу VitAgro.

Крім цього, ФДМ запланував на першу половину жовтня приватизацію ще кількох об'єктів:

● 10 жовтня відбудеться аукціон з продажу 100% акцій підприємства "Еротрон" (Львів), яке займається дослідженнями та експериментальними розробками у галузі природничих та технічних наук. Стартова ціна – 26 млн. грн.;

● на 11 жовтня призначено аукціон із приватизації Узловського спиртзаводу (Львівська область). Цей актив у 2019 році пройшов модернізацію та забезпечений необхідним обладнанням, а також комунікаціями для виробництва продукції. Завод виставлено на продаж за ціною 24 млн. грн.;

● на 12 жовтня заплановано торги з продажу контрольного пакету акцій (50%) машинобудівного виробничого об'єднання "Оріон" (Одеса). Підприємство фактично не функціонує з 2004 року, але при цьому має 52 об'єкти нерухомості у своїй власності. Початкова ціна цього лоту – 7,4 млн. грн.;

● 12 жовтня пройде аукціон із продажу двох приміщень столичного заводу "Арсенал" площею 351 кв м та 150 кв м. Стартова ціна цієї нерухомості – 23 тис грн та 377 тис грн відповідно.

Далі буде більше

Уряд очікує, що у малій приватизації братиме участь передусім той бізнес, який потребує релокації, і хоче швидко розгорнути діяльність на новому місці. За даними Мінекономіки, до 25 вересня понад 1840 компаній подали заявки на переміщення до безпечних регіонів у рамках урядової програми "Релокація бізнесу".

Також приватизація може стати одним із чинників відновлення економіки. Держава в умовах зростання цін на сировину та енергоносії може запропонувати бізнесу порівняно недорогі активи, на базі яких можна організувати виробництво.

При цьому запуск приватизації зараз виглядає як пробна куля з прицілом на 2023 рік. Оскільки в проекті держбюджету-2023 закладено суму 6 млрд грн, яку уряд має намір отримати від продажу державних активів. І якщо заплановані до кінця 2022 року аукціони будуть успішними, то досягти такого обсягу надходжень від приватизації у 2023 році цілком реально. Тим більше, що на продаж може бути виставлене не лише майно, яке перебуває в управлінні ФДМ, а й активи комунальної власності, а також активи, якими управляє агентство АРМА.

"З початку війни значний обсяг "жирних" активів був конфіскований у російських і деяких українських власників. Тому сума у 6 млрд грн, особливо за поточним валютним курсом, не виглядає занадто фантастичною", – каже Віктор Шулик.

Спростили, навіть занадто

Для того, щоб прискорити процес приватизації, Верховна Рада влітку ухвалила законопроект № 7451 (тепер це закон № 2468-IX), норми якого спрямовані на те, щоб адаптувати процедуру продажу держмайна під реалії воєнного та повоєнного часу.

Документ передбачає скорочення термінів проведення приватизаційних аукціонів та підготовки об'єктів: від оголошення торгів до підписання договору має пройти не більше 2 місяців. Також не проводиться оцінка об'єкта приватизації, аудит фінансової звітності, екологічний аудит, інвентаризація.

Стартову ціну об'єкта приватизації визначає аукціонна комісія. Або ціна встановлюється на рівні балансової вартості, на підставі діючого висновку про вартість об'єкта приватизації, інакше об'єкт виставляється на торги за 1 грн.

"Строки підготовки об'єктів до аукціонів та їх проведення суттєво скорочені в тому числі завдяки тому, що для нових власників єдиних майнових комплексів зберігаються усі дозволи та ліцензії. Раніше потрібно було переоформлювати дозвільні документи ще раз", – пояснює Віталій Сокуренко, адвокат адвокатського об'єднання Credence.

До того ж знижуються ризики несплати за проданий об'єкт, оскільки тепер переможець аукціону сплачує придбаний лот до укладення договору купівлі-продажу.

Важливо й те, що всі ключові приватизаційні процеси є повністю диджиталізованими та прозорими. Оголошення аукціонів, як і проведення торгів, відбувається онлайн у системі Prozorro.Продажи. "Також передбачена можливість підписання протоколів кваліфікованим електронним підписом, крім випадків, якщо на іншій формі наполягає переможець торгів", – уточнює Дмитро Бойко.

Проте спрощення процесу приватизації несе для покупців певні ризики. Головний недолік полягає в тому, що об'єкти можуть виставлятися на продаж без аудиту та оцінки. По суті, покупець такого активу отримує "кота в мішку". Так, новий потенційний власник має право оглянути об'єкт приватизації, вивчити його характеристики. "Але це не може замінити повноцінний аудит при купівлі цілісного майнового комплексу. Тому всі ризики, пов'язані з придбанням такого об'єкта, лягають на покупця. Єдиною компенсацією може бути відносно низька ціна у період воєнного стану", – вважає Марина Шарапа, партнер юридичної фірми Arzinger.