"70% звинувачень — вигадки": CEO "Френдлі Віндтехнолоджі" про вітропарк на полонині Руна

Які потужності ви плануєте ввести в експлуатацію у цьому році?

— Зараз у нас два проєкти Ми завершуємо будівництво ВЕС у Нижньоворітській громаді, де плануємо остаточно завершити монтаж усіх турбін. Зараз вже під'єднано до мережі 9,6 МВт. А загалом там буде 71,2 МВт. Паралельно з цим ми почали реалізацію проєкту на полонині Руна і будемо дивитися як він буде виконуватися в цьому році.

Це досить скандальний проєкт. В січні будівництво вітропарку призупинили, а Міндовкілля зупинило розгляд документів. Ви вважаєте, що ситуація зміниться?

— Це звичайний проєкт на ділянці з привабливим вітропотенціалом, який може бути збудованим та приносити користь громаді. Я не бачу в цьому нічого скандального. Певна група осіб, які професійно займаються опонуванням та не пропонують жодних альтернатив як для зміцнення енергопотенціалу країни, так і для розвитку громад. Окрім того, що замість вітряків краще було б зробити якісь туристичні маршрути - без жодної конкретики. Навколо нашого проєкту почалася ціла історія, навіть, з листами до правоохоронних органів. Слід зауважити, що близько 70% того, що вони там пишуть — вигадані факти та чиясь особиста думка. Проте, правоохоронці вимушені реагувати.

 Ми ж зі свого боку, будуємо проєкт, з якого громада матиме 3% коштів від реалізації згенерованої електроенергії. Тим більше, що полонина Руна вже була урбанізована і ми не зробили там нічого принципово нового, полагодили дорогу і будуватимемо вітростанції на окремих локаціях.

Щодо Міндовкілля, то дійсно, вони призупинили розгляд наших документів. Але ми перебуваємо в тривалому діалозі з міністерством, враховуючи попередні реалізовані проєкти, і переконані, що зокрема екологічний моніторинг проведений належним чином, всі документи відповідають вимогам та чинному законодавству. Сподіваємося, що після завершення судового розгляду зможемо продовжити процедуру і розпочати будівництво.

Яка зараз економіка вітрової енергетики з урахуванням того, що "зелений" тариф фактично не працює? Наскільки вигідно наразі інвестувати у цю галузь?

— В Україні зараз не зовсім стандартна ситуація. Ми маємо стійкий попит на електроенергію, що значно перевищує пропозицію. Перш за все через руйнування підстанцій. Тож будь-яка розгалужена генерація є плюсом для нашої країни. 

Я не можу сказати, що "зелений тариф" не працює. Багато наших колег продовжують співпрацювати з ДП "Гарантований Покупець" та продають електроенергію саме за "зеленим" тарифом. Це більше стосується сонячної енергетики, ніж вітрової. 

Саме наша компанія ще у 2022 році вирішила перейти на торгівлю на ринкових засадах на ринку "на добу наперед", оскільки ми дивимось на перспективу. Зелений тариф це "пільга", що встановлюється країною доки в ній не сформується прошарок інвесторів в ВДЕ. Ми бачимо, що сьогодні основна функція "зеленого" тарифу вже виконана: тариф дав можливість розвинути галузь в країні та дати компаніям досвід експлуатації. Далі цей досвід розвиватиметься на ринкових засадах.

Зараз багато компаній дивляться в бік вітру. Мова йде, як про тих хто нещодавно активно будував СЕС, так і про непрофільних інвесторів, таких як OKKO. Як Ви вважаєте це стійкий тренд чи ситуативний?

— У світі йде перехід від спалювання вуглеводнів, як моторного палива до споживання електроенергії. Питання лише в тому, як цю електроенергію генеруватимуть. ОККО чітко розуміє, що їм потрібно диверсифікувати свій бізнес. Один зі шляхів диверсифікації — виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. А вітер порівняно з іншими ВДЕ має найвищий коефіцієнт використання потужності. Тому логічно що компанія рухається в цьому напрямку.

Я вважаю, що це стійкий тренд. Компанії, які отримали досвід в девелопменті простіших проєктів, таких як СЕС, зараз дивляться в бік будівництва вітростанцій. В Українських реаліях ми маємо 8 років окупності та 25 років термін експлуатації вітростанції. Цей бізнес досить зрозумілий і в цьому не так багато ризиків, навіть в сьогоднішніх умовах. Тож я думаю, що в найближчі роки в Україні все більше компаній приходитимуть в цей сектор.

Ви минулого разу говорили, що для реалізації проєктів залучаєте як банківське фінансування, так і кошти інвесторів. Яке загалом співвідношення між коштами інвесторів та банків. Який мінімальний поріг входу для інвесторів?

В середньому частка банківських кредитів в наших проєктах складає 70%, а 30% — кошти інвесторів. У нас немає мінімального чи максимального порогу входу в проєкт. Інвестори можуть самі об'єднуватися в групи, а деколи ми їм в цьому допомагаємо.

Все залежить не від того скільки грошей на руках у конкретного інвестора, а від того як збудована фінансова система в країні. Будь-який інвестор, незалежно від того скільки в нього грошей, хоче розуміти, як він ці гроші поверне. 

Проблема лише в тому, що ми поки ще не маємо дійсно ефективного механізму "роздрібних інвестицій". Ми бачимо, що держава робить конкретні умови для побудови такої системи інвестицій, в тому числі державні банки. Це поки що перші кроки, але система поступово перебудовується в більш європейську модель. Тому про "поріг входу" в наші проєкти більш детально розказати про це під кінець року, коли з боку держави вже буде вибудована система стимулювання залучення таких інвестицій від невеликих інвесторів.

Ви будете залучати кошти на ваші проєкти у дрібних інвесторів?

Наша група вже працює в цьому напрямку і ми доопрацюємо цей механізм. Якщо компанія Inzhur може, то чому ми ні? Кожен український інвестор хоче мати документ, що підтверджуватиме, що він є власником або співвласником, щоб він міг скористатися цією власністю, продати її, обміняти або передати в спадок. Цей механізм поки що не відпрацьований, але ми дуже активно вивчаємо це питання.

Які сьогодні взагалі інвестиційні можливості у населення або невеликих підприємців? Можна вкласти гроші в депозит, цінні папери, в тому числі державні, або інвестувати в нерухомість. Це той набір інструментів, яким користується кожен, хто розмірковує, як йому бути, якщо не вистачатиме пенсії. Ми разом з державою зможемо запропонувати альтернативний механізм.