Більше нікому. Чому Кабмін має продовжити для “Нафтогазу” функцію постачальника “останньої надії”

Постачальником “останньої надії”(ПОН) є компанія, котра виконує на ринку функцію страхувальника. Якщо на ринку є проблемний постачальник природного газу, що не може виконувати свої обов’язки перед клієнтами, ПОН має підхопити клієнтів цього постачальника, щоб вони в критичний момент не залишились без газу. ПОН має два місяці постачати газ таким клієнтам аж поки вони не знайдуть собі надійного постачальника.

З 2020 року роль постачальника “останньої надії” на підставі результатів конкурсу була покладена на “Нафтогаз” на три роки. А 22 липня 2023 року термін цих обов’язків у “Нафтогаза” вичерпався. Таким чином постачальника “останньої надії” який постачав газ до бюджетних установ серед яких школи, лікарні та військові частини, зараз нема.

В травні 2022 року 8,8 млн побутових споживачів газу потрапили до ПОН. Раніше ці споживачі обслуговувалися постачальниками, що працювали під брендом “Твій Газзбут”, але ці постачальники не змогли домовитися з “Нафтогазом”  про закупівлю газу. Як правило ціна газу у ПОН є вищою за ринкову і це має стимулювати клієнта шукати собі стабільного постачальника. Однак побутовим споживачам які опинилися у ПОН “Нафтогаз” постачав блакитне паливо за пільговою ціною 7,96 грн за куб. м. Зараз постачальника у цих споживачів нема, але відключити їх також неможна бо діє мораторій на припинення постачання комунальних послуг.

Водночас саме на ПОН Уряд ще в березні 2022 року поклав спецобов’язок постачати газ непобутовим споживачам що виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави. Таким чином відмовитися без постачальника останньої надії ринок газу, вірніше те, що з нього зосталось, не може, а окрім “Нафтогаза” виконувати цю функцію більше нікому.

Побутові споживачі швидше за все платитимуть за газ “Нафтогазу”

Аналітик DiXi Group Андрій Урста говорить, що відповідно до діючого Порядку проведення конкурсу на постачальника останньої надії, діючий обраний за таким конкурсом постачальник останньої надії (ПОН) мав повідомити Кабмін про припинення здійснення своїх функцій за чотири місяці до такого припиненнявідповідної дати. 

“Чи повідомив ГК “Нафтогаз України” Кабмін невідомо. Відповідно, незрозуміло наразі на чиєму боці відповідальність. Якщо ж Кабмін був належним чином повідомлений про завершення виконання “Нафтогазом України” своїх функцій, він повинен був у належні строки оголосити та провести конкурс на ПОН на найближчі три роки”, - каже Урста.

Експерт зауважує, що навряд чи за новим конкурсом була б відібрана компанія, яка не входить до групи “Нафтогаз”, адже до учасників конкурсу виставляються кваліфікаційні вимоги мати в підземних газосховищах обсяг газу (або еквівалентну грошову суму), який дорівнює максимальному місячному обсягу споживання всіма споживачами протягом опалювального сезону у 2019/202020 років. Тож сумнівно, що в Україні є інша компанія, яка б могла відповідати цьому критерію, окрім як компанії Групи “Нафтогазу”.

Іншою проблемою є 9 млн споживачів залишилися без постачальника газу, котрий виконував соціальну роль. Перехідними положеннями Закону “Про ринок природного газу” та постановою НКРЕКП передбачено можливість постачання газу побутовим споживачам ПОНа на умовах типового договору та базової річної пропозиції постачальника, що був визначений ПОН. Інакше кажучи, всі споживачі ГК “Нафтогаз України” як ПОНа були перереєстровані на ту саму ГК “Нафтогаз України” як “звичайного” постачальника. Такий порядок діятиме до 1 травня, що настає за датою припинення або скасування воєнного стану. Крім того, поставки газу окремим категоріям споживачів - зокрема населенню - регламентовані положенням про покладення спеціальних обов’язків (ПСО).

“Разом з тим, виникає правовий вакуум щодо нових споживачів, які в силу різних причин опиняються без постачальника і яких мав би “підхопити” ПОН. Передбачити точні наслідки цієї ситуації - важко”, - говорить експерт.

Урста вважає що, Кабміну та НКРЕКП доведеться знайти дуже швидке розв'язання проблеми та знайти постачальника для цих споживачів. І тут є декілька варіантів.

Перший - провести новий конкурс на ПОНа, що займе певний час. За цей час споживачі без постачальника будуть споживати газ, який, може обліковуватись оператором ГТС як несанкціоновані відбори. Однак незрозуміло, хто буде нести фінансову відповідальність за ці несанкціоновані відбори в умовах відсутності постачальника. Це несе ризики додаткового фінансового навантаження на Оператора ГТС та Операторів ГРМ.

Другий - Уряд також може спробувати в директивному порядку продовжити термін дій вже вибраного ПОНа (“Нафтогазу”) на термін, більший, ніж три роки. Однак це рішення вимагатиме внесення Верховною Радою змін до Закону України "Про ринок природного газу".

Третій - в надзвичайному порядку передати цих споживачів новому постійному постачальнику. Якщо якась компанія і зможе одночасно швидко прийняти 9 мільйонів споживачів, то це тільки “Нафтогаз” або якась з його дочірніх компаній. Різниця буде лише в тому, що у випадку такої передачі “Нафтогаз” стане вже постійним постачальником згадуваних 9 млн споживачів, а не постачальником останньої надії, яким він був до того. 

Нафтогаз використав функцію ПОН для монополізації ринку

“Призначення цього постачальника “останньої надії” в ринкових умовах в тому щоб він продавав газ в ринковій ціні та мотивував споживача знайти собі нормального постачальника. А в нас постачальником останньої надії був “Нафтогаз”, який давав для фізосіб таку ж ціну як і “Нафтогаз-трейдинг”. Це був інструмент, щоб перетягувати до себе побутових споживачів які вилітали зі збанкрутілих постачальників раніше у 2021 році та у 2022 році”, - розповів Delo.ua один з учасників газового ринку.

За його словами, для звичайних споживачів майже нічого не зміниться. Ці споживачі перейшли до “Нафтогазу” ще в червні минулого року заднім числом з 1 травня. А от юридичним особам, що отримували газ у ПОН потрібно буде знайти споживача.

Співрозмовник каже, що на відміну від побутових споживачів юридичним особам, які потрапляли на ПОН встановлювали ціну з прив’язкою до реверсу зі Словаччини плюс 20% премії. Загалом газ у ПОН окрім підприємств які опинилися без газу через ненадійність свого постачальника є ще багато бюджетних установ таких, як  школи, дитячі садочки, лікарні та військові частини.

“Можливо “небаланси” повісять на Оператора ГТС, оскільки технічно більше нема кому відповідати за постачання газу таким споживачам. Вони балансують газовий ринок і можуть надсилати платіжки за балансування. Хоча я думаю що Уряд продовжить функцію ПОН для “Нафтогаза”, - говорить джерело.

Ринок газу монополізований і виконувати функцію  ПОН більше нікому

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що функцію ПОН для “Нафтогаза” невдовзі продовжать, а короткотермінова відсутність постачальника “останньої надії” не викличе великих проблем.

“Наслідків не буде. “Нафтогаз” стане ще раз постачальником “останньої надії”, оскільки більше нема кому ним бути. Ринок же монополізований тому я не думаю, що рішення може бути якимось іншим. Не продовжили повноваження, бо забули. Низький рівень виконавської дисципліни призвів до того, що не було вчасно продовжено термін повноважень. Через відсутність ПОН можуть бути виключно бюрократичні проблеми. Крім того, ми ж бачимо, що ще ж не прийшов термін, коли потрібно сплачувати за газ”, - каже Рябцев.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко каже, що “Нафтогаз” вже певно не здатен виконувати функцію постачальника “останньої надії”, бо у компанії вже достатньо багато боргів. А ПОН постачав газ як правило тим, хто не може розплатитися: державним шахтам, лікарням, водоканалам, школам і т.д.

“Якщо у Нафтогазу немає можливостей виконувати ці функції. Хто буде їх виконувати? Хтось в Уряді ж думав про це рішення та новий механізм що буде діяти замість ПОН? Якщо його просто не буде неплатоспроможні установи та підприємства просто не будуть отримувати газ і це може спричинити проблеми в окремих регіонах”, - каже Омельченко.

Разом з цим експерт зазначає, що сам “Нафтогаз” останнім часом монополізує ринок беручи під контроль облгази. Але разом з цим борги компаній не зменшуються.

“Монополізація ринку ні до чого хорошого не приводила. Тож якщо Уряд взяв на себе відповідальність передати ринок природного газу “Нафтогазу”, то він повинен взяти на себе відповідальність за те що на цьому ринку відбувається”, - каже Омельченко.