Компанія з орбіти Новінського подала в міжнародний арбітраж на Україну: скільки вона хоче отримати

Суть справи

Наприкінці серпня Enwell Energy зареєструвала справу в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) та звернулась до механізму захисту інвесторів згідно з угодою між Урядом Великої Британії та Урядом України про сприяння та взаємний захист інвестицій.

На думку компанії дії з грудня 2022 державні органи України втручались у реєстрацію прав власності, блокували активи, проводили обшуки у місцевих офісах та на виробничих майданчиках, а також призупинили ліцензій на видобуток газу і конденсату. Чим грубо порушили її права, гарантовані угодою. Мова йде про призупинення ліцензій на видобуток на Васищівському та Свистунівсько-Червонолуцькому родовищах з 4 травня 2023 р. по 26 червня 2024, а також подальші призупинення ліцензій на Мехедівсько-Голотовщинському, Свиридівському і Васищівському родовищах з 15 листопада 2024.

В Enwell Energy заявили, що спроби врегулювати конфлікт мирним шляхом, зокрема через передбачені угодою процедури, виявилися безрезультатними. Тому в рамках арбітражу компанія вимагає компенсації за заподіяні збитки, відновлення дії її ліцензій на залишок термінів та покриття витрат, пов’язаних із процесом.

Зупинка спецдозволів була пов’язана з санкціями РНБО проти Вадима Новинського, власника компанії Smart Holding, яка володіла Smart Energy. 1 грудня 2022 Рада національної безпеки та оборони вирішила ввести санкції проти Новинського та низки священників Української православної церкви, і того ж дня це рішення ввів у дію президент Володимир Зеленський. Причиною цього правоохоронці називають "просування проросійських наративів", виправдання агресії Росії проти України та співробітництво з окупантами

Але в Smart Holding кажуть, що Новінський ще у 2022 році передав корпоративні права холдингу трастам Smart Trust й Step Trust та не здійснює управління компанією. Втім в Міністерстві юстиції інша думка, що Новінський досі залишається кінцевим бенефіціаром компанії. Тож компанії як і їх власник залишаються під обмеженнями.

Чого хоче компанія і що вона може отримати

Незалежний голова ради директорів Enwell Energy Чак Валескіні розповів Delo.ua, що першочерговою задачею для компанії є відновлення ліцензій на видобування вуглеводнів, а відшкодування збитків не є самоціллю. 

"Сума залежатиме від результатів розгляду, а саме головне від того, наскільки будуть продовжуватися порушення прав Enwell Energy в Україні. Сума є співставною з обсягами втрат, яких компанія зазнала через порушення її прав", — зауважив топменеджер.

Валескіні додав, що за 10 років роботи в Україні, до зупинки ліцензій, Enwell Energy інвестувала в українські надра понад $450 млн. Компанія продовжувала це робити навіть після повномасштабного вторгнення. На 2025 рік українські активи Enwell Energy, після відновлення спецдозволу на Васищівське родовище, планували виділити 2,85 млрд грн на буріння нових свердловин, капітальні ремонти та розбудову інфраструктури.  

Незалежні юристи, які мають досвід розгляду схожих справ кажуть, що для оцінки суми завданих Enwell Energy збитків в арбітражі може використовуватися два підходи: або ж мова йтиме про експропріацію державою активів і компанія вимагатиме компенсацію їх вартості, або ж інвестор вимагатиме компенсації втраченої вигоди.

Адвокат юридичної фірми "Ілляшев та партнери" Марина Рященко виділяє найбільш поширені порушення прав інвесторів, через які ті звертаються до арбітражів. По-перше, пряма втрата власності чи активів, яка включає вилучення активів, ліцензій, концесій, участі в компанії шляхом націоналізації або формального "припинення" прав. 

По-друге, втрата фактичної можливості користування інвестицією: наприклад, блокування доступу до активів, відключення постачання чи застосування регуляторних заходів, що роблять проект економічно нежиттєздатним, втрачений прибуток (втрачена ринкова/справедлива вартість підприємства, тобто, прибутки, які інвестор би отримав, якби інвестиція могла працювати); втрачена вигода і вторинні наслідки (втрати від перерваних контрактів постачальників, штрафи, репутаційні збитки) тощо.

Угодою про захист інвестицій між Україною та Великою Британією передбачено, що в цих випадках держава має виплатити негайну та справедливу компенсацію. Така компенсація дорівнюватиме справжній ціні інвестицій одразу перед таким порушенням або перед тим, як  про його загрозу стало відомо стало загальновідомо. Розглядаючи справу, інвестиційні трибунали часто оцінюють кілька сценаріїв (консервативний/базовий/оптимістичний) і коригують результат з урахуванням доказів, невизначеностей та дій інвестора щодо зменшення збитків.

"Компанія вимагає грошової компенсації за збитки та шкоду, яких вона зазнала в результаті втручання України у свою діяльність, а також поновлення її ліцензій на решту строку їх дії та відшкодування витрат. За словами компанії, за 10 років діяльності в Україні вони інвестували в розробку родовищ $450 млн. Очікувано, що розмір компенсації, яку буде вимагати компанія в інвестиційному арбітражі, також буде значним, та, ймовірно, включатиме як справедливу компенсацію, так і втрачену вигоду від втрати активів", — каже Рященко.

Партнер юридичної "Bono Legal" Павло Бєлоусов, який брав участь в підготовці матеріалів по арбітражу "Нафтогазу" проти "Газпрому", зауважує, що арбітражні трибунали, як правило, виходять з принципу так званого повного відшкодування, закріпленого ще у практиці Постійної палати міжнародного правосуддя у справі Chorzów Factory (1928). Це означає, що інвестор має бути поставлений у таке економічне становище, в якому він би перебував, якби порушення з боку держави не відбулося. При цьому застосовується стандарт "справедливої ринкової вартості" (fair market value), тобто сума компенсації має дорівнювати ціні, "яку розумний покупець сплатив би за майно". Водночас в міжнародній практиці існує високий стандарт доказування: арбітражі не присуджують відшкодування на основі спекулятивних чи надто гіпотетичних розрахунків.

"Інвестиційний трибунал за допомогою експертів намагається встановити, яка вартість того бізнесу за декілька хвилин до того, як забрали ліцензію. Тобто скільки заплатили за цей бізнес інвестор. І те, що в бізнес інвестували певну суму це не факт, що бізнес буде вартувати стільки ж бо є військовий фактор" — каже Бєлоусов.

При цьому експерт зазначає, що за іншою методикою компенсації втраченої вигоди компанія могла б претендувати на обсяги коштів які вони могли б заробити без втрати ліцензій.

За інформацією Enwell Energy, до зупинки свердловини сумарно середньодобово давали 210 тисяч кубометрів природного газу, 35 т конденсату, 25 т нафти та 19 т LPG. Внаслідок зупинення діяльності газовидобувного підприємства до кінця 2025 року очікуються втрати у розмірі 78 мільйонів кубометрів природного газу, 13 тис. т конденсату, 9,3 тис. т нафти та 7,1 тис. т LPG. За даними EXPRO Consulting середня ціна газу на українському ринку у 2025 році склала 22 372 грн за тис. куб м (з ПДВ), тож втрачена вигода компанії за 2025 рік лише в контексті газу могла б скласти 1,745 млрд грн(з ПДВ), або 1,454 млрд грн без ПДВ або $34,4 млн.

Бєлоусов зауважує, що практика міжнародного інвестиційного арбітражу вже знає випадку успішних для інвесторів позовів проти України у випадках відмови у видачі або анулювання ліцензій, а також законодавчої заборони певної діяльності. В одній з таких справ власних "Гала Радіо" Джозеф Лімір відсудив від України $9 млн доларів.