Мільярди для олігархів та компаній-прокладок: що показав державний аудит “Укренерго”

Наше видання отримало результати аудиту компанії “Укренерго” з 2018 по червень 2022 року. Аналіз цього документу дає зрозуміти, які процеси відбувалися у ключовій енергетичній компанії України. В той час, коли в країні вже роками йшла війна на Донбасі, компанія-оператор енергосистеми країни під керівництвом Володимира Кудрицького зазнавала збитків на десятки мільярдів гривень через корупційні оборудки, що були організовані менеджментом “Укренерго” в інтересах великих фінансово-промислових кіл та підприємців, які були близькі до цього менеджменту.

Так, компанія Ігоря Коломойського “Юнайтед Енерджі” коштом державної “Укренерго” збагатилася на 1,4 млрд гривень. За кошти, отримані від міжнародних фінансових організацій, “Укренерго” уклала контракти з іноземними фірмами та переплатила 666,4 млн гривень. Проте роботи за цими контрактами фактично виконували українські субпідрядники.

На фоні цих оборудок менеджмент “Укренерго” отримував величезні премії: голова наглядової ради Шевкі Анджунер отримав від компанії 1,5 млн гривень, а колишній в.о. голови правління Всеволод Ковальчук – 5,5 млн гривень.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Загалом в ході державного аудиту “Укренерго” від початку 2018 по червень 2022 року було встановлено фінансові порушення, неефективні управлінські рішення, ризикові операції та недоліки на суму 68,1 млрд грн. Такі управлінські рішення призводили до того, що у 2020 році компанія отримала доволі значний збиток у 27,5 млрд гривень, хоча у відносно ситому 2021 “Укренерго” отримала незначний прибуток у 100 млн гривень.

Все це відбувалося ще до початку повномасштабної війни й цілком могло датися взнаки вже після її початку. Зараз ми можемо лише сподіватися, що лихо, яке спіткало нашу країну наприкінці лютого 2022 року, змінило ставлення топчиновників країни та топ-менеджерів державних компаній до ввірених їм відомств та активів.

Недарма нещодавно Президент Володимир Зеленський виступив з ініціативою прирівняти корупцію під час воєнного стану до державної зради. Проте корупційні скандали, пов’язані із закупівлями харчування для військових, що шокували українське суспільство у січні 2023 року, або нещодавні корупційні скандали з керівниками військкоматів показують, що цинізм та банальне бажання нажитися не покидають окремих посадовців і під час воєнного стану. Особливо сприяє такому збагаченню закритість процедур закупівель, що також притаманно для “Укренерго”.

Дорогий Ігорю Валерійовичу…

Група “Приват”, котру очолює нині опальний олігарх Ігор Коломойський, фігурувала у багатьох корупційних скандалах напередодні повномасштабної війни. Ігор Валерійович та його оточення дуже “любили” співпрацю з державними компаніями та не втрачали нагоди заробити на такій співпраці.

Не стала винятком і “Укренерго”, однією з функцій якої є адміністрування комерційного обліку та розрахунків на ринку електричної енергії. Результати аудиту показали, що “Укренерго” не контролювала на належному рівні розрахунки між учасниками ринку, не нараховувала та не стягувала заборгованість, що утворювалась через це, а також не накладала санкції за порушення розрахунків. Внаслідок цього у компанії утворилась значна дебіторська заборгованість, безпідставно була зменшена вартість активів, а сама “Укренерго” втратила значні кошти.

Формула успіху “приватівців” у їхній “співпраці” з державними компаніями, котра полягає у викачуванні ресурсів з державних компаній, є давно відомою всім, хто слідкував за українською енергетикою останні десять років. “Співпрацюючи” з “Укренерго”, “Приват” пішов за вже знайомою схемою: отримуючи електроенергію в борг, він використовував її для власних підприємств або перепродавав за вищою ціною. Борги ж сумувалися та “зависали у повітрі” на тривалий термін, а потім частково оплачувалися. Наслідком цього було, з одного боку, вимивання обігових коштів “Укренерго”, з іншого – дешеві кредити для “Привату”.

Така “співпраця” не припинилась навіть тоді, коли окупанти вже були на Київщині. Вже після початку повномасштабного російського вторгнення з 7 по 16 березня посадові особи “Укренерго” продавали електроенергію енерготрейдеру групи “Приват”, компанії “Юнайтед Енерджі”, в той час, як остання вже мала дефолтний статус. Отриману електроенергію “Юнайтед енерджі” продала, а частину отриманих коштів вивела на афілійовану з нею “Нью Енерджі Юкрейн”.

Загальний обсяг проданої таким чином електроенергії становив 386217,33 МВт-год на суму 1,4 млрд гривень. При цьому менеджмент “Укренерго” міг звернутися до Ощадбанку, щоб стягнути кошти з проблемного контрагента. Проте “Укренерго” двічі (9 та 11 березня) повідомило у банк, що простроченої заборгованості немає. Це дало “приватівцям” можливість вивести 479 млн гривень з рахунку “Ощадбанка” зі спеціальним режимом на інший поточний рахунок “Юнайтед Енерджі”.

У травні 2022 року НАБУ розпочало кримінальне провадження, в рамках якого Вищий антикорупційний суд вирішив заарештувати 657 млн грн, що були на рахунках “Нью Енерджі Юкрейн”. На думку слідства, представники “Нью Енерджі Юкрейн” знали, що кошти, які надійшли від “Юнайтед Енерджі”, були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, і що їх з метою легалізації перерахували на рахунки “Нью Енерджі Юкрейн”.

Станом на кінець березня 2023 року керівництво компанії “Нью Енерджі Юкрейн” подавало клопотання скасувати арешт з 657 млн грн, але суд йому відмовив. Слідство у цій справі триває і ми сподіваємось, що винні будуть покарані.

Освоєння кредитів МФО та їх розтрата

Ще одна показова історія, яку виявили аудитори, пов’язана з витрачанням коштів, котрі були отримані від міжнародних фінансових організацій. За рахунок цих грошей менеджмент “Укренерго” під керівництвом Володимира Кудрицького уклав контракти з підрядниками, які мали провести різнопланові будівельні роботи з постачанням обладнання. Серед підрядників зокрема було представництво іспанської компанії Instalaciones Inabensa S.A., представництво азербайджанської Azenco ASC та українське ТОВ “Хорос”, а також корпорація виробничих та комерційних підприємств “Союз”.

“Фактично виконання робіт та постачання устаткування за укладеними НЕК “Укренерго” контрактами здійснювалося вітчизняними субпідрядними організаціями. … Водночас ревізійними діями встановлено, що фактична вартість робіт, які виконувалися субпідрядниками для зазначених підприємств-підрядників, з якими НЕК “Укренерго” уклало контракти, менша на 666,4 млн грн, ніж передбачено цими контрактами”, – сказано в листі Державної аудиторської служби до Кабінету міністрів.

Яскравим прикладом таких контрактів є угода між “Укренерго” та спільним казахстансько-українським підприємством “Союзкомплект”, яке зареєстроване в Казахстані. Договір передбачав технічне переоснащення підстанції 330 кВ “Новокиївська”, що мав збільшити потужність підстанції з 400 до 600 МВА шляхом постачання та встановлення устаткування на більш ніж 31 млн доларів.

Аудитори встановили, що різниця між вартістю субпідрядних робіт та вартістю робіт, які були передбачені у контракті, становила 280,5 млн гривень, або 37,7% від загальної вартості контракту, роботи за яким, нагадаємо, були профінансовані кредитами від міжнародних фінансових організацій.

Аудитори дійшли висновку, що форма контрактів, укладених за рахунок коштів МФО, не давала змогу забезпечити дієвий контроль за ефективним використанням кредитних коштів, оскільки не передбачає застосування вимог законодавства України у сфері будівництва, щодо обов’язків замовника:

– здійснювати перевірку цін на матеріально-технічні ресурси на стадії узгодження договірної ціни;

– проводити контроль за перебігом, якістю, вартістю та обсягами виконаних генпідрядником та субпідрядниками робіт;

– вимагати застосування кошторисних норм України щодо ціноутворення у будівництві та первинних облікових документів, що підтверджують вартість витрат, понесених під час виконання робіт, а складена виключно відповідно до вимог Кредитного договору та Посібника із закупівель позичальниками Світового банку товарів, робіт та послуг (крім послуг консультантів) за позиками Міжнародного банку реконструкції та розвитку, кредитів і грантів Міжнародної агенції розвитку в редакції січня 2011 року (зі змінами в липні 2014), тобто є типовою формою контракту МБРР “Поставка і встановлення”.

Штрафи та недбалість

Аудитори також дійшли до висновку, що “Укренерго” втрачає суттєві ресурси через те, що в компанії неналежно проводиться претензійно-позовна робота із контрагентами, які несвоєчасно виконують договори.

Зокрема, “Укренерго” не змогла стягнути борги з державного підприємства “Енергоринок”, через що сформувала дебіторську заборгованість на 1,7 млрд грн та недоотримала дохід у вигляді санкцій на суму 713 млн грн.

Також “Укренерго” не стягнула 11,8 млн євро (323,8 млн гривень) зі згаданої вже іспанської компанії Instalaciones Inabensa S.A. за порушення умов контракту в період строку позовної давності. Хоча згодом порушення частково було відшкодовано на суму 5,6 млн євро (219,6 млн гривень). Аналогічно не було стягнуто 7,2 млн гривень з підрядників ТОВ “Будівельний холдинг “Шевченківський” та ТОВ “НВЦ Інбіотех”, котрі теж неналежно виконували умови контракту.

Разом з цим аудит виявив випадки, коли за невиконання контрактів штрафували саму “Укренерго”. Так, компанія була змушена сплатити 285 млн гривень штрафів і санкцій за невиконання умов договорів з учасниками балансуючого ринку на користь компаній ДТЕК, “Київтеплоенерго”, Енергоатом і вже згаданої “Юнайтед Енерджі”. А через те, що “Укренерго” не виконало належним чином договори перед “Гарантованим покупцем”, “Енергоатомом”, “Київтеплоенерго” та “Укргідроенерго”, з компанії стягнули або стягнуть у майбутньому штрафи та санкції на суму 8,7 млрд грн.

Екснардеп Крючков

Крім Коломойського “Укренерго” доволі довго судилося з членами родини колишнього нардепа Дмитра Крючкова, якого у 2017 році розшукував Інтерпол в рамках справи про розкрадання коштів “Запоріжжяобленерго”. Слідство вважає, що Крючков завдав збитків державі в енергетиці на суму понад 346 млрд гривень в інтересах братів Ігоря та Григорія Суркісів.

Державні аудитори визнали неефективною роботу “Укренерго” з повернення у власність компанії міждержавної повітряної лінії ПЛ 750 кВ “Південноукраїнська АЕС - Ісакча”, котра має протяжність 226 км та йде до Румунії. До слова, лінія є дуже важливою: відновлення її роботи дасть можливість збільшити потужність інтерконектора з Румунією та зніме обмеження видачі потужності генерації ВДЕ в цьому регіоні.

Ще у 2007 році “Укренерго” та угорська компанія “EMFESZ Kft” (до 2009 року її контролював Дмитро Фірташ) створили Консорціум “Південна енергетична компанія” (ПЕК), щоб відновити вказану ЛЕП. Згідно з договором, ЛЕП 750 кВ “Южно-Українська АЕС – Ісакча” була оформлена як вклад у спільну діяльність. Передбачалося, що після запуску лінії сторони отримуватимуть прибуток пропорційно їхньому вкладу у відновлення. Але лінію так і не відновили, а більшу частину ЛЕП розікрали на металобрухт.

Лише у 2018-му “Укренерго” подало позов про розірвання договору та повернення української ділянки ЛЕП компанії. У липні 2019 року було отримане частково позитивне рішення – ділянку ЛЕП повернули, але у розірванні договору відмовили. Але в подальших розглядах в інших інстанціях суди відмовили “Укренерго” у поверненні майна.

“Суди дійшли до висновку, що НЕК “Укренерго” обрав неналежний спосіб захисту”... “Останні 3 роки НЕК “Укренерго” лише підтверджував правову позицію, сформовану у 2018 році та не намагався створити нові юридичні обставини, які б призвели до ефективного правового захисту державного майна, переданого в управління Товариства та яке не використовується ефективно протягом 22 років”, – зауважили аудитори.

Станом на листопад 2022 року суд відмовив “Укренерго” і в проханні повернути ЛЕП у власність, і в проханні розірвати договір про спільну власність. Тобто, договір діє до цього часу – судові позови, розпочаті “Укренерго” у 2018 році, виявилися неефективними.

При цьому в окремій довідці аудитори звернули увагу на те, шо у 2021 році, коли “Укренерго” активно судилося за повернення ЛЕП, в “Південній енергетичній компанії” активно змінювалися компанії-засновники. Але щоразу серед їхніх бенефіціарних власників спливало прізвище дружини Дмитра Крючкова – Крючкової (Клименко) Альони Олександрівни.

За даними Opendatabot, станом на 22 травня 2023 року одним із засновників Консорціуму “ПЕК” є швейцарська компанія ЕКСІМ ПАУЕР С.А. У реєстрі швейцарської бізнес-платформи Moneyhouse вказано, що членами правління EXIM POWER SA є Дмитро Крючков, Альона Крючкова та Армандс Бусс.

“Надійний підрядник” КВПП “СОЮЗ”

Вже загадана нами казахстансько-українська Корпорація виробничих та комерційних підприємств “Союз” є одним з найбільших підрядників “Укренерго”. У вересні 2022 року саме ця компанія виграла тендер з реконструкції повітряної лінії “Хмельницька АЕС – Жешув” на суму 238,6 млн гривень. Ця лінія з’єднує Україну та Польщу й збільшує можливість експорту/імпорту електроенергії на 1000 МВт.

Разом з цим в аудиті згадується співпраця “Укренерго” та “Союзу” в доволі цікавому ключі. У 2017 році компанії уклали договір про переоснащення підстанції 750 кВ “Західноукраїнська” на суму 137,7 млн грн. Договір передбачав заміну трьох шунтуючих реакторів – обладнання, що збільшує пропускну спроможність мережі, знижує втрати електроенергії та покращує показники її якості.

А пізніше слідчі встановили що, протягом 2018-2019 років “Союз” штучно завищив у проектно-кошторисній документації ціну реакторів та неправомірно застосував коефіцієнти норм витрат при транспортуванні та встановленні устаткування. Втім, службові особи “Укренерго” ці відомості погодили.

Також було з’ясовано, що “Союз” купував обладнання не напряму у виробника – заводу “Запоріжтрансформатор”, а через фірму-прокладку – ТОВ “Енергопостачання”. В результаті “Укренерго” отримало їх по 33,1 млн грн за одиницю, тоді як “Запоріжтрансформатор” офіційно повідомив правоохоронцям, що продав реактори “Енергопостачанню” по 28,8 млн грн – на 15% дешевше.

Правоохоронці також встановили, що “Союз” та “Енергопостачання” пов’язані між собою, бо кінцевим одним із засновників “Союзу” є “Енергопостачання”, яка володіє часткою 63% акцій, а кінцевим бенефіціарним власником обидвох компаній є Альона Приходько, а керує ними її чоловік Ігор Приходько.

Всеволод Ковальчук та його родина

Колишній фактичний керівник “Укренерго” до свого призначення у 2015 році, з 2010 по 2013 рік очолював тендерний комітет цієї компанії. Тоді “Укренерго” активно співпрацювала з компанією “Укренергомонтаж”, котру пов’язували з оточенням колишнього президента Віктора Януковича і колишнього міністра енергетики Юрія Бойка.

“Укренергомонтаж” почав вигравати тендери “Укренерго” у 2011 році, і вже за три роки компанія виграла підрядів на 3,78 млрд грн. При цьому, вартість окремих угод, які укладалися з компанією, була у 2-2,5 раза вищою від вартості аналогічних робіт чи обладнання на внутрішньому ринку України.

Згідно з даними судового реєстру, ревізія Держфінінспекції встановила, що у 2011-2013 роках “Укренерго” провело з порушеннями 12 закупівель, за якими підписано контракти на суму 2,066 млрд грн.

“При цьому, ревізією встановлена різниця між вартістю придбаних контрагентами товарно-матеріальних цінностей та реалізованих ДП “НЕК “Укренерго” на суму 79 752 030 грн., завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 14 300 000 грн. та не підтверджених витрат на 3 400 000 грн”, – йдеться у судових матеріалах.

У 2015 році Генеральна прокуратура, розслідуючи оборудки нового очільника “Укренерго” за часів Януковича, добилась через суд доступу до документів компанії, підконтрольних Ковальчуку.

Про це свідчить ухвала Печерського райсуду м. Києва від 16 листопада 2015 року. Слідчі вказували, що Ковальчук, зловживаючи службовим становищем з 2010 року сприяв підконтрольним йому особисто та членам його родини компаніям вигравати тендери “Укренерго”.

У своєму матеріалі від 2015 року видання “Наші Гроші“ вказало, що в ході оборудок з метою легалізації державні кошти зараховувались ТОВ “Хорос”, а далі під виглядом плати за виконані роботи, надані послуги, зараховувались ТОВ “ВАККА”, ТОВ “Тілос”, ТОВ “Виробничо-комерційній компанії “Укрбудінвест-2000”, засновником, директором чи розпорядником яких була сестра Всеволода Ковальчука Анна Ковальчук. Зараз інформація по дотичність Анни Ковальчук до цих компаній у реєстрах прибрана з відкритого доступу.

Що цікаво, тоді у 2015 році історія компанії “Хорос” не завершилась. Більше того вона й зараз продовжує бути одним з основних підрядників “Укренерго”, коли компанією керує Володимир Кудрицький.

Так, згідно з даними державного аудиту, ТОВ “Хорос” було субпідрядником при будівництві повітряної ЛЕП 750 кВ Запорізька “АЕС – Каховська”. Загальна вартість будівництва складала 4,89 млрд грн. Цей проект будувався довго через те, що генпідрядна організація – іспанська компанія Inabensa S.A. перебувала у стані банкрутства і зірвала терміни робіт.

Досліджуючи цей проект, Держаудитслужба дійшла висновку, що фактично роботи виконувалися українськими субпідрядникми – ТОВ “Структум” та ТОВ “Хорос”. Перевірка показала, що “Укренерго” заплатила іспанцям більше, ніж за виконання цієї ж роботи взяли українські компанії. Різниця у вартості робіт, які виконало ТОВ “Структум” в рамках договорів субпідряду укладеними з ТОВ “Хорос”, та сумою, яку “Укренерго” заплатило генпідряднику (представництву Inabensa S.A.) за аналогічний обсяг та вид робіт становить 149,8 млн грн з ПДВ.

“Отже, відсутність контролю з боку “Укренерго” та не проведення коригування вартості контракту на суму 183 357 591,28 грн (149 842 050,60 грн + 33 515 540,65 грн), яка виникла в результаті різниці між коштами, сплаченими НЕК “Укренерго на користь представництва Inabensa S.A. та фактичною вартістю робіт, виконаних субпідрядними організаціями, що в свою чергу призвело до зайвих витрат НЕК “Укренерго” на зазначену суму”, – сказано в акті ревізії Держаудитслужби.

Ці та інші результати аудиту “Укренерго” надіслано Держаудитслужбою до НАБУ для розгляду та прийняття відповідного рішення. Також з матеріалами ознайомлені у Кабінеті Міністрів України.

Відповідно до даних правоохоронних органів, в НЕК проходили обшуки, підставою для яких став держаудит за 2018-2022 роки та виявлені в ході нього фінансові махінації.

Зокрема, розслідується справа про оборудки “Укренерго” та компанії “Зв'язоктехсервіс”, на яких НЕК втратила 53 млн грн. В кримінальному провадженні фігурують прізвища директора з безпеки “Укренерго” Сергія Тоцького та колишнього в.о. голови правління Всеволода Ковальчука. Щодо них вже є обвинувальні акти і в травні 2023 року справа була скерована до суду.