НКРЕКП підвищила прайскепи для бізнесу, хоча енергокомпанії хотіли їх повного скасування. Ціни на електроенергію для бізнесу можуть зрости до 20%

27 червня НКРЕКП прийняла рішення яким, значно підвищило граничні ціни на ринку електроенергії. Так, з 1 липня для нічного періоду (з 23:00 до 7:00), верхня межа ціни на електроенергію для бізнесу зросте на 50% – з 2000 до 3000 грн/МВт-год. Для денних годин (з 7:00 до 19:00) прайскеп підвищили на 25% – з 4000 до 5000 грн/МВт-год. А для вечірнього піка споживання електроенергії (з 19:00 до 23:00) гранична ціна буде більшою на 80% – 7200 грн/МВт·год, як зараз.

Мінімальну ціну на ринку на добу наперед і внутрішньодобовому ринку вирішили знизити до 10 грн/МВт-год. На балансуючому ринку максимальна гранична ціна передбачається на рівні 125% від ціни РДН, а мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт-год.

Загалом таке рішення було прийнято з розрахунком підвищити ліквідність ринку електроенергії та дати енергокомпаніям кошти, щоб вони підготувалися до наступного опалювального сезону, котрий в умовах війни може бути таким же складним як і попередній. Тарифи для населення вже підвищили з 1,68 грн/кВт до 2,64 грн/кВт з 1 червня. Але нові тарифи все одно є нижчими за ринкові і бізнес зараз все одно платить більше.

Водночас енергокомпанії, Європейське енергетичне співтовариство та частина експертної спільноти критикують рішення регулятора та наполягають на лібералізації ринку. Водночас в НКРЕКП вирішили не скасовувати прайскепи. Головна теза проти лібералізації - ринок електроенергії в Україні доволі концентрований і великі гравці можуть скористатися своїм домінуючим положенням на ньому. А сам регулятор не зможе швидко відреагувати на такі зловживання.

Так чи інакше Україні прийдеться інтегруватися в європейський законодавчий простір, а це вимагатиме і лібералізації ринку для бізнесу, а згодом і для населення, а також посилення ролі регулятора та прозорості ринку електроенергії. Але схоже, що влада не поспішає з лібералізацією, до кінця війни, щоб не шокувати як населення, так і бізнес.

Проміжний етап до лібералізації ринку

Старший аналітик аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков говорить, що ухвалюючи рішення про встановлення нових граничних цін НКРЕКП вперше використала методику, яка була прийнята у вересні 2022 року. За цією методикою оператор мав би враховувати індекс інфляції, ціни на енергоносії, ціни електрики на європейському ринку, а також пропозиції ДП “Оператор ринку”, “Укренерго” та Міністерства енергетики. А раніше Регулятор змінював граничні ціни в “ручному” режимі (до затвердження відповідної Методики).

“Були відповідні сигнали від Оператора ринку та від Укренерго, і НКРЕКП на них відреагувала, піднявши верхні границі та практично скасувавши нижні. Ймовірно, встановлюючи верхні межі, вони, в першу чергу, керувалися питанням енергетичної безпеки. Зараз через всім зрозумілі обставини втрачена суттєва частина потужностей, і є дефіцитні періоди, коли нам не вистачає власної генерації для забезпечення потреб споживачів. Одним з ресурсів задоволення цих потреб є імпорт, але різниця в цінах у нас і на європейських ринках є такою, що жоден з трейдерів чи постачальників не піде купувати дорогу електроенергію в ЄС і продавати її дешево тут”, - каже Серебренніков.

Він зауважує, що найбільше підвищення прайскепів - на 80% до 7200 грн/МВт-год - було встановлено саме на піковий період з 19:00 до 23:00, і цієї ціни мало б вистачити, щоб забезпечити імпорт в період пікових навантажень. В нічний час ціни зросли на 50% до 3 тисяч грн/МВт-год що, хоча там теж є дефіцитні години з 23:00 до 01:00.

“Думаю, регулятор також хотів дати можливість виробникам підготуватися до наступного опалювального сезону. Проведення всіх необхідних ремонтів вимагає значних коштів. З іншого боку, фактор на який міг орієнтуватися регулятор у своїх розрахунках це ціна на вугілля. Минулої зими, коли вугілля коштувало понад 300 доларів за тонну виробники електроенергії на ТЕС були обмежені прайскепами та працювали собі в збиток. Зараз ціни нижчі, вугілля коштує 100-110 доларів за тонну. Однак через закриття морських портів та обмежену пропускну спроможність залізниці генерація не має тих можливостей, які мала до повномасштабної війни. Взимку, коли вугілля доведеться докуповувати, можливі стрибки цін на паливо”, - каже Серебренніков.

За словами Серебреннікова, напередодні рішення регулятора Оператор ринку взагалі рекомендував скасувати прайскепи, оскільки з ними Україна не зможе повноцінно інтегруватися в ринок ЄС. Однак через високий рівень концентрації на ринку такі стрибки в бік лібералізації можуть бути небезпечними.

“З одного боку, є велика концентрація в частині пропозиції, де великі гравці своєю поведінкою на ринку можуть впливати на кон’юнктуру. З іншого боку, великі фінансово-промислові групи можуть впливати на ринок через попит. Тобто ринок є концентрованим з обох боків, неконкурентним та неліквідним. Відпускати його поки небезпечно, оскільки є можливості змови та недобросовісної поведінки”, - говорить Серебренніков.

Експерт зауважує, що ситуацію міг би змінити закон 5322 про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку, що імплементує європейський регламент REMIT. Закон вже проголосований парламентом, але ще не підписаний Президентом.

“REMIT створив би кращі умови для регулятора та дав би йому більше влади на ринку. Поточні можливості регулятора впливати на гравців ринку дуже обмежені. Розслідування, які проводить НКРЕКП тривають місяцями й більше, а потім справою займається АМКУ. І якщо в цих умовах хтось на ринку став грати нечесно, зупинити це без прайскепів все одно було б неможливо”, - говорить Серебренніков.

Енергокомпанії та частина експертної спільноти за скасування прайскепів

На думку директора енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимира Омельченка НКРЕКП мало імплементувати європейський регламент 2015/1222, котра передбачає встановлення єдиного ринку в межах європейської енергосистеми, а також встановлення прайскепів на електроенергію, та схвалений радою Європейського енергетичного співтовариства. 

“Україна приєдналася до Співтовариства та підписала угоду про асоціацію з ЄС тож цей документ має стати частиною українського законодавства. Але, нажаль НКРЕКП продовжує гнути свою лінію та встановлює ціни для комерційного сектору в ручному режимі. Енергоспівтовариство раніше наголошувало на необхідності скасувати прайскепи та методику яку зараз використовує НКРЕКП та імплементувати регламент 2015/1222. Разом з цим можливість встановлювати ті ци інші ціни дає їм корупційну маржу, якої не буде в умовах ринку”, - каже Омельченко.

Він зазначає, що аргументація НКРЕКП щодо того, що на українському ринку доволі велика концентрація і тому лібералізація приведе до негативних наслідків не відповідає дійсності, оскільки навіть в ЄС є країни де концентрація на енергоринку є вищою ніж у нас, а ринок в тих країнах працює.

“В ЄС є 29 країн, ви думаєте серед них нема таких де концентрація є вищою ніж в Україні? У Франції є оператор атомних електростанцій компанія EDF, котра контролює 70% генерації, а в сусідній з нами Словаччині концентрація навіть більша, але там ціни не визначають в ручну і європейські директиви там працюють. Але ні нас годують казками про злих капіталістів”, - каже Омельченко.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев також вважає, що цінові обмеження на ринку електроенергії потрібно було скасувати. Він зауважує, що на ринку є великі проблеми та маніпуляції з цінами, але самі прайскепи також шкодять ліквідності ринку. 

“Те, що прайскепи шкодять ринку відомо вже давно, але, нажаль Уряд досі не може з ними нічого зробити. На ринку є великі проблеми та звинувачення котрі лунають з різних боків. Якщо говорити про учасників ринку, то їх звинувачують у використанні ринкової влади для отримання прибутку, а якщо говорити про державу, то є звинувачення що вона змушує учасників ринку працювати в доволі жорстких умовах. Тобто є ціла низка претензій, проте узгодженої позиції щодо цих питань нема і пропозиції котрі лунають з боку учасників ринку здебільшого ігноруються. Мені здається, що Уряд чіпляється за можливість впливати на учасників ринку через ціни та тарифи і хоче не лише зберегти за собою можливість бути незалежним арбітром, але й можливість впливати на окремих учасників ринку тоді коли йому це вигідно”, - каже Рябцев.

За його словами тези про концентрацію на українському енергетичному хоч і мають під собою підстави, але питання в тому, що робити треба так щоб концентрації не було, а якщо є доведені зловживання ринковою владою, то боротися потрібно саме з ними.

“На мій погляд, потрібно взагалі прислухатися до пропозицій профільних експертів і вже закінчити з цими обмеженнями. Ціни й тарифи мають бути ринковими. Такими що формуються під приглядом держави, але не так, як зараз коли рішенням того чи іншого державного органа може бути встановлена межа ціни або якесь інше обмеження”, - каже Рябцев.

Як зростуть ціни на електроенергію для юросіб?

Серебренніков зазначає, що навряд варто чекати на суттєве здорожчання електроенергії для бізнесу. Фінальна ціна для підприємства, крім оптової ціни на електроенергію, містить в собі тариф на передачу, тариф на розподіл, маржу постачальника електроенергії та ПДВ. Тож динаміка зростання вартості платіжки для бізнесу буде нижчою за динаміку зростання оптової ціни на електроенергію. А здорожчання товарів та послуг залежатиме від того, якою буде частка витрат на електроенергію в структурі собівартості та цін товарів і послуг.

“Різкий стрибок цін на електроенергію малоймовірний, оскільки тема дуже чутлива. Але надалі оптова ціна на електроенергію зростатиме та з часом може зрости до 20%. Що це означатиме для бізнесу? Для тих, хто на другому класі напруги (а це більшість) кінцева ціна може зрости десь на 15%. А ціни на їх товари та послуги зростуть відповідно до частки електроенергії в структурі їх собівартості. Тобто для водоканалів, де тариф на електроенергію складає до третини вартості водопостачання, зростання тарифів на електроенергію на 15% мало б підвищити тариф на холодну воду на 5%. А у тих виробників, у кого частка електроенергії в собівартості менше, відповідно ціни зростатимуть менше. Резюмуючи, зростання цін все одно буде і за прайскепи заплатять кінцеві споживачі”, - каже Серебренніков.

Омельченко, ж вважає, що ціни на електроенергію суттєво не зміняться, оскільки ринок визначає не лише пропозиція з боку енергокомпаній, але і попит, який зараз є низьким. А багато взагалі не зможуть платити за електроенергію більше певної ціни.

“В будь-якому разі у нас ціни у нас будуть нижче ніж на європейському ринку. Я думаю що влітку ціна не буде мінятися суттєво. Може в середньому зросте на 5% від поточної ціни. Погодинно можуть бути більш серйозні зніми особливо в дефіцитні години. Але в середньому я думаю влітку не буде великих змін зміни відбудуться восени коли буде менше сонця коли збільшиться споживання електроенергії в Україні. Тоді ціни можуть зрости на 15-20%”, - говорить Омельченко.