Сподіватись на краще та готуватись до гіршого. Наскільки енергосистема буде готова до наступної зими та чи будуть відключати світло

Наразі мало хто сумнівається в те, що росіяни спробують повторити масовані удари по критичній інфраструктурі, щоб занурити Україну в пітьму та підштовхнути до перемовин на невигідних умовах. Об’єктивно повністю відновити енергосистему за один сезон не вийде. Та й ресурсів у енергокомпаній на це нема. Тож запас міцності в української енергосистеми менший ніж був влітку 2022 року.

З іншого боку, після російських атак по енергосистемі Україна отримала сучасні системи ППО та ПРО, військові змогли відточити свої навички на цих системах, тож ефективність сил ППО об’єктивно виросла. А енергетики напрацювали протоколи реагування на надзвичайні ситуації та отримали безцінний досвід відновлення енергосистеми після масованих ударів. Та і самі ракетні удари вже не будуть для нас несподіванкою. Більшу частину лютого минулого року Україні все ж вдалося пережити майже без відключень.

Однак населенню та бізнесу варто все ж підготуватись до найгірших сценаріїв, та не варто далеко ховати свої генератори й EcoFlow. Також вже зараз варто подбати про заходи з енергоефективності та енергозбереження своїх осель та промислових об’єктів.

Майбутня зима може бути складною

Старший аналітик аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков говорить, що хоч і зараз важко оцінювати стан української енергосистеми, бо під час війни данні щодо неї є засекреченими, деякі висновки можна зробити ознайомившись зі звітами міжнародних організацій.

“Якщо опиратися на звіт Програми розвитку ООН про пошкодження та втрати енергетичної системи України та звіт Енергетичної хартії, яка теж проводить такі оцінки, то всі вони сходяться на тому, що від жовтня 2022 року через пошкодження та окупацію енергосистема України через пошкодження чи окупацію втратила половину своїх генеруючих потужностей. Варто зазначити, що ворог зосереджував свої атаки саме на маневрових потужностях, тобто на Теплових та гідроелектростанціях. На відміну від АЕС, котрі працюють за рівним графіком дозволяють балансувати енергосистему та реагувати на зміну попиту в ранкові та особливо вечірні піки споживання. І якщо 50% це приблизні втрати усіх генеруючих потужностей в енергосистемі всього, то втрати маневрових потужностей внаслідок російських атак сягають приблизно 70%”, - каже Серебреніков.

За його словами, проблемою залишаються також суттєві пошкодження систем передачі та розподілу електроенергії минулої зими. Трансформатори, які були пошкоджені внаслідок влучання росіянами в підстанції буде досить складно замінити й потрібно чекати до пів року поки його виготовлять під замовлення.

Ще одною проблемою, на думку Серебреннікова, можуть стати низькі запаси енергоносіїв у зимовий період.

“За останнім звітом Міжнародної енергетичної агенції станом на початок липня Україна накопичила в підземних сховищах газу 10,5 млрд куб. м газу, тоді як метою яку поставив Уряд є накопичення на початок опалювального сезону 14 млрд куб. м газу. Тобто ми бачимо дуже великий розрив та дуже мало часу і є висока ймовірність що ми не зможемо закачати необхідні запаси”, - говорить експерт.

Він зазначає, що три вказані фактори, - стан генерації, систем передачі й розподілу та запаси, - об’єктивно вказують, що енергосистема може увійти в опалювальний сезон у вразливому стані.

Імпорт не допоможе. У випадку суттєвого дефіциту можливі відключення електроенергії

Серебренніков вважає відключення електроенергії у наступному осінньо-зимовому періоді доволі ймовірними. Разом з цим експерт зауважує, що спочатку обмежуватимуть споживання промисловості, а населення відключатимуть в останню чергу. 

Разом з цим на думку експерта, розширення пропускної спроможності міждержавних перетинів, що дозволяє більше імпортувати електроенергії з ЄС не допоможе у випадку суттєвого дефіциту в енергосистемі.

“Якщо говорити про технічні обмеження, то зараз пропускна спроможність міждержавних перетинів складає приблизно 2 ГВт-год. Разом з цим Європейська мережа операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E встановлює певні обмеження й у нас з червні цей ліміт складає 1200 МВт-год. Це, якщо орієнтуватися на данні до повномасштабної війни, приблизно 10% споживання, а у вечірній пік 7% споживання”, - каже експерт. 

Він також зауважує, що крім обмежень технічного та інституційного характеру є й ринкові обмеження. Наразі прайскеп на українському ринку електроенергії складає 7200 грн/МВт-год що відповідає ціні у 180 євро/МВт-год. До недавнього підвищення прайскепу регулятором імпортувати було взагалі невигідно. 

“Зараз Україна імпортує електроенергію, в деякі дні навіть усі 1200 МВт-год, але зараз літо, багато сонця і ціни у Європі деколи навіть падають нижче нуля. Але от взимку електроенергія там може суттєво здорожчати. Навіть зараз в часи вечірніх піків електроенергія в ЄС перевищує най прайскеп. Тож загалом ми частково зможемо закритися імпортом, але лише частково”, - каже Серебренніков.

Енергетики мають бути готовими до наступної зими

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко, не поділяє думки щодо того, що наступна зима буде важча за попередню.

“Я думаю, що не варто додатково нагнітати ситуацію та лякати людей ядерними апокаліпсисами чи блекаутами наступної зими. Наразі немає підстав вважати, що наступна зима буде гіршою за попередню. Ми з вами живемо у світі ймовірностей. Я вважаю, що ймовірність того що наступний опалювальний сезон пройде помітно легше складає 60%”, - каже Омельченко.

Він зазначає, що порівняно з минулим роком протиповітряна оборона України суттєво зміцнилася і росіянам буде важче її подолати. Крім цього українські енергетики зараз активно проводять ремонтні роботи та роблять захисні споруди об’єктів енергосистеми враховуючи досвід попереднього року. Також енергокомпанії накопичують резерви обладнання, котре може знадобитися у випадку нових влучань ракет в енергооб’єкти. 

Разом з цим експерт зауважує, що головною проблемою енергетики є збитковість енергокомпаній. Хоч Уряд та НКРЕКП підвищили тарифи для населення та прайскепи на ринку електроенергії, нові тарифи все ще не є ринковими та не покривають затрат енергокомпаній.

“Тариф для населення на сьогодні покриває не більше 30% затрат які йдуть на розподіл та передачу електроенергії. Що стосується прайскепів для промисловості, то їх хоч і підвищили, але тарифи нижчі за європейські. Хоча варто зазначити що у нас низька платоспроможність і населення і промисловості. Тому треба вдосконалювати модель ринку електроенергії, щоб наповнити ринок ліквідністю”, - каже Омельченко.

Він також зазначає, імпорт електроенергії частково покриватиме дефіцит взимку в часи пікового навантаження, але в окремі години може бути так, що потужностей буде недостатньо і тоді електроенергію відключатимуть.

Директор спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що те як Україна пройде наступну зиму зараз в руках українських енергетиків. Якщо енергетикам вдасться вчасно виконати всі роботи котрі були заплановані на літній період, а також отримувати для цього все необхідне обладнання, то хиткий енергетичний баланс можна буде посилити достатньо для проходження наступної зими.

“Є низка чинників які не дозволяють сидіти склавши руки й нічого не робити в міжсезоння. Але якщо плани які були визначені енергетичними компаніями після завершення попереднього опалювального сезону будуть реалізовані тоді більшості небезпек вдасться уникнути”, - каже експерт.

Споживачам варто подбати про автономність та енергоефективність

Керівник проектів Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Олександр Голіздра  каже, що наразі стан енергосистеми, зокрема магістральних та розподільчих мереж об'єктивно гірше, ніж до масованих ракетних обстрілів, що розпочалися 10 жовтня 2022. 

“Через те, що складові енергосистеми (а це не тільки проводи) відрізняються від тих, що використовуються в ЄС, та більшій частині світу, відновити їх в короткі строки в повному обсязі неможливо. Другим фактором є те, що більша частина  відновлення мереж здійснювалася за тимчасовими схемами, за допомогою перемичок до резервних ліній, що розраховані на кілька місяців роботи, а не на постійне навантаження. І вони вже поступово виходять з ладу. Тобто треба або ставити такі ж, але їх ресурс дуже швидко вичерпається, або ремонтувати більш кардинально – замінюючи трансформатори великої потужності. І таких трансформаторів потрібно багато. А терміни їх виготовлення – від 9 місяців. Тому в повному обсязі за допомогою ремонтів повернути енергорозподільчі мережі до стану перед вторгненням неможливо”, - говорить експерт.

Тож, на думку експерта, якщо будуть відбуватися масовані ракетні атаки, на кшталт тих що були в жовтні-грудні минулого року - об’єктивно запас міцності енергосистеми буде меншим, а значить і наслідки більш негативними. 

Аварійних відключень в такому разі може бути більше. Тому тим домогосподарствам, хто ще не створив автономну систему резервного живлення варто задуматися над тим, щоб її створити за допомогою мобільних генераторів, storage систем, і, можливо, навіть сонячних панелей, хоча взимку вони не дуже ефективні. 

“А ще я б порекомендував як домогосподарства, так і підприємствам, задумуватись не тільки над резервними джерелами живлення та накопичувачами електроенергії, але й над заходами з поліпшення енергоефективності – і мова не тільки, і не стільки про банальні вікна та лампочки, а про застосування більш енергоефективних приладів у побуті та технологій у виробництві”, - говорить Голіздра.

Рябцев зазначає, що споживачі також мають подбати про власну енергетичну автономність. Тобто якщо є можливість придбати необхідне обладнання, то варто зробити це вже зараз не відкладаючи. Це стосується і заходів з енергоефективності.

“Якщо є можливість зараз вкласти кошти в більш раціональне використання електроенергії та теплоти, то це потрібно зробити зараз не відкладаючи. Тобто якщо споживач буде свідомо забезпечувати раціональне використання енергії він зменшить навантаження на енергосистему в цілому. А якщо відбуватимуться якісь негаразди які можуть мати місце він зможе використати власні ресурси та власні можливості для того, щоб нормально функціонувати”, - каже експерт.

Серебрянников також зазначає, що населенню зараз не варто далеко ховати свої генератори та екофлоу, а також вжити заходів з енергоефективності. Тобто утеплення, освітлення, більш ефективні побутові прилади, що буде в цілому зменшувати навантаження з боку населення. 

“Вечірній пік споживання електроенергії створює саме населення, бо у вечері люди приходять з робіт і вмикають свої побутові прилади. Якщо населення може на цьому етапі здійснювати якісь заходи з енергоефективності, доступні їм, варто було б це зробити з огляду на власну безпеку та безпеку енергосистеми загалом”, - каже Серебренніков.

В “Укренерго” вважають, що відключень зимою можна уникнути

В прес-службі Укренерго зазначають, що наразі в енергосистемі тривають активні відновлювальні роботи як на електростанціях, так і на підстанціях НЕК “Укренерго” і цьогорічна ремонтна кампанія значно складніша.

Відновлювальні роботи ведуться на багатьох енергоблоках теплових електростанцій, де це можливо відновити, а також на деяких гідроелектростанціях. Крім того, проводяться планові ремонти обладнання, у тому числі на деяких енергоблоках АЕС.

“Це суттєво впливає на забезпечення електроенергією споживачів у вечірні години, коли сонячні електростанції знижують своє виробництво, але при цьому споживання на вечір через спеку продовжує зростати. При цьому наявного обсягу імпорту електроенергії з ЄС - це максимум 300 МВт, який здійснюється в енергосистему у вечірні години, все ще недостатньо для покриття потреб різко зростаючого споживання. Тому не менш важливим чинником підготовки до зими, окрім відновлювальних робіт, якими займаються енергетики, є ощадливе споживання з боку населення. І ці заходи з економії можуть бути доволі ефективними для енергосистеми”, - розповіли в прес-службі.

В прес-службі зазначили, що зараз над відновленням обладнан обладнання постійно працює більше 1,5 тисячі персоналу ремонтних бригад “Укренерго”. В компанії прискорили темп відновлювальних робіт в 5-6 разів у порівнянні з мирним часом.

“Роботи, які раніше займали декілька місяців - наприклад, заміна високовольтного автотрансформатора - та дорівнювали реконструкції високовольтної підстанції, виконуються за один-два тижні”, - розповіли в прес-службі.

Також в компанії зазначили, що станом на 20 липня вже виконано майже 60% із запланованого обсягу відновлювальних робіт в магістральній високовольтні мережі. Зараз частково відновлений функціонал 80% пошкоджених підстанцій.

“Укренерго” поки що не прогнозує обмеження споживання у літній період. В компанії бачать можливості задіяти ресурси системи, не останню роль в цьому грає імпорт електроенергії з ЄС.

“Щодо ситуації з відключеннями взимку: Не варто очікувати, що відключення взимку невідворотні. “Укренерго” та й вся енергетична галузь зараз працює над тим, щоб мінімізувати ризики відключень для побутових споживачів в опалювальний період. Але є фактори, на які ми не впливаємо і які важко передбачити, зокрема – російські обстріли енергооб’єктів. Але ми прораховуємо і найгірші сценарії”, - розповіли в прес-службі.

Також в Укренерго зауважили, що енергетики після минулого ОЗП вже знають, як ефективно усувати наслідки обстрілів та швидко відновлювати енергосистему, а ППО демонструє значні успіхи, населення, пройшовши складну зиму, вже адаптувалося та більше дбає про власну енергоефективність.